WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виховання і розвиток дитини - Курсова робота

Виховання і розвиток дитини - Курсова робота

як основа вікової періодизації, потребують дальшої розробки.
1. Період внутрішньоутробного розвитку плоду, який триває від моменту запліднення і до моменту народження дитини, тобто дев'ять місяців. Його можна поділити на дві фази: фазу ембріонального розвитку - перші два місяці, коли відбувається формування плоду, і фазу плацентарного розвитку - з третього по дев'ятий місяць, який характеризується ростом уже сформованого плоду.
Для цього періоду характерним є швидкий ріст плоду і живлення його за рахунок материнського організму. На правильність розвитку плоду і повноцінність майбутньої дитини дуже впливають стан здоров'я матері, її харчування, спосіб життя, психічні й фізичні навантаження, особливості перебігу вагітності, зокрема токсикози вагітності, відповідність крові матері і дитини за резус-фактором.
2. Період новонародженості (за новою класифікацією до 10 днів) характеризується пристосуванням організму до нових позаутробннх умов існування, в результаті чого відбуваються такі фізіологічні зміни: катар шкіри і злущується епідерміс, заживає пупкова ранка, зменшується маса тіла і поступово відновлюється, зникає фізіологічна жовтяниця новонароджених, встановлюються легеневе дихання, постійний кровообіг, самостійне травлення, тобто починається зовнішня секреція травних залоз, змінюються морфологічні і фізико-хімічні особливості крові. Основні функції дитини перебувають у стані нестійкої рівноваги і навіть незначні елліни умов навко-лишнього середовища можуть зумовлювати важкі порушення в організмі.
Протягом цього періоду можуть виявлятись порушення внутрішньо-утробного розвитку плоду - недоношеність, вади розвитку, резус-конфлікт, різні родові травми (крововиливи, переломи і паралічі), трапляються захворювання пупкової ранки і пупкових судин. Новонароджені діти мають велику чутливість до гноєрідної інфекції, зокрема стафілококів, стрептококів, кишкової палички і сальмонел, які можуть зумовлювати токсико-септичні захворювання.
3. Грудний період - тривалість його визначається строком доцільності хоч би часткового годування дитиня грудним молоком. Для докошених дітей, які правильно розвиваються, цей період закінчується в кінці першого року життя. .
Для цього періоду характерні такі анатомо-фізіологічні особливості, які потребують певної організації зовнішнього середовища. Відсутність зубів, недостатня кількість травних соків, низька активність ферментів - усе це зумовлює функціональну незрілість органів травлення. У цей період діти інтенсивно ростуть.
Послаблення початкового пасивного імунітету може призвести дітей цього віку до гострих інфекційних захворювань (кір, вітряна віспа, дизентерія, грип). Грудні діти схильні де дифузних реакцій.
4. Переддошкільний вік (раннє дитинство) характеризується удосконаленням усіх функцій дитячого організму, для нього властива підвищена чутливість до впливів навколишнього середовища. Тому великого значення набуває правильне виховання дітей, у тому числі й фізичне. У цьому віці швидко розвиваються рухові можливості, удосконалюються координації, зростає м'язова сила. Центральна і периферична нервова система досягають більш-менш закінченого диференціювання, удосконалюються функції кори головного мозку, утворюються численні нові зв'язки, розвивається мова, поглиблюються емоційні переживання, їх вияви.
5. У дошкільному віці (перше дитинство) удосконалюється розвиток інтелекту, фізичної сили і спритності рухів. З ендокринних залоз переважає вплив мозкового додатку і зобної залози. Послаблюється інтенсивність обміну енергії, що виявляється в зниженні темпів росту. Схильність до дифузних реакцій зменшується, внаслідок чого такі хвороби, як запалення легень, захворювання шлунково-кишкового тракту, поступово стають за клінічною картиною подібними до хвороб у дорослих людей. У цьому віці трапляються хвороби, у розвитку яких певну роль відіграє алергія: бронхіальна астма, кропив'янка, ревматизм. Діти частіше хворіють на гострі інфекційні хвороби. До кінця цього періоду діти за рівнем свого фізичного та інтелектуального розвитку повинні бути готовими до початку систематичного навчання в школі
3.в. Обдарованість дитини залежить:
- батьки і вихователі повинні побачити і підтримати обдаровану дитину;
- створити умови для самостійної творчості;
- допомогти під час входження в дитячий колектив.
Кожна цивілізована країна і кожна розвинена нація одним з найбільших своїх скарбів вважає талановиту людину. Ще 40-ві і 50-ті роки відомий український психолог Г. С. Костюк написав кілька праць, а в 1963 році книгу "Здібності та їх розвиток у дітей", намагаючись привернути увагу громадськості і педагогів до цієї проблеми. Але суспільство виявилось не готовим ставити і розв'язувати її.
Нарешті і перед нами постала проблема виховання творчої особистості, збереження обдарованості, сприяння розвитку здібностей, виховання талановитих людей. І це завдання стоїть на повний голос перед дошкільним вихованням, хто б його не здійснював - мати і батько в сім'ї чи вихователі в дитячому садку. Тому маємо розібратися, що ж такі; - обдарована дитина, за якими ознаками її виявляти, скільки може бути в групі таких дітей, від чого це залежить.
Обдарованість - складна психологічна категорія, яка у спеціальних дослідженнях визначення:
Обдарованість - це своєрідне поєднання здібностей, яким забезпечується успішність виконання діяльності. Саме завдяки поєднанню здібностей у певну структуру створюється можливість компенсувати від-сутність деяких із них за рахунок розвитку інших;
обдарованість - це загальні здібності або спільні моменти здібностей, що зумовлюють широту можливостей людини, рівень і своєрідність її діяльності.
обдарованість - це розумовий потенціал, або інтелект; цілісна індивідуальна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей до навчання;
обдарованість - це сукупність задатків, природних даних, характеристика ступеня вираження і своєрідності природних передумов здібностей;
обдарованість - це талановитість, наявність внутрішніх умов для видатних досягнень у діяльності.
Багатозначність терміну свідчить про складність і багатоаспектність дослідження проблеми. Обдарованість як найбільш загальна характеристика здібностей потребує комплексного вивчення: психофізіологічного, диференціально-психологічного, педагогічного (визначення умов виховання здібностей).
Обдаровані діти - це діти, які мають загальну або ту чи іншу спеціальну обдарованість. І життєва практика, і наукові дослідження засвідчують певну вікову послідовність у проявах різних видів спеціальної обдарованості. Так, досить рано спостерігається вона щодо музики, потім щодо малювання. Загалом же обдарованість до мистецтва виявляється раніше, ніж до науки, а в галузі науки раніше за інші розвивається математична обдарованість.
Загально інтелектуальна обдарованість проявляється, як правило, у дуже високому рівні розумового розвитку дитини і в якісній своєрідності, самостійності, нестандартності виконання завдань
Loading...

 
 

Цікаве