WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Християнське виховання в родині - Дипломна робота

Християнське виховання в родині - Дипломна робота

рішучість та інші. Його потрібно починати ще зперших років життя дитини. У цей період фізичне виховання повинно мати перевагу над розумовим. Воно забезпечить здоров'я дитині, на базі якого згодом будуть краще розвиватись і всі інші напрямки виховання.
Завданнями фізичного виховання є:
1. Виховання здорової людини.
2. Приготування до захисту Батьківщини, родинних, національних та загальнолюдських цінностей.
3. Приготування до фізичної праці.
Трудове виховання
Людина народжується для діяльності. Ще з раннього дитинства людина є активною. У підлітковому віці та у віці дорослої людини життєва активність сильно пов'язана з потребою самовираження і самоутвердження в соціальному середовищі. Людина діє відповідно до поглядів, прийнятих нею, які старається поширювати в навколишньому середовищі. Активна діяльність людини є важливим чинником виховання. Про це писав К.Ушинський, Г.Ващенко, В.Сухомлинський та інші педагоги. Праця є необхідною умовою розвитку. Без неї поступ людини не тільки зупиняється, але й котиться донизу, тобто деградує. Для підтримки в людині здоров'я, розвитку сил та навиків необхідною є не тільки фізична праця, а й розумова. У гармонійному розвиткові людини важливо, щоб ці два види праці між собою чергувались.
Ушинський про важливість трудового виховання писав так: "Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а підготовляти до праці життя".
Завданням цього виховання є:
1. Психологічна підготовка до праці. Вона включає усвідомлення дитиною соціального значення праці, як необхідного обов'язку та духовної потреби людини. З цього повинно випливати прагнення сумлінно й відповідально працювати те бережливе ставлення як до результатів праці, так і до людей, що її виконують.
2. Практична підготовка до праці, тобто вироблення умінь та навичок трудової діяльності дитини, виховання основ трудової культури.
3. Підготовка дітей шкільного віку до свідомого вибору професій.
Моральне виховання
У поняття моралі входять історично сформовані норми і правила поведінки людини, які визначають її ставлення до людей, суспільства в цілому та праці. В основі морального виховання дітей лежать загальнолюдські, національні, родинні та інші цінності.
Моральний аспект виховання в педагогіці поєднують з психічною сферою дитини, яка вже в ранньому дитинстві розділяється на два русла - розумову і моральну, тобто розумовий та моральний розвиток сил дитини. Хоча вони й близькі, однак чітко відділені одна від одної. Особливо це видно в перші роки дитинства. Розумова і моральна сторони дитини в цей час розвиваються не так паралельно, як стрибками, по черзі переважаючи одна одну.
Завдання морального виховання:
1. Формування в дітей моральних понять, поглядів та переконань.
2. Виховання моральних почуттів, які виражають спрямованість духовного розвитку дитини.
3. Вироблення навиків і звичок моральної поведінки.
Естетичне виховання
Це виховання сприяє виробленню в дитини доброго естетичного смаку.
Завдання естетичного виховання:
1. Формування естетичних понять, поглядів і переконань дитини. Включає в себе розуміння прекрасного, любові до нього та вміння давати правильну естетичну оцінку різним фактам, явищам та процесам.
2. Виховання естетичних почуттів, які відчуває дитина, сприймаючи прекрасне в навколишньому середовищі та мистецтві.
3. Виховання потреби і здатності створювати прекрасне не тільки в мистецтві, а й житті.
Якщо говорити про християнство, то воно зробило свій внесок що до напрямків гармонійного виховання.
Щодо розвитку розумової та естетичної сторін людини, християнське вчення виходить з того, що розум, творчі здібності до істин і краси є величним даром Бога. Розвиток цих здібностей не тільки не суперечить християнству, метою якого є Царство Боже, а навпаки, є однією з передумов поширення і правильного розуміння науки Христа. Такий погляд спричинився до того, що християнство завжди сприяло розвитку науки та мистецтва. Прикладом цього є великі досягнення людства не тільки в філософії, а й у галузі так званих стислих наук. Сюди належать твори таких митців, як Данте, Сервантес, Шекспір, Рафаель, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Бах, Бетховен та інших, які перебували під великим впливом християнської науки. Про це свідчить і рівень освіти в християнських країнах.
У моральному вихованні християнська педагогіка опирається на раціональне і "таємне, які переплітаються між собою. Беручи початок із пізнання, воно мусить супроводжуватись вірою у відповідні ідеали, яка не повинна бути сліпою. Генератором розумової дії є душа. Тому поведінка людини, згідно цієї педагогіки, залежить не так від того, як вона мислить, як від того, в якому стані її душа. Адже внутрішня сутність людини втілює в собі діалог раціонального й духовного. Тому педагогіка повинна долучатися до цього діалогу, відповідно приміряючи до нього свій виховний інструментарій.
У фізичному вихованні християнство виходить з того, що тіло є храмом Святого Духа. Воно має воскреснути та бути прославленим у Небі. Тіло в єдності з душею і духом є рівноцінною складовою частиною людини, тому не можна його занедбувати. А навпаки, будь-яке вдосконалення людини повинно розпочинатися від плекання її фізичної природи, що створює фундамент для духовного розвитку. Це правда, що люди з кволим тілом при сильній волі багато чого можуть досягти, однак життя у всій його повноті. Довга та витривала праця, більш доступні здоровим і сильним.
Для християнського світогляду, активність людини є не тільки прийнятою, а й похвальною. Однак будь-яка діяльність людини повинна мати моральну ціну, націленість на добро, яке повинно діяти через людину. Праця, в такому розумінні, буде вільною та узгодженою з християнською мораллю, діяльністю, на яку людина зважується у зв'язку з необхідністю осягнення тієї чи іншої людської мети в житті. Вона є необхідною умовою як для повноцінного тілесного життя і розвитку сил людини, так і для духовного. Це все лежить в основі християнського бачення трудового виховання.
Дотепер ми розглядали внутрішній гармонійний розвиток людини. Однак поняття "гармонія" не обмежується ним. Воно включає не тільки погодженість людини самої в собі, а й з природою, Богом, суспільством, передбачаючи взаємну відповідальність, рівновагу, порядок та пропорційність різних предметів і явищ. Для християнства ця погодженість тісно пов'язана з любов'ю яка означає взаємну єдність як з кожною частиною цілості в самій людині, так і усвідомлення нею того, що вона є частиною більшої цілості. Любити себе - не означає надавати перевагу якомусь одному виміру, а бачити значення кожної деталі у зв'язку зі всією особою. Те саме стосується і любові іншого. Вона виражається через любов до Бога, який своєю любов'ю створив і відкупив увесь світ. Любити Бога - означає зустрітися в Ньому з кожною особою на землі. Така любов повинна поширюватися на
Loading...

 
 

Цікаве