WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вчені ступені і Болонський процес: проблеми і перспективи розвитку вітчизняної науки - Реферат

Вчені ступені і Болонський процес: проблеми і перспективи розвитку вітчизняної науки - Реферат

практично в будь-якій галузі знання. Цей ступінь може бути професійним і академічним. Професійні ступені, як-от МВА, мають на меті сертифікацію і розвиток кар'єри в певній галузі. Академічні ступені потрібні для інтелектуального зростання й іноді є необхідною умовою для присудження докторського ступеня в конкретній галузі знання. Отримання master's займає від року до трьох років.
Слід зазначити, що на Заході існують аналоги нашого ступеня доктора наук. Приблизним аналогом у країнах із "одноступеневою" системою вчених ступенів є англійський ступінь Doctor of Science (D. Sc.), в країнах із "двоступеневою" системою (наприклад, у Німеччині, Франції) - hability doctor (H. D.) - науковий ступінь, аналогічний нашому ступеню доктора наук.
Присудженню ступеню габілітованого доктора або доктора наук передує п'ять-десять і більше років успішної науково-дослідної діяльності після отримання ступеня доктора філософії. На відміну від ступеня доктора філософії, присудження цих ступенів не вимагає підготовки і захисту дисертації, але вимагає виконання інших умов (публікація вагомих наукових статей і монографії, підготовка наукової доповіді тощо). У Великобританії, окрім цього, є щеступінь Higher doctorate, також відповідний нашому доктору наук. Інститут другого після PHD наукового ступеня (з деякими особливостями в кваліфікаційних вимогах і процедурі присвоєння) існує і в інших європейських країнах: у Данії, Болгарії, Угорщині тощо.
В англосакських країнах (США, Канада та інших) ця статусна відмінність має неявну форму. У цих країнах є так звана система тенура (tenure), що означає гарантоване перебування в академічній позиції. Університет надає тенур для найбільш кваліфікованих докторів філософії, які мають авторитетні наукові публікації та інші наукові досягнення. Фактично доктори філософії з тенуром мають реально вищий науковий, адміністративний та інші статуси, ніж доктори філософії без нього.
Вимоги до претендентів вченого ступеня доктора наук або доктора за профілем, габілітованих, тобто визнаних докторів, дещо нижчі порівняно з вимогами до наших сучасних докторських дисертацій: захист може відбутися у формі наукової доповіді про проведення дослідження; за сукупністю надрукованих робіт. Водночас, більш високі вимоги міжнародного характеру: публікації за кордоном, у міжнародних журналах, відгуки зарубіжних колег, наявність зарубіжного стажування, участь у конференціях у зарубіжних країнах тощо.
Безумовно, сертифікація післядипломних кваліфікацій, зокрема наукових, необхідна. Якщо ступінь габілітованного доктора або якийсь її аналог буде введено, то її можна буде присвоїти й нинішнім докторам наук за умов наявності відповідних якісних показників їх наукової праці. Деякі з цих параметрів вже застосовано для оцінки рейтингу ВНЗ, деякі можуть бути введені міністерством додатково: кількість надрукованих у провідних фахових виданнях (ваківських) за останні 2-3 роки, кількість монографій, наявність посібників і підручників, патентів за власними науково-дослідницькими розробками, ступінь розробки та впровадження наукових досліджень доктора за останні 5-10 років (термін достатній для створення власного наукового напряму) тощо.
Нагально необхідна розробка пропозицій порядку визнання наукових ступенів, присвоєних претендентами в одній державі Болонського процесу, іншими державами-учасниками та розробка пропозицій із гармонізації правових і нормативних актів, що стосуються наукової діяльності. Основним питанням у цьому процесі, безумовно, є верифікація наукових дипломів.
Ще до початку Болонського процесу 43 держави підписали Лісабонську конвенцію - конвенцію про визнання освітніх кваліфікацій, що стосуються академічної вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 1997 рік). Лісабонська конвенція рекомендує країнам-учасницям визнавати академічні кваліфікації і відповідні документи держав, що підписали конвенцію. Доводиться погодитися, що вказані рекомендації не мають обов'язкової сили.
Однак, безумовно, найближчим часом країнам Болонського процесу треба визначитися чи будуть у їх освітньому просторі верифікуватися дипломи магістрів або докторів філософії третіх держав, наприклад, США, Канади. В нашій країні вже є рішення про введення з 2008 р. ступеня доктора філософії і скасування захистів на здобуття вченого ступеня кандидата та доктора наук. Останні два ступені верифіковані, і тривалий час співіснуватимуть дипломи докторів філософії, еквівалентні до них дипломи кандидатів наук та дипломи докторів наук, останні вже не видаватиме ВАК від початку 2008 року. Жодної чіткої правової норми з приводу їх сертифікації, соціальної стратифікації їх носіїв поки не існує. Це найближчим часом призведе до напруження і непорозумінь під час атестації як науково-педагогічних кадрів, так і акредитації вищих навчальних закладів.
Питання сертифікації наукових ступенів, верифікації наукових дипломів, соціальної стратифікації вчених кадрів як у Європейському просторі загалом, так і в нашій країні зокрема, за умов приєднання до Болонського процесу, недостатньо розроблено і потребує опрацювання.
Нехтування проблемами післядипломної кваліфікації і сертифікації в науковому процесі у межах єдиного освітнього простору Європи може призвести до гальмування досліджень у фундаментальних наукових галузях, зниження ефективності стратегічних напрямів розвитку науки. Нова система підготовки наукових кадрів, за умов раціонального підходу, може поліпшити якість наукових кадрів в Україні, однак при недбалому ставленні до цього процесу ми можемо опинитися поза Європейським освітнім процесом, що спричинить зниження якості національної освітньої і наукової сфери.
Література
1. Болонський процес у фактах і документах (Сор-бонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / Упоряд. Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д. та ін. - Тернопіль: Економічна думка, 2003.
2. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. по-сіб. / ред. В. Г. Кремінь. - Тернопіль, 2004.
3. Байденко В. И. Болонский процесс: на пути к Берлинской конференции (Европейский анализ): Научное изд. - М.: Исслед. центр проблем качества подгот. специалистов РНУ, 2004.
4. Вакарчук І. Структурні варіанти стандартів вищої освіти в контексті Болонського процесу // Моделі гармонізації національних і міжнародних стандартів освіти у контексті Болонського процесу. - Л., 2004. - С. 22-31.
Loading...

 
 

Цікаве