WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування культури поведінки молодших школярів - Дипломна робота

Формування культури поведінки молодших школярів - Дипломна робота

молодших школярів? Принципово важливим є той факт, що успішний розвиток моральної вихованості дитини значною мірою залежить від її активної діяльності, від оволодіння нею позицією співучасника виховного процесу. Ігнорування цього вчителем у реальному виховному процесі призводить до типового дидактизму, моралізаторства, коли дитині відводиться роль пасивного слухача, в якого моральні сентенції дорослих, за влучним висловом А. Макаренка, відкладаються у вигляді "особливої педагогічної солі" [29; 10]. Тож, щоб засвоєні моральні знання стали для дитини: особистісно значущим, школярі мають включатися в різноманітні форми оцінної активності.
Виявом моральної оцінки є судження школяра, в яких схвалюється чи осуджується вчинок, поведінка людини в цілому відповідно до моральних вимог. Оцінні судження належать до важливих критеріїв моральної вихованості молодших школярів. Проаналізуємо основні етапи роботи вчителя з розвитку у школярів вміння давати моральну оцінку дітям, вчинкам, ситуаціям.
Чималі труднощі, особливо для першокласників, становить уміння побачити за зовнішніми діями в реальній (чи уявній) ситуації моральність вчинку та усвідомити його. Тому завдання першого етапу полягає у вихованні відповідності оцінки вчинку (позитивної чи негативної) моральним нормам, правилам.
Другий етап - аргументація оцінки. Треба навчити школяра не тільки давати оцінку, а й пояснювати, чому він вважає той а бо інший вчинок хорошим чи поганим. При цьому необхідно поступово добитися підвищення ступеня її аргументованості.
Зміст моральної оцінки збагачується за рахунок включення до неї моральних понять. Цьому сприятиме застосування такого прийому, як вибір поняття з наведеного ряду.
Розвивати здатність глибоко проникати у сутність моральної ситуації, тобто усвідомлювати моральні спонукання, мотиви поведінки, допомагає, зокрема, спільний аналіз відповідей школярів на запитання: "Чому саме так вчинив головний герой?"; "Що спонукало його до такого вчинку?".
Водночас важливо формувати в дитини власне ставлення до оцінюваного явища, щоб знання моральної норми, правила "пройшло" через її емоції, стало для неї особистісно значущим. "Як ти ставишся до вчинку героя? Що тебе схвилювало в ньому?", - саме в результаті виховання такої значущості моральної оцінки в учня формуються належні спонукання моральної поведінки, закладаються основи для єдності слова і діла. Продуктивним для цього є також розв'язування проблемних ситуацій типу: "А як би я вчинив?".
Зупинимося на окремих прийомах оптимізації розвитку моральної оцінки.
Важливим завдання виховного впливу в навчанні має бути організація вчителем пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на глибоке опанування ними правил і норм моралі та розвиток моральної свідомості в цілому.
Арсенал методичних прийомів може бути дуже різноманітним: це постановка перед дітьми певних запитань, створення на уроках спеціальних проблемних ситуацій, розв'язування школярами моральних колізійних ситуації із самостійним моральним вибором і різноманітні пізнавальні завдання та вправи морального змісту, завдання з розвитку моральної самооцінки та оцінки. Ці методичні прийоми допоможуть навчити дітей аналізувати поведінку й почуття дійових осіб, порівнювати наявну в творі моральну ситуацію з аналогічними життєвими ситуаціями. Завдяки цьому школярі вчаться переносити моральний зміст твору на реальні моральні явища навколишнього життя.
Діти під умілим керівництвом вчителя не тільки вчаться аналізувати, порівнювати, узагальнювати моральні явища, оволодівають навичками морального оцінювання героя твору, а й виходять за рамки змісту вірша, переходять до конкретних ситуацій свого життя, роблять спроби в узагальненому вигляді назвати певні ознаки поняття "чуйність", дати йому визначення.
Важливим прийомом розвитку моральної оцінки школярів є включення до структури уроку різноманітних пізнавальних завдань. Наприклад: "Сьогодні ми прочитали два оповідання. Називаються вони по-різному. Подумайте, порівняйте і скажіть, що спільного в них? Чим вони різняться між собою? Яке з оповідань вам більше сподобалося? Чому?" Подібні завдання активізують розумову діяльність молодшого школяра, вчать аналізувати, порівнювати, правильно сприймати моральну ситуацію, визначати головне в моральному змісті, сприяють формуванню навичок морального оцінювання, допомагають виховати особистісне ставлення до тієї чи іншої ситуації, наведеної в творі.
Продуктивними для розвитку моральної оцінки є використання завдань колізійного характеру.
Включені у виховну роботу колізійні (реальні чи уявні) ситуації дають матеріал для самостійного осмислення школярами багатогранних проявів моральних явищ, сприяють розвитку здатності правильно оцінювати той чи інший вчинок, здійснювати правильний моральний вибір. Аналіз відповідей школярів допоможе вчителеві точніше здійснювати виховні впливи для забезпечення правильного вибору вчинку молодшими школярами. Практика шкільного життя завжди дає різноманітний матеріал реальних моральних ситуацій. Їхній вчасний і ґрунтовний аналіз разом з учнями - важливий шлях розвитку моральної свідомості, формування єдності слова і діла у шко-лярів.
Учитель не може ефективно керувати розвитком моральної свідомості школярів без такої його складової, як самооцінка. Саме включення самооцін-ки в навчально-виховний процес - один з дійових шляхів перетворення школяра в співучасника виховного процесу, і при цьому необхідно враховувати той факт, що самооцінка в молодших учнів перебуває ще в процесі свого становлення.
Єдиний шлях розвитку самооцінки - включення учнів у активну оцінювальну діяльність. Існує вікова закономірність, суть якої полягає в тому, що молодшому школяреві набагато легше оцінити іншого, ніж самого себе. Тому на перших етапах бажано використовувати спеціальні завдання. Це такі, як завдання на розвиток здатності до моральної оцінки, завдання на розвиток здатності до моральної самооцінки.
Наведені вище завдання можна включати в бесіду або використовувати самостійно.
У процесі бесіди за допомогою запитань: "Як ти сам оцінюєш свою поведінку (хороша, погана)? Чому? Аргументуй свою думку", "Чи задоволений, ти сам своєю поведінкою (так; ні)? Чому? Які недоліки твоєї .поведінки ти хотів біг сам виправити і чому?", "Що тобі необхідно зробити самому, щоб поліпшити свою поведінку?", "Які якості тобі необхідно виховати самому?" - вчитель зможе дістати додаткові дані про розвиток моральної самосвідомості й свідомості в учнів.
Оцінити себе як суб'єкта навчальної діяльності можна у творі на тему "Як я навчаюсь" або "Моє навчання" за таким, наприклад, планом.
1. Як ти навчаєшся?
2. Яким ти себе вважаєш учнем (хорошим, середнім, поганим)? Чому?
3. Чи задоволений ти своїм навчанням (так; ні)? Чому?
4. Що тобі заважає вчитися краще?
5. Що тобі необхідно зробити самому для того, щоб краще вчитися?
Таким чином, забезпечення оптимальності процесу моральної вихованості
Loading...

 
 

Цікаве