WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Болонський процес очима студента - Реферат

Болонський процес очима студента - Реферат


Реферат на тему:
Болонський процес очима студента
Мета - проаналізувати досить важливий крок для нашої країни, а саме підписання Болонської угоди між Європейським союзом й Україною, а також висловити думку щодо нової системи освіти, з погляду студента.
Отже, що ж являє собою Болонський процес? Це процес створення країнами Європи єдиного освітнього простору. Його початок було покладено в 1999 році підписанням у Болоньї (Італія) декларації, у якій було сформульовано основні цілі, що мають слугувати досягненню порівнюваності і, в остаточному підсумку, гармонізації національних освітніх систем вищої освіти в країнах Європи [1-4].
Єдиний освітній простір має дозволити національним системам освіти європейських країн взяти все краще, що є в партнерів - за рахунок підвищення мобільності студентів, викладачів, управлінського персоналу, зміцнення зв'язків і співробітництва між ВНЗ Європи й т. д.; у результаті єдина Європа набуде більшої привабливості на світовому "освітньому ринку".
Для забезпечення "гармонізації", у свою чергу, системи вищої освіти повинні стати "прозорими", максимально порівнюваними, що можливо досягнути за рахунок широких однотипних освітніх циклів (бакалаврат - магістратура), запровадження єдиних або легкоперераховуваних систем освітніх кредитів (залікових одиниць), однакових форм фіксування одержуваної кваліфікації, взаємного визнання академічних кваліфікацій, розвинених структур забезпечення якості підготовки фахівців і т. ін.
Чим корисний Болонський процес для України? Упровадження положень згаданої декларації дасть можливість нашій країні готувати кваліфіковані кадри, обмінюватися досвідом з іншими державами; стане запорукою для майбутнього економічного росту, а також, що не менш важливо, дозволить сформувати в громадян України європейський тип мислення, подолати труднощі щодо працевлаштування в інших державах. Однак Болонська декларація не є гарантією миттєвого покращення економічної й освітньої ситуації в нашій країні. Підписання документа, безумовно, важливий крок, але перехід на Болонську систему - процес тривалий, який передбачає здійснення реформи освітньої системи, для чого потрібно об'єднати зусилля влади, педагогів і студентів.
Роль влади полягає у фінансуванні й підтримці навчального процесу, створенні законодавчої й матеріальної бази для здійснення поставленої мети.
Оскільки Болонський процес містить також принципово нову для нашої країни систему оцінювання успішності, педагогам варто шукати нові, творчі підходи до викладання.
А студенти мають зосередитися на отриманні необхідного їм рівня кваліфікації, усвідомлюючи важливість активної участі в навчальному процесі. Адже на підставі аналізу загальної активності учня, щодо кожного окремого модуля, йому й може бути виставлено оцінку. Враховуватимуться, звичайно, рівень теоретичних знань і практичних навичок.
На мою думку, така система оцінювання, за її відносної складності є набагато об'єктивнішою від тієї, що існує. Вона, по-перше, захищає тих, хто має дійсно високий рівень знань, адже за нинішньої системи екзаменаційна оцінка ставиться, не залежно від того, як працював студент на семінарських заняттях, чи брав він участь в конференціях тощо; прийшовши на іспит, він може одержати нижчу оцінку, що ґрунтується на суб'єктивному ставленні до нього викладача. По-друге, нова система оцінювання є інструментом "відсівання" тих учнів, які не докладають зусиль для одержання знань.
Болонська система полегшує роботу і викладача, дозволяючи отримати картину навчальної діяльності студента й виставити йому об'єктивну оцінку. Усуває вона також проблеми, пов'язані з відпрацьовуванням пропущених лекцій і семінарських занять. Справа в тому, що студент не допускається до здачі іспиту, якщо упродовж семестру взагалі не відвідував заняття або рідко був присутній на них.
Щоправда, нова система стимулює викладачів до того, аби розробляти додаткові курси, практичні заняття й проводити заняття у гуртках, ефективніше працювати зі студентами під час і після занять.
Проте не багато викладачів державних ВНЗ готові виконувати останню вимогу оскільки, на жаль, не існує достатньої матеріальної підтримки з боку уряду. Зарплата педагогів у нашій державі значно нижча за європейську, ба більше - подеколи нижча, ніж у співвітчизників - працівників фізичної праці.
З погляду майбутніх фахівців, здавалося б, усе чудово. У студентів з'являється більше прав, більше гарантій і можливостей. Наприклад, права студентських рад значно розширюються завдяки Болонській системі. Студенти допускаються до складу Державної акредитаційної комісії. Усе "прозоро" й чесно. Та все ж залишається певний сумнів щодо реального допуску студентів до вирішення важливих питань, які стосуються навчального процесу або життя навчальних закладів. Але без системної підтримки з боку Міністерства освіти й науки немає можливості зберегти права студентам обирати предмети, які б хотілося вивчати, змінювати кількість годин і т. ін.
Що ж до сусідніх країн, зокрема Росії, то за два роки, які минули з моменту підписання цією державою Болонської декларації, лише в шести містах Російської Федерації ВНЗ повноцінно включились у процес. Хоча певні кроки з реформування системи освіти було зроблено.
Відповідно до Федерального Закону Російської Федерації "Про вищу й післявузівську професійну освіту" (1996 рік), розширено автономію вищих навчальних закладів, що дозволяє впровадити систему кредитів за типом ECTS-європейської системи перезаліку одиниць трудомісткості, як належного засобу підтримки великомасштабної студентської мобільності [5-7].
У 2002 році Міністерство освіти Російської Федерації почало великий експеримент із запровадження системи залікових одиниць у ВНЗ. Експеримент проводиться на добровільній основі й до травня 2003 року кількість вищих навчальних закладів, що використовували (цілком або частково) систему залікових одиниць, становила більш як тридцять. У тому ж році було розроблено й спрямовано в усі ВНЗ Росії відповідну Методику розрахунку залікових одиниць.
У нашій державі про реформи європейського зразка в сфері освіти почали говорити лише порівняно недавно. Весь комплекс обставин, що визначають темпи втілення положень Болонської декларації в навчальний процес, його трудомісткість, необхідність в інвестиціях і сприянні мотивації впровадження нової системи, роблять цей процес украй складним
Література
1. Зона европейского высшего образования / Совместное заявление европейских министров образования г. Болонья, 19 июня 1999 г.
2. Болонский процесс // Вестник Совета ректоров вузов Северо-Западного Федерального округа. - 2003. - № 1. - C. 16-20.
3. Международные правовые акты по развитию европейской интеграции в образовании и исследованиях / Под ред. Г. А. Лукичева. - М.: Готика, 2004.
4. Формирование общеевропейского пространства высшего образования: Коммюнике Конференции министров высшего образования (Берлин, 19 сентября 2003 г.) // ВестникСовета ректоров вузов Северо-Западного Федерального округа. - 2003. - № 3. - С. 6-10.
5. Хронология событий Болонского процесса // Вестник Совета ректоров вузов Северо-Западного Федерального округа. - 2003. - № 3. - С. 4-5.
6. http://www.finec.ru/rus/academic/master/bologna.htm
Loading...

 
 

Цікаве