WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Християнське виховання в родині - Дипломна робота

Християнське виховання в родині - Дипломна робота

Конференціям, окремим єпископам та їхнім співпрацівникам по пастирській праці з підготовки до подружжя. Рекомендований також нареченим.
Тут йдеться про важливість приготування до християнськогоподружжя, та про віддалене, попереднє та безпосереднє приготування як етапи загального. Віддалене охоплює дітей, юнацтво та молодь і здійснюється передусім у сім'ї а також у школі та спеціальних групах освітньо-виховного характеру. В цей період необхідно прищепити увагу до загальнолюдських цінностей, що передбачає формування характеру, самоповаги та самоконтролю і виховання поваги до протилежної статі. Попереднє приготування повинно відбуватись після заручин. Його метою є дати чітке усвідомлення прикмет християнського подружжя: єдності, вірності, готовності до виконання притаманної сім'ї місії на виховному, суспільному і церковному полі. Що стосується безпосереднього приготування, то воно повинно дати поглиблене розуміння християнської доктрини про сім'ю з акцентом на моральні обов'язки (п.21-59).
Третя частина документу стосується уділення Тайни Подружжя і містить конкретні поради душ пастирям у цій справі (п.60-73).
В 2000 році папська Рада у справах сім'ї видала документ "Сім'я, подружжя та життя на віру", в якому апелює до сумління християнської спільноти у зв'язку із зростанням такого явища як "життя на віру".
Документ починається з розгляду соціальних аспектів життя на віру, його складових елементів та мотивів. Документ розглядає життя на віру в контексті цілого суспільства, а сім'ю, основану на шлюбі, як суспільну цінність, яку потрібно оберігати та плекати. Таке життя не передбачає подружніх прав та обов'язків, тому його визначальною рисою, на противагу життю в шлюбі, є нестабільність. Згодом досліджуються такі аспекти християнського подружжя: стабільність, спільнота життя та любові, особлива ласка, що випливає із сакраментальності подружжя.
Проаналізувавши вищезгадані документи, ми побачили, що Католицька Церква вкладає у зміст поняття "християнська родина". Для неї родина базується на вільно обумовленому, публічно укладеному нерозривному шлюбному зв'язку і є відкритою до продовження життя, що можливе тільки в шлюбі. Вона є природною формою співжиття батьків з їхніми дітьми, спільнотою, яку поблагословив Бог по плідності і яка є клітиною людського суспільства. З наведених вище документів видно, що Церква за останні роки значно поглибила богословські засади подружжя, а ті, що стосуються родини перебувають ще в зародковому стані. Це в значній мірі пов'язано з тим, що шлюб є Святою Тайною, а сім'я - ні.
Тому спочатку коротко підсумую вчення Католицької Церкви про подружжя, а відтак - про родину. Вони є справою рук Божих. Як уже згадувалось вище, Подружжя є однією з семи заснованих Христом Святих Тайн. В шлюбі не лише тіла, а й душі подругів з'єднуються навіки. Прикметами правдивого подружжя є: постійність, нерозривність, єдність та міцність. Воно є не тільки способом для законного задоволення психічних, фізичних та суспільних потреб людини, але й станом, за допомогою якого подруги отримують особливу ласку для наближення до Бога і досягнення більшої святості, тому вимагає покликання і попереднього приготування. В порівнянні з ним визначальною рисою "життя на віру" є нестабільність. Перевагами життя в шлюбі є: взаємна підтримка, стала і вірна любов, спільне майно і божественна ласка, а благословенням - діти, подружня вірність і таїнство. Це має зміцнювати союз сердець батьків, забезпечувати святе виховання дітей, пом'якшувати владу батька і робити дітей слухняними.
Важливе місце в житті подругів має любов, яку Господь зцілив і вивищив. Вона об'єднує божественне і людське, веде їх до взаємного і вільного дарування, є вірною та пронизує все їх життя. В шлюбі подруги посідають однакову гідність. Чоловік і дружина єднаються в плідній любові Христа та Церкви. Завдяки цьому зв'язку вони допомагають одне одному в подружньому житті, народженні та вихованні дітей, ведуть їх до святості. Ця любов, яка походить від Бога, є цілісною, вірною та плідною.
В родині існує сукупність між особових відносин, за допомогою яких кожна людина впроваджується в Богословську сім'ю, якою є Церква. Тут зустрічаються різні покоління, які допомагають взаємному зросту. Сім'я покликана захищати і примножувати благо кожного з них зокрема та людства вцілому. Вона подібна до Троїчної Таємниці Божого життя "ми". Християнська родина є "домашньою Церквою", тому має ввійти у літургійний культ Церкви, виявляти діяльну любов, активність та інші добрі діла своїм членам та всім потребучим. Сім'я має свої права та завдання. Вона має право існувати і розвиватись як сім'я, вільно провадити власне релігійне життя, сподіватись на відповідну сімейну політику зі сторони держави в юридичній, економічній, соціальних сферах, право на житло а також на захист від зловживань мас-медіа. Батьки мають право на виховання дітей, а ті - на захист і допомогу до та після свого народження. Найпершим завданням і суттю сім'ї є любов, яку потрібно стерегти, виявляти і передавати.
Для Церкви захист родини є одним із пріоритетних завдань. Тому вона так завзято відстоює права подругів і вказує на їх обов'язки. Церква, відчуваючи свій обов'язок, чітко стоїть на сторожі усіх родинних цінностей, засуджуючи згубні впливи деяких факторів, притаманних сучасному суспільстві.
2.2. Вплив родини на виховання дитини.
Важливим і найбільш притаманним завданням для родини є народження людини. Воно стосується не тільки тілесного, а й духовного. Уповні розвити свою людськість можна тільки в родині. Духовне народження є довготривалим процесом введення у світ цінностей, норм та звичаїв релігійної, національної та загальнолюдської культури.
Господь створив сім'ю для того, щоб кожен мав можливість ставати вповні людиною. Однак, хоч це і звучить парадоксально, дуже часто саме в сім'ї людина знаходиться в найбільшій небезпеці. Трапляється це, коли родина не дає своїм членам відчуття власної гідності, не гарантує відчуття безпеки, не розвиває їх позитивних якостей і т.д. Небезпеки можуть бути різними: як універсальними, так і притаманними певному середовищу. В останні десятиліття значно зросла загроза життю й здоров'ю дитини починаючи ще з моменту зачаття. Це пов'язане з абортивною ментальністю суспільства, яка підтримується правовим позитивізмом та етичним лібералізмом. Захист від цих усіх небезпек, що загрожують під ставовим сферам життя дитини може дати тільки християнська родина. Вона є середовищем, в якому дитина відчуває цінність і гідність власної особи та може розвивати свою особистість. Тут вона є захороненою від негативного впливу великих сучасних інституцій, організацій та тоталітаризму. Така родина для дитини стає школою повнішого гуманізму. Досвід показує, яку важливу роль відіграє сім'я, яка живе згідно з моральними нормами, у тому, щоб людина, яка народилася і виросла в такій сім'ї, змогла без вагання ступити на дорогу добра, вписану в її серці…"
Loading...

 
 

Цікаве