WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

Озвучте малюнок. Учням пропонується сюжетний малюнок на теми " Ми прийшли в бібліотеку", "На перерві", "Ми робимо покупки" та інші. Дітям необхідно в парах скласти діалог з використанням ввічливих слів, виділених із казки. Такий вид роботи сприяє розвитку практично-діяльнісного компонента поведінки.
Пропонуємо деякі види роботи з українською народною казкою "їжак та заєць".
1. Після прочитання казки дітям пропонуються запитання, які допоможуть розкрити моральне навантаження казки.
- Яке правило спілкування порушили їжачок і заєць?
- Як повівся зайчик?
- Що трапилось із зайчиком?
- Чому він був покараний?
- Які почуття викликала в тебе поведінка їжака та його дружини?
2. Добір прислів'їв, які відображають головну думку казки. Якщо діти знають недостатню кількістьприслів'їв, то вчитель пропонує вибрати з тих, що записані на дошці.
3. Тестування.
а) Зайчик, зустрівши їжака:
- привітався з ним;
- почав насміхатися над їжачком;
- пригостив їжачка капустою.
б) їжачок придумав, як перемогти зайця, тому що був:
- сильний;
- кмітливий;
- хитрий.
в) їжачок та його жінка перемогли, бо були:
- дружні;
- хоробрі;
- сміливі.
г) Зайця провчили, бо він:
- повільно бігав;
- був не кмітливим.
д) Яке правило порушив заєць:
- не можна вихвалятися;
- не можна насміхатися з іншого;
- не можна брати чужі речі.
4. Складання продовження казки.
- Що було далі? Чи розумів заєць, чому його провчили?
- Могли б заєць і їжак потоваришувати? Скласти продовження казки, де їжачок і заєць помирились. Показати, як вони це зроблять. Для цього необхідно скласти діалог між їжачком і зайчиком з використанням ввічливих слів або мирилок.
5. Складання казки "навпаки".
- Що б могло відбутися у казці, якби з моменту зустрічі зайчик і їжачок поводилися культурно.
6. Гра-інсценізація: казка "навпаки".
Таку інсценізацію необхідно підготувати заздалегідь. Бажано, щоб вона містила вправу, яку на уроці можуть повторити інші учні. Діти отримують завдання додому, скласти аналогічну казку.
Продовжувати працювати над правилами культурної поведінки, а саме, над правилами спілкування з товаришами, можна також і на уроках фізкультури або під час прогулянок у групі подовженого дня. Для цього слід використовувати українські народні ігри. Вчитель має керувати грою таким чином, щоб вона сприяла розширенню та накопиченню досвіду про форми та способи культурної поведінки під час спілкування з товаришами, про наслідки порушень певних правил, встановлених громадою (в даному випадку правила гри), виробляти звичку дотримуватися норм, що висуваються перед учнями. Організацію та керівництво грою можна умовно поділити на етапи:
І. Підготовка до гри.
1. Вчитель ознайомлює дітей з правилами та змістом гри. Обговорюються умови, за яких гра буде цікавою.
Умови (або правила) гри:
" Всі учасники дотримуватимуться правил.
" Команда буде дружною та дисциплінованою (якщо гра командна).
" У грі мають брати участь всі.
" Не можна насміхатися з невдач інших.
Кожну з умов учитель підкріплює прислів'ям;
Дружні сороки орла заклюють.
Не смійся з іншого, щоб тобі не було того.
Добре роби - добре й буде.
2. Вивчення лічилок та мирилок.
Учитель пояснює, що для визначення ведучого можна використовувати лічилки. Це запобігає виникненню сварок.
Котилася торба
З великого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця,
Кому доведеться -
Той буде жмуриться.
Вийшов зайчик погулять -
Раз, два, три, чотири, п'ять,
Як нам бути, що зробити -
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувать:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Мирилки вивчаються з дітьми для створення необхідного емоційного настрою, а також для набуття вміння миритися. Це зумовлено віковими особливостями молодших школярів, які часто сваряться, не вміючи поступатись один одному, а посварившись - не знають, як помиритися.
Мир - миром,
Пироги з сиром,
Варенички в маслі,
Ми дружечки красні.
Поцілуймося!
II. Проведення гри.
Вчитель стежить за чітким виконанням правил гри. При порушенні останніх гра припиняється, проводиться аналіз порушення, з'ясовується, як потрібно діяти, гра продовжується далі.
III. Аналіз гри.
Аналізується хід гри в цілому. Обов'язково визначається: чи цікаво було грати? Що вдалося і чому? Що не вдалося (або чому програли)? Чому не вдалося?
Під час з'ясування цих питань учитель звертає увагу не на те, хто саме винен, а чому гра не вдалася, або була не цікавою. Кожну відповідь учні підкріплюють прислів'ями.
Ми з досвіду переконалися, що використання фольклору як засобу виховання учнів початкових класів дає змогу впливати на інтелектуальну, емоційну, практично-діяльнісну сфери особистості дитини, що у свою чергу сприяє формуванню культури поведінки.
ІІІ Висновки
На мою думку виховання культури поведінки - одна з актуальних проблем морального виховання, яке в сучасних умовах набуває дедалі більшого соціального значення. Культура поведінки є виявом загальної культури людини у її діях, вчинках, ставленні до інших людей. На практиці я переконалася, що показником культури поведінки у трудовій діяльності є дисциплінованість, яка є однією з головних умов сумлінного ставлення до праці, показником моральної надійності людини.
Проходячи переддипломну педагогічну практику я зауважила, що практична реалізація завдань морального виховання учнів сучасної школи (ступеня стримується теоретичною не розробленістю його основ, відсутністю експериментальної обґрунтованості. Шкільна практика засвідчує, що вчитель початкових класів, втративши орієнтири у моральному вихованні, відчуває найбільші складнощі саме у розв'язанні завдань становлення і розвитку у молодших школярів першооснов моральної культури. Сучасна школа виявилася нездатною до результативного формування моральної культури з урахуванням досягнень сучасної науки, оскільки практика свідчить: вся робота обмежувалася окремими заходами, виховними "моментами". В умовах переважання навчальної програми сучасної початкової школи особлива роль у формуванні моральної культури належить позаурочній діяльності, адже вона входить в зазначений арсенал активних форм, специфічних методів і прийомів виховної роботи.
Аналіз шкільної практики виховання дає мені можливість зробити висновок про сильні й слабкі сторони, побачити вузькі місця в роботі, спрямованій на формування першооснов моральної культури молодших школярів. Педагоги прагнуть позбутися формальності стосунків учителів і учнів і будувати їх на засадах взаєморозуміння й тактовності, створювати умови для вияву ініціативи й активності вихованців.
На практиці формування моральної культури школярів я здійснювала у нерозривній єдності процесів навчання й позаурочної
Loading...

 
 

Цікаве