WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування культури поведінки молодших школярів - Дипломна робота

Формування культури поведінки молодших школярів - Дипломна робота

уважності, такту, точності лежить моральний принцип нашого суспільства: гуманізм, колективізм, дружба, товариство, відповідальність за свої вчинки і поведінки. Дитина поступово починає усвідомлювати й оцінювати необхідність виконання правил з погляду моральності. Єдність знання, навички і звички сприяє придбанню стійкої поведінки, формуванню визначених якостей особистості. Завжди бути ввічливим, обов'язковим, точним - значить придбати такі якості, як увічливість, точність, обов'язковість. Усвідомлення дитиною своєї поведінки відбувається поступово під керівництвом учителя, під впливом суспільної думки колективу, що складається.
У кожнім класі діти освоюють всі основні компоненти культури поведінки: особисту гігієну, увічливість, точність, обов'язковість, культуру мови й ін. Коло правил, якими повинні опанувати діти в наступному класі, збільшується, школярі поступово знайомляться з більш складними правилами. По кожнім основному розділі роботи вчитель проводить одне заняття, а всього в році шість занять, включаючи заключну, загальну для всіх початкових класів гру. Спеціальна робота з заздалегідь запланованої теми, проведення організованих занять не означають, що вчитель не проводить повсякденну роботу з учнями по вихованню культури поведінки.
Природно, що вчитель не може проходити і повз факти порушення дітьми правил поведінки, що виходять за рамки тієї теми, над якою працює з ними тепер. Якщо вчитель бачить, що дитина не виконує якісь правила, тому що не знає їх, а спеціально відпрацьовуватися вони будуть тільки в майбутньому, то він, звичайно, показує, як треба надійти в даному випадку.
Отже, моральне виховання передбачає формування в учнів системи моральних уявлень, розвиток моральних почуттів, вироблення правильних оцінок і ставлень, якими діти зможуть керуватися в житті [23; 6]. Про моральний розвиток особистості свідчать такі якості, як висока свідомість громадянського обов'язку, колективізм і товариська взаємодопомога; гуманні стосунки і взаємна повага між людьми, свідома дисципліна й культура поведінки, чесність і правдивість, моральна чистота; простота і скромність у громадському й особистому житті, взаємна повага у сім'ї тощо.
1.2. Моральна свідомість як показник вихованості молодших школярів.
Однією із стрижневих складових формування моральної вихованості учнів є розвиток їх моральної свідомості.
Моральна свідомість визначається як "відображення в свідомості людний принципів моральності, тобто норм поведінки, то регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства". [46; c.130].
Особливої значущості набуває формування моральної свідомості и дітей молодшого шкільного піку. Адже саме цеп віковий період є найбільш чутливим для її розвитку, саме в неп час дитині притаманна внутрішня готовність до засвоєння моральних вимог.
І хоч моральне виховання дитини починається в сім'ї і в дошкільних закладах, де вона оволодіває першими моральними уявленнями, однак, з початком шкільного віку настає якісно новий етап у її моральному становленні: з одного боку, відбувається збагачення й розвиток наявних уявлень, сформованих іде в дошкільному віці, а з другого- активний процес набування й засвоєння нових моральних уявлень і понять, тобто моральних знань.
Моральні знання становлять основу розвитку моральної свідомості в молодшому шкільному віці і є одним з основних її компонентів. Вони допомагають дитині правильно діяти в тій чи іншій ситуації. Адже для того, щоб вчинки школяра відповідали вимогам моральних норм і правил, він повинен знати, що таке добре, і що таке погано. Слід зазначити, що вплив моральних знань на розвиток духовного світу дитини, звичайно, не обмежується рамками молодшого шкільного віку. Вони також є необхідною передумовою становлення у підлітковому та юнацькому віці таких складних утворень моральної свідомості, як переконання. Наголошуючи на великій ролі знань у моральному розвитку особистості, В. Сухомлинський писав: "Знання, розуміння суті моральних цінностей є немов фундаментом, основою вироблення ідейних переконань" [64; 175]. Розвиток і рівень зрілості моральної свідомості людини перебувають в органічній єдності із змістом моральних знань і глибиною оволодіння ними.
Своєрідною особливістю процесу засвоєння моральних знань молодшими школярами є те, що поняттєва форма мислення в дошкільників до початку шкільного навчання ще не сформована. Саме на період навчання у початковій школі припадає перший етап активного оволодіння істотними ознаками понять, відбувається перехід від моральних уявлень до моральних понять [20; 223]. Засвоєння школярами цих понять має стати спеціальним завданням виховного впливу з перших днів їх перебування-в школі.
За якими ж показниками вчитель може визначити ефективність процесу засвоєння моральних знань учнями? По-перше, оперування моральним по-няттям при аналізі тієї чи іншої конкретної моральної ситуації, взятої з художнього твору, навколишнього життя, чи з власного морального досвіду; по-друге, уміння дати визначення поняття, що свідчить про усвідомлення школярем істотних ознак; по-третє, кількість моральних понять, якими оперує учень.
Розвиваючи моральну свідомість молодших школярів, вчитель має враховувати, що процес оволодіння моральними поняттями відбувається нерівномірно. Так, діти легше набувають уміння оперувати ними, у. них інтенсивно зростає кількість застосовуваних понять. Проте вироблення вміння давати визначення поняття відбувається повільніше (першокласники найчастіше дають загальну недиференційовану його оцінку, наприклад, "чуйна - це хороша людина"). Характерним для них є визначення поняття за суто зовнішніми, функціональними ознаками ("відповідальна людина - не та, яка відповідає"). Залежно від складності, ступеня абстрактності поняття виникають значні труднощі в усвідомленні школярами його ознак, особливо у визначенні - правильні чи неправильні, істотні чи неістотні ознаки. Тому треба застосовувати спеціальні методичні завдання, спрямовані на розвиток моральної свідомості дитини.
Їх можуть застосовувати як безпосередньо під час уроку, так і в позакласній роботі. Ці завдання, з одного боку, дають можливість діагностувати рівень сформованості окремих компонентів моральної свідо-мості, що допомагають скласти уявлення про моральний розвиток школярів на певному етапі їхнього навчання й виховання, з іншого - систематичне застосування завдань є дійовим способам цілеспрямованого керування процесом становлення моральної свідомості дитини.
Однак варто застерегти від однобічності у моральному вихованні, коли основна увага вчителя зосереджується лише на засвоєнні молодшими школярами моральних понять. Розвиток моральної свідомості передбачає не тільки засвоєння моральних понять, оволодіння моральними знаннями, а й вироблення певного ставлення особистості до моральних явищ, до самої себе. Моральна оцінка й самооцінка- невід'ємні складові моральної свідомості.
Чому вони набувають такого значення для розвитку моральної свідомості
Loading...

 
 

Цікаве