WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

культурно говорити", "Будь уважним і чуйним", "Ввічлива людина завжди уважна до тих, хто її оточує".
У практиці багатьох шкіл держави застосовуються різноманітні методи і форми роботи по засвоєнню учнями правил ввічливості, такі як етичні бесіди та збори, читання й обговорення творів дитячої художньої літератури, перегляд відповідних кінофрагментів та діафільмів, інсценування творів і постановка дитячих п'єс, проведеннярольових ігор, правилами яких передбачено дотримання норм ввічливості: "У магазині", "Ми прийшли до бібліотеки", "На пошті", "Зустрічаємо гостей", "Мандрівка по місту ввічливих", "Чарівні слова", "Хто більше знає ввічливих слів", уроки ввічливості тощо.
Наприклад, при проведенні етичної бесіди "Поговоримо про ввіч-ливість" школярі дізнаються, що ввічливість - це вміння поводитися так, щоб іншим було з тобою приємно. Ввічливий учень завжди привітний до своїх товаришів та інших людей, при зустрічі вітається, за допомогу і піклування дякує, не забуває попрощатися. Йдучи з дому, обов'язково говорить, куди йде і коли повернеться, щоб рідні не хвилювалися, повертається вчасно. Не капризує, щоб не зіпсувати іншим настрій. Ніколи й нікуди не спізнюється, береже свій і чужий час. У транспорті, не чекаючи прохань, поступається місцем старшим. Допомагає піднятися, якщо хтось упав, перейти вулицю тим, хто цього потребує.
Під час бесіди у пригоді стануть такі твори дитячої художньої літератури, як "Чарівне слово" В. Осєєвої, "Великий і малий" В. Бичка, "Букет" А. Дублянського, "Урок Ввічливості", "Отак буває із хвальком" Д. Ткача, "Найстрашніше" Є. Пермяка, "Ти думав школа не вокзал" С. Маршака, та ін. До кожного твору вчитель має продумати ряд питань, які б допомогли учням правильно зрозуміти й усвідомити прочитане.
У роботі з дітьми молодшого шкільного віку особливе значення має наочність. Тому вчитель, готуючись до проведення роботи по прищепленню учням правил ввічливості, велику увагу має приділяти добору відповідного ілюстративного матеріалу - картин, карикатур, малюнків, діафільмів, кінофрагментів тощо.
Поряд із словесними формами роботи досвідчені педагоги запроваджують систему вправ, під час яких навички ввічливої поведінки закріплюються, конкретизуються.
Так, учителька початкових класів середньої школи № 1 м. Ровно Л. К. Михайлка після бесіди "Учись завжди бути ввічливим" проводить ряд практичних занять. Значне місце серед них займають вправляння. Звертаючись до учнів, учителька запитує: "Діти, що означає бути ввіч-ливим?" Школярі дають відповідь: "Це значить вітатися, дякувати, говорити "будь ласка", не сваритися".
- Кого ви вважаєте найбільш ввічливим у нашому класі?
- Олю.
- Зараз Оля вийде в коридор, а потім зайде в клас 1 попросить картину, дотримуючись усіх правил ввічливості.
Дівчинка постукала в двері, з дозволу вчителя зайшла до класу і попросила: "Дайте, будь ласка, картину". Одержавши її, сказала: "Дякую" і вийшла.
Учителька ставить учням запитання: "Які помилки допустила Оля?" Діти відповідають:
- Все зробила правильно.
- Не привіталася.
- Не попросила вибачення за те, що потурбувала.
Педагог підсумовує висловлювання учнів: "Оля виявила ввічливість, але не повністю дотрималася всіх правил. По-перше, вона забула привітатися, коли зайшла, по-друге, не попросила вибачення за те, що на хвилинку перервала заняття. Як бачите, діти, правил ввічливості треба навчатися. А тепер повторимо ще раз. Володю, будь ласка, вийди у коридор".
Іншим разом учителька використовує ще один метод вправляння. Розповідає учням випадки з життя і просить дати їм оцінку. Наприклад, звертаючись до школярів, каже: "Діти, я вам розкажу про один випадок, а ви проаналізуйте його".
"Прийшовши зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього звернулася молодша сестричка Наталочка.
- Вітю, дістань, будь ласка, з полички мою книжку, я хочу розди-витися малюнки.
- Не заважай! - крикнув на неї братик.- Хіба не бачиш, що мені ніколи?
- Пробач, Вітю, я більше не буду заважати,- сказала Наталочка й вийшла в іншу кімнату.
- Чи правильно вчинив хлопчик?
Діти відповідають: "Вітя неправий, бо сестричка до нього звернулася ввічливо, а він відповів грубо".
- А як треба йому було зробити?
- Якщо Вітя був дуже зайнятий, він повинен був сказати: "Будь ласка, зачекай трошки, а звільнюся й дістану тобі книжечку".
З метою вправлянь вчителька також пропонує дітям розв'язувати різні практичні завдання, наприклад:
1. Петро і Тамара пішли провідати Андрія, але не можуть знайти будинок, в якому він живе.
- Доведеться у когось запитати, - розмірковує Тамара.
- Я зараз запитаю,- сказав Петро й пішов назустріч жінці, яка наближалася до них.
- Як повинен Петро звернутися до неї?
2. Черговому треба негайно звернутися до вчительки, яка в цей час з кимось розмовляє.
- Як він має це зробити?
3. Як звертатися до дорослих - знайомих і незнайомих?
4. Як вітатися із старшими?
5. Коли і як вітатися з батьками?
Всі ці вправи ознайомлюють дітей із способами поведінки у різних життєвих ситуаціях, збагачують їх досвід.
Продовжуючи роботу по засвоєнню дітьми правил культурної поведінки, необхідно на самому початку навчального року провести екскурсію на тему "Наша школа", під час якої ознайомити дітей з шкільним приміщенням і подвір'ям, з правилами внутрішнього розпорядку і т. ін.
Важливе місце у системі роботи по формуванню у дітей культури поведінки займає ознайомлення їх з правилами для учнів та формування у них звички дотримуватися цих правил. Кожне правило школярі повинні не тільки зрозуміти та усвідомити необхідність його виконання, а й конкретно знати, як виконувати, яких способів поведінки дотримуватись. Поряд з роз'ясненням, показом і вправлянням необхідно також застосовувати різні форми контролю. Істотну роль у засвоєнні дітьми правил для учнів відігра-ють такі форми роботи, як збори групи та етичні бесіди на теми: "Що означає вчитися сумлінно", "Як треба готувати домашні завдання", "Чому не можна запізнюватись на заняття", "Як я допомагаю мамі", "Моя допомога товаришам" тощо. Запам'ятовувати і втілювати у життя дітей правила для учнів допомагають різні ігри, в тому числі рольові.
Наприклад, для того, щоб навчити школярів дотримуватися правила про необхідність участі у праці, у справах свого класу, допомоги товаришам у навчанні та праці, можна провести різноманітні ігри, зокрема "Подорож по місту веселих майстрів". Під час гри учні розподіляються на невеликі групи по 3-5 чоловік, які мандрують, заходячи до "книжкової лікарні", на "фабрику саморобної іграшки", до "ательє", "майстерні друзів птахів" тощо, де навчаються ремонтувати книжки, робити іграшки для дошкільнят, шити одяг лялькам, майструвати годівнички для птахів, наводити чистоту в класі та ін. Подорож може продовжуватися досить тривалий час, поки учні не оволодіють певними трудовими навичками, не
Loading...

 
 

Цікаве