WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

поведінкою. Небагато варті вимоги батька з пошаною ставитися до матері та бабусі, коли сам він дозволяє собі стосовно них окрики, грубість, неуважність.
В кожній сім'ї її дорослими членами повинні бути вироблені щодо дітей єдині вимоги. До них належать: повага до батьків іслухняність,, участь у домашній праці, виконання обов'язків, які закріплені за дітьми, шанобливе ставлення до батька і матері, дідуся й бабусі, піклування про молодших братів та сестер тощо.
Сім'я відіграє значну роль і в формуванні культури організації вільного часу. Вільний час є багатство особи, яке використовується нею для розвитку своїх сутнісних сил. Важливим завданням школи є підвищення культури дозвілля в сім'ї, прищеплення дітям уміння правильно й змістовно організовувати свій вільний час. Необхідно виховувати в учнів та їх батьків інтерес до літератури і мистецтва, бажання відвідувати театри, музеї, картинні галереї тощо. Важливо, щоб батьки усвідомили, що в розвитку захоплень і інтересів дітей істотну роль відіграє їх особистий приклад. Батьки мають практикувати сімейні заняття спортом, туризмом, садівництвом, квітникарством, філателією, сімейні читання вголос, колектив-ний перегляд телепередач та ін. Такі захоплення наповнюють вільний час корисними справами і глибоким змістом, допомагають розширенню загальної культури людини.
Культура побуту насамперед передбачає чистоту, охайність. До цього слід привчати школярів. Кожна річ повинна мати своє місце. Житло має бути завжди чисто прибране, провітрене. Робочий куточок учня, іграшки малюків слід тримати в порядку. До наведення чистоти необхідно постійно залучати дітей, закріпляти за ними певні ділянки роботи, ускладнювати її в міру змужніння школярів.
У системі роботи по вихованню культури побуту істотну роль відіграє прищеплення учням уміння правильно поводитися за столом, у гостях, бути привітними господарями. Батьки і вчителі мають навчати дітей, як правильно користуватися ножем, виделкою та серветкою, як брати хліб, їсти подані страви, правильно сидіти за столом, як сервірувати стіл, яких вимог гігієни дотримуватись.
З раннього віку діти повинні засвоїти, що їсти слід охайно, без будь-яких звуків, не капризувати за столом, встаючи з-за столу, дякувати. Школярі мають поступово оволодівати правилами столового етикету і постійно дотримуватися їх, вчитися вести застільну бесіду.
Культура побуту включає також уміння вибирати і дарувати подарунки. Цей звичай також може мати вплив на розвиток в учнів уважності, чуйності, доброти. Діти повинні усвідомити, що подарунок - це прояв уваги до людини, бажання зробити їй приємне, принести радість. І зовсім неправильно думати, що подарунок повинен бути коштовним. Будь-яка пам'ятна річ, виготовлена руками школяра, буде найдорожчою і для батьків, і для друзів, і для вчителів. Слід також формувати у дітей усвідомлення, що подарунок має бути безкорисливим і даруватися від щирого серця. Бажання і вміння безкорисливо дарувати подарунки слід виховувати з дитинства.
1.3. Формування культури зовнішнього вигляду.
Важливою характеристикою вихованості людини е культура її зовнішнього вигляду. У це поняття входить санітарно-гігієнічна культура, привабливість та естетика зовнішнього вигляду, одягу.
І справді, перше враження про культурне обличчя особи складається на основі її зовнішнього вигляду. Чистота тіла, волосся, одягу й взуття, хороший смак, що виявляється в умінні елегантно одягатися, краса і охайність зачіски- все це характеризує культурний рівень людини, свідчить про її вихованість.
Сім'я і школа, проводячи роботу по розвитку в дітей культури зовнішнього вигляду, повинні значну увагу приділяти формуванню у них розуміння, що зовнішня привабливість ґрунтується на внутрішній культурі, її основу становлять духовне багатство та моральна досконалість особи.
Важливе значення має також вироблення у школярів правильних уявлень про ідеал людської краси та естетичні критерії суспільства. Згідно з цими критеріями, ідеалом людської краси є гармонійна єдність багатого внутрішнього світу і привабливого зовнішнього вигляду.
При відсутності належної педагогічної роботи в цьому напрямі у школярів нерідко виробляються вульгарні, міщанські уподобання, викривлені, низькопробні смаки. Вони починають бездумно наслідувати зарубіжну моду, сутність якої часто зумовлюється політичними або комерційними інтересами ділків капіталістичного світу.
Тому питання естетичної оцінки зовнішності людини та моди не можна пускати на самоплив. Вони мають посісти належне місце у системі роботи по вихованню культури поведінки взагалі й культури зовнішнього вигляду зокрема.
Враховуючи природний потяг дітей, підлітків і юнаків до краси, слід цілеспрямовано навчати їх мистецтва бути по-справжньому красивими. Педагоги мають приділяти значну увагу розвитку в учнів уміння виглядати елегантно й сучасно, зберігати своєрідність, неповторність, проявляти почуття міри в усьому - одязі, зачісці, жестикуляції, міміці.
Учні мають усвідомити, що людині не слід зневажати моду, але водночас не потрібно й переоцінювати її значення. Бездумне, некритичне копіювання модних зразків без урахування своєї індивідуальності, особливостей зовнішності й віку позбавляє людину оригінальності та власного стилю, а нерідко робить вульгарною. Як писав Л. В. Петров у книзі "Мода як суспільне явище", "надзвичайно важливим для індивіда нашого часу є вміння правильно виявити себе, тобто з різноманітного потоку моди, явища загального, вибрати елементи, що відображають індивідуальне. Людина, яка одягнена за загальною модою, ніяк не одягнена. Вона упакована".
Ще однією характерною рисою справді культурної людини е охайність та постійне дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Вироблення у школярів санітарно-гігієнічних звичок, формування у них розуміння, що індивідуаль-на гігієна має не тільки особисте, а й велике соціальне значення, - важливий напрям у роботі по вихованню культури поведінки дітей.
Учням слід поступово розкривати моральний та естетичний смисл особистої гігієни, виробляти у них нетерпиме ставлення до неохайності й антисанітарії. Формування санітарно-гігієнічної культури школярів тісно пов'язане з загальним моральним розвитком дітей і є важливою складовою системи роботи по моральному вихованню підростаючого покоління.
Розділ 2. Форми, методи та засоби виховання культури поведінки учнів.
Загальні завдання по виробленню культури поведінки конкретизуються в кожному дитячому колективі залежно від віку, рівня вихованості та морального досвіду школярів. Зважаючи на ці фактори, педагог обирає форми і методи виховної роботи з учнями.
Як відомо, метод - це спосіб впливу на дитину, а форма - спосіб організації виховного процесу. Ці види педагогічної діяльності тісно пов'язані між собою і зумовлюються один одним.
Залежно від методів виховання форми підрозділяються на словесні, практичні та наочні.
Методи, в свою
Loading...

 
 

Цікаве