WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів - Реферат

Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів - Реферат


Реферат на тему:
Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів
Важливим засобом впливу на фізичний, психічний, соціальний і ду-ховний розеток особистості школяра є продумана й цілеспрямована ор-ганізація навчально-пізнавальної діяльності, що вважається найважливі-шою суспільною діяльністю дітей шкільного віку.
Як відомо, навчання неоднаково здійснюється різними учнями. Най-більш сприятливим цей процес є в учнів, які успішно оволодівають знан-нями. Досвід переконливо засвідчує, що педагогічно змодельована прог-рама організації навчально-пізнавальної діяльності як під час уроків, так і в процесі позакласної і позашкільної роботи з різними групами учнів робить педагогічно важливий вплив не лише на збагачення обсягу знань, а й на формування і розвиток особистості учня в цілому.
Проблема організації навчально-пізнавальної діяльності школярів знайшла глибоке обгрунтування в працях педагогів A.M. Алексюка, Н.І. Бібік, М.О. Данилова, І.Я. Лернера, М.І. Мг.хмутова, В.О. Онищука, В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіної, Т.І. Шамової та ін.
Навчально-пізнавальна діяльність має на меті засвоєння учнями нових знань, умінь і навичок творчої діяльності (пошук нової інформації, оволодіння знаннями про природу, людину і суспільство).
Основними завданнями, на основі яких розробляється педагогічна модель змісту, що реалізується під час організації навчально-пізнавальної діяльності, є:
- формування в учнів розуміння суспільної ролі наукових знань, освіти в умовах науково-технічної революції і ринкових відносин;
- розвиток у школярів пізнавальних інтересів і здібностей, потре-би глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання емоційного на-буття знань:
- виховання позитивних мотивів навчальної діяльності, відповідального ставлення до навчання;
- розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов для самореалізації учнів;
- засвоєння змістової сторони загальнолюдських і культурно-націо-нальних цінностей;
- оволодіння основами наукової організації розумової праці, елемен-тами культури розумової діяльності.
В основі побудови педагогічної моделі навчально-пізнавальної діяльності учнів сільської школи має лежати інформація про рівень навчально-пізнавальної активності та інші дані попередньої психолого-педагогічної діагностики.
Створення моделі навчально-пізнавальної діяльності учнів певного класу на основі визначених педагогічних завдань є дійовим засобом пе-ревірки тих чи інших форм і видів діяльності, засобів і методів навчання і виховання. На основі педагогічної моделі є можливість уявити перспективи розпитку навчально-пізнавальної активності учнів, з'ясувати можливі труднощі, що можуть виникнути в процесі реалізації задуманого, та знайти способи їх усунення.
Організовуючи навчально-пізнавальну діяльність, необхідно врахо-вувати її структуру, взаємозв'язок з такими компонентами, як мислитель-на, репродуктивна, творча, художня, практична, оціночна, комунікативна діяльність.
Організаційно-педагогічними умовами успішної реалізації виховного потенціалу навчально-пізнавальної діяльності, що враховуються в процесі педагогічного моделювання і мають бути дотримані при навчанні, виступають:
- реалізація принципу організації успіху в учінні кожної дитини; створення умов для самореалізації її особистісних потенцій у навчальному процесі;
- організація пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний мате-ріал ставав би предметом активних розумових і практичних дій кожного (приведення його у відповідність до рівнів навчально-пізнавальної актив-ності). Створення ситуацій, в яких діти самостійно формулюють мету нав-чальної діяльності, планують дії для розв'язання навчальних задач, конт-ролюють їх хід, результат, вчаться працювати з підручником;
- організація проблемно-пошукової діяльності, яка завчасно повин-на бути спланованою відповідно до групової диференціації учнів, а проб-лема - усвідомлена кожним учнем; створення ситуацій, в яких би діти са-мі відчували потребу в порадах і допомозі з боку вчителя;
- врахування в навчальному процесі індивідуальних характеристик когнітивної сфери (вищих психічних функцій - уваги, мислення, пам'яті, мовлення), рівня вольової активності;
- широке використання на уроках парної і групової форм організа-ції' навчальної діяльності учнів - такої системи організації навчального процесу, яка пристосовує його до індивідуальних особливостей учня (ок-ремих груп), рівня навчально-пізнавальної активності школярів;
- гуманізація взаємодії вчителя і учнів, міжособистісного спілкування між однокласниками, підтримання стосунків відвертості, довір'я, поваги один до одного, створення соціально-педагогічних умов для самоствердження кожної дитини в класному колективі.
Зміст програми навчально-пізнавальної діяльності учнів сільської школи реалізується в таких основних напрямах:
- урочні форми навчання і виховання;
- масові позаурочні види, в яких беруть участь всі або більшість школярів;
- спеціальні групові форми позакласної роботи;
- індивідуальна позаурочна робота з обдарованими учнями;
- позашкільна навчально-пізнавальна діяльність.
Безперечно, основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є урок. Тут взаємодіють усі головні компоненти і навчаль-ного, і виховного процесу: мета, зміст, форми, методи, засоби, організація, результат. Саме в уроці закладено значний потенціал для психічного, фізичного, соціального і духовного розвитку особистості школяра, що має бути максимально використаний учителем. На уроці створюються сприятливі умови для органічного, цілісного поєднання навчання і вихо-вання. Адже між процесом передачі знань про природу, суспільство і лю-дину (навчання - учіння) та процесом обміну духовними цінностями (виховання - самовиховання), - підкреслює О.В. Киричук, - існує ді-алектичний взаємозв'язок. Суть взаємодії цих двох процесів полягає в то-му, що добре побудований процес навчання (і за змістом, і за формою організації) створює сприятливі умови для реалізації таких виховних зав-дань, як формування соціальних установок і ціннісних орієнтацій, мате-ріальних, соціальних і духовних її потреб. І, навпаки, добре побудований виховний процес (у вузькому розумінні слова) створює сприятливі умови для реалізації завдань навчання - формування цілісних уявлень про навколишній світ і внутрішній світ людини [2].
Виховну ефективність уроку забезпечують, перш за все, зміст нав-чального матеріалу, моральна спрямованість особистості вчителя, орга-нізація навчально-пізнавальної роботи учнів на занятті, стиль взаємин пе-дагога з учнями.
Навчання стимулює навчально-пізнавальну активність школярів перш за все своїм змістом. Зміст навчання по-різному засвоюється ними і впливає на їхній розвиток залежно
від методу навчання, що визначає спосіб і характер їх взаємодій з навчальним матеріалом. Він передбачає розвитоктворчого мислення, пізнавальної потреби, інтересу до пошуку шляхів пізнання, допитливості, уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, самостійно робити висновки, спостерігати, порівнювати, що закладено в основу розвитку пізнавальної активності. Поряд з теоретичними знаннями в зміст навчального матеріалу входять вміння і навички, які вимагають від учнів пізнавальної діяльності: репродуктивної, творчої, логічного планування і т.п.
Зміст навчального матеріалу, що засвоюється учнями в сучасній школі, передбачає широке відображення досягнень науки, національної духовної і матеріальної
Loading...

 
 

Цікаве