WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування культури поведінки молодших школярів - Дипломна робота

Формування культури поведінки молодших школярів - Дипломна робота

здоровим глуздом, а, часом і всупереч ним, зв'язує людей в правдиве, дружнє суспільство" [27].
Опрацювавши довідкову літературу ми дійшли висновку, що мораль розглядається у широкому і вузькому розмінні. Термін використовується вузька, коли враховуються інтереси лише своєї сім'ї, школи, жителів населеного пункту. У загальному аспекті мораль - це ідеї, принципи й закономірності, ціннісні орієнтації гуманних, демократичних відносин, які в конкретних умовах реалізуються у системі постійно вдосконалюваних норм, процедур і правил діяльності та поведінки в інтересах усіх. Найвищий рівень моралі там, де впроваджуються й удосконалюються гуманні відносини, повага і любов до людини, доброта, свобода, рівність, верховенство народної культури, красивого у житті.
Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми [22; 111]. Ідеали, принципи та закони моралі створюються і живуть віками в кожного народу, в кожному регіоні; в правилах і нормах поведінки вони конкретизуються, а у взаємовідносинах постійно вдосконалюються.
У повсякденному житті вихованість особи оцінюється за різними ознаками і властивостями (залежно від їх цінності). Найчастіше її визначають рівнем володіння нормами і правилами поведінки, що традиційно склалися. У народних оцінках вихованість передусім оцінюється гуманізмом, здійсненими добрими справами та вчинками. Тому завданням морального виховання завжди були виховання доброти, чуйності, готовності прийти на допомогу будь-якій людині у біді, здатність співчувати, виховувати внутрішню потребу жити та діяти за принципами загальнолюдської моралі;
- послідовно прилучати дітей і підлітків до моральних норм суспільства;
- формувати позитивний моральний досвід самих дітей;
- спрямовувати їх свідомість, почуття, поведінку на оволодіння і реалізацію моралі суспільства;
- формувати моральне обличчя особистості, члена суспільства [24; 268].
Слід розрізняти й означувати такі категорії, як мораль і моральність.
Мораль - це сукупність норм поведінки людей, що регулюють їх відношення до суспільства, нації, колективу, один до одного, підтримане особистим переконанням, традицією, суспільною думкою. Моральні норми складають основу моральності людини, але повністю її не визначають. Моральність включає моральні погляди, теорії, переконання, почуття, відношення людей, моральну поведінку.
Моральна свідомість школяра - одна із сторін суспільної свідомості, її суб'єктивно-ідеальна форма, яка у вигляді уявлень і понять відображує реальні відношення і регулює моральну сторону його діяльності.
Моральні переконання - це пережиті та узагальнюючі моральні принципи, норми. Вони формуються в процесі активного і вольового оволодіння всім багатством моральної культури і стають керівництвом до дії особистості.
Моральні почуття виражають запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості. У результаті формування почуття в системі морального виховання з'являється емоційне відношення до того, що раніше було байдужим.
Моральні звички - це корисні для суспільства, стійкі форми поведінки (образ дії), які стають потребою людини і здійснюються в будь-яких ситуаціях і умовах.
Моральна спрямованість - це стійка суспільна позиція особистості, що складається в результаті світоглядної основи, домінуючих мотивів поведінки і проявляється як властивість особистості в різних умовах і обставинах.
Структура морального виховання зображена на рис.1.1.
Основою змісту морального виховання дитини є ставлення які вона реалізує у своїй етично-діяльнісній сфері. Мірою реального та потрібного суспільству типу моральності. Він задає ближню та дальню перспективу для виховання і самовиховання.
Ідеал має дві основні форми. З одного боку, він - побудована суспільством модель людини вищого рівня буття, "сильна ідея", ідеальний образ його суті [27; 268]. В ідеалі відображено все найкраще, що існує та розвивається в особистості та суспільстві.
Це теоретична форма ідеалу. З другого боку, він - жива дійсність, первинна його форма. Він існує як реальна, творчо охоплена мислителями модель майбутності людини. Ідеальне завжди відповідає своїй епосі. Ідеали належать їй не тільки генетично, але й функціонально. Вони служать критичним корективом для регулювання поведінки кожної людини.
Психолого-педагогічний аспект змісту морального виховання включає:
а) розвиток в учнів моральної свідомості (формування потреб мотиваційної сфери і озброєння знаннями суті, норм і правил моральної поведінки);
б) вироблення і розвиток моральних почуттів;
в) формування і закріплення стійких моральних вмінь, навичок і звичок;
г) закріплення і постійний розвиток волі та позитивних рис характеру [27; 271].
Моральне виховання учнів (залежно від їх вікових особливостей) здійснюється шляхом поступового поглибленого розуміння змісту моральних норм і вимог та оволодіння більш складними формами поведінки.
У початковій школі діти повинні засвоїти досить великий обсяг знань про основні правила культурного поведінки і привчитися усвідомлено виконувати їх. Конкретних правил пристойності і поведінки багато, познайомити школярів із усіма важко, так навряд чи це потрібно. У житті завжди може створитися така ситуація, у якій діти виявилися вперше. Тому дуже важливо учити школярів не тільки правилам поведінки, але й одночасно умінню діяти в зв'язку з духом правил знаходити правильний спосіб поведінки в новій обстановці на основі уже відомих правил. Ця задача складна, і щоб успішно дозволити її, необхідно наступне. У роботі з дітьми треба учити їхньому виконанню правил поведінки в різних ситуаціях, з якими найчастіше вони зустрічаються: у школі, на вулиці, у громадських місцях. При цьому конкретні правила обов'язково будуть повторюватися. Це необхідно для того, щоб дитина навчилася виконувати те саме правило в різних умовах. Варто пам'ятати, що для молодшого школяра перенос знань з однієї ситуації в іншу не завжди простий. Наприклад, дитина знає, що в школі треба здороватися з усіма дорослими, а не тільки зі своєю вчителькою. Навіть першокласник досить швидко опановує цим правилом. У школі він завжди здоровається з усіма вчителями і з батьками. А от за межами школи, на вулиці дитина може не виконувати це правило. І зовсім не по злому чи намірі безпам'ятності. Просто він не знає, що, зустрівши на вулиці, у магазині, у кіно знайомого (учителя, маму чи тата свого товариша й ін.), треба з ним обов'язково привітатися. Чи інший приклад. Діти навчилися поступатися місцем старшим у трамваї, автобусі, тролейбусі і т.п. Вони роблять це охоче, без нагадувань. Але от прийшла бабуся в школу. Учень сидить, а бабуся стоїть, іноді ще розмовляє з учнем. І ой не догадається запропонувати їй сісти. Хлопчик привчений поступатися місцем літнім тільки в транспорті.
Культура поведінки в багатьохвипадках тісно зв'язана і з нормами моральності. Так, в основі багатьох конкретних правил увічливості,
Loading...

 
 

Цікаве