WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вчені ступені і Болонський процес: проблеми і перспективи розвитку вітчизняної науки - Реферат

Вчені ступені і Болонський процес: проблеми і перспективи розвитку вітчизняної науки - Реферат

магістрів, а й докторантів, правила порядку захисту дисертацій на звання Ph. D., роботи дисертаційних рад, вимоги до дисертацій, склад дисертаційних рад, процедуру їх роботи, форми атестаційних документів державного зразка. Необхідно розробити і вимоги до опонентів, що призначаються на захист, і вимоги до керівника, порядку оформлення дисертації, публікацій і автореферату. Більшу частину цих вимог можна взяти з нині існуючих.
За таких умов у разі виявлення грубих порушень правил (плагіат у дисертації, в публікаціях претендента, фальсифікація документів тощо), ВАК міг би застосувати певнісанкції до дисертаційної ради, її голови, вченого секретаря, а також завідувача кафедрою, відділом, лабораторією і ректора ВНЗ (директора НДІ), самого пошукувача. Безумовно, необхідні і заходи для вдосконалення процедури захисту дисертації. Зокрема обов'язкове її попереднє обговорення на теоретико-методологічних наукових семінарах факультету, ВНЗ / НДІ; обов'язковість публікації в наукових журналах ВНЗ / НДІ, огляду захищених дисертацій із виділенням основних ідей, концепцій, важливих для практики пропозицій; розгляд типових помилок тощо. Для виключення можливості дублювання тем дисертацій, мабуть, необхідні міжвузівські координаційні ради, де теми дисертацій будуть ще раз затверджені після відповідної процедури у вчених радах ВНЗ.
У нашій країні, як і в інших каїнах СНД, є прихильники збереження національної сертифікації наукових кадрів. У Росії більшість провідних науковців вважають за доцільне залишити до вирішення цього питання ступінь доктора наук. Так, Всеросійська нарада із проблем сучасного стану і перспектив розвитку класичної університетської освіти, яка відбулася в листопаді 2003 року на базі Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, прийняла рекомендацію про законодавче закріплення ступеня доктора наук як суто наукового, а не освітнього, який є особливістю національної системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації.
Супротивники такої позиції аргументують свою думку завданнями підвищення ефективності освіти, боротьбою за світові ринки освітніх послуг, жорсткою орієнтацією освіти на потреби ринку праці. Загалом можна зазначити, що на поточний момент у змістовному плані підготовка наукових кадрів, включених у академічний освітній процес в Україні і на Заході не має істотних відмінностей. І західна, і вітчизняна моделі спрямовані на підготовку дослідників і визначення наукової кваліфікації дисертанта, просто роблять це різними способами і за різний час.
Нині для присудження ступеня Ph. D. у країнах Заходу потрібно виконати і дотримуватись низки правил і умов, а також відбути деякі випробування. Вони схожі до тих, що існують у нашій аспірантурі. Необхідно закінчити ВНЗ і мати на руках диплом про закінчену вищу освіту, здати низку письмових і усних іспитів, продемонструвати належний рівень знань для майбутнього підвищення наукової кваліфікації.
У США, наприклад, необхідно пройти три основні етапи: спочатку після трьох-чотирьох років навчання в університеті отримати ступінь бакалавра (B. Sc., B. a. - Bachelor of Science, Bachelor of Arts) на рівні undegraduate studies (перед-випускне навчання). За наявності ступеня бакалавра можна продовжити навчання на рівні graduate studies (післядипломне навчання) і отримати ступінь магістра (або майстра, M. Sc., M. a. - Master of Science, Master of Arts) через два роки. Ступінь Ph. D. передбачає, як мінімум, три-чотири роки навчання: два роки курсів і два роки самостійних наукових досліджень. Серед осіб, які пройшли через усі ці випробування, честі поступити в докторантуру удостоюються особливо обдаровані студенти з прекрасними результатами самостійних досліджень і рекомендаціями факультетів.
Введення наукових ступенів у межі академічного навчального процесу свідчить і про нагальну потребу суспільства в широкому впровадженні у повсякденне життя наукових підходів, і про сформованість та відносну цілісність наукової доказової бази, і про нашу здатність на сучасному етапі розвитку науки відтворити, пояснити і, як наслідок, навчити специфічних алгоритмів обробки інформації, притаманним науковій праці.
Однак є аспекти наукової діяльності, які ми ще не можемо репродукувати, широко впроваджувати в навчальний процес, "ставити на потік", наприклад, рішення типу інсайту. Такі алгоритми дають змогу в науці не лише відтворювати, комбінувати, формувати логічні зв'язки між вже відомими фактами, а й створювати щось цілком нове, інноваційне, рухати науку вперед. Це, у свою чергу, робить актуальним післядипломне вдосконалення кваліфікації науковця.
Аналізу післявузівської професійної освіти та її сертифікації - структури вчених ступенів - дає підстави робити висновок, що проблеми післядипломної кваліфікації, сертифікації кваліфікацій або невирішені, або, якщо й вирішуються, то у межах навчального академічного процесу. Якщо ці питання у галузі наукової діяльності не будуть розв'язані у найближчий час, то постане нагальне питання про визнання, яке зазвичай стосується так званих регульованих професій - тих, де наявність відповідної компетенції відображена у спеціальних документах.
Питання саме наукових ступенів, які можна зарахувати до післядипломної системи підвищення кваліфікації, виходить на перший план. Нині в нашій країні діє успадкована від Радянського Союзу система німецького зразка, в якій є два наукові ступені: кандидат наук і доктор наук. Ступінь кандидата наук присуджується дисертаційною радою і затверджується (ухвалюється рішення про видачу диплома), а ступінь доктора наук - присуджується президією Вищої атестаційної комісії на підставі клопотання дисертаційної ради.
Західна система підготовки й атестації наукових кадрів, на відміну від нашої, значною мірою децентралізована, деетатизована. Вона орієнтована, передусім, на дослідження, а дисертація в ній не є самоціллю і навіть не відіграє вирішальної ролі. Аналогом вченого ступеня кандидата наук у більшості країн є ступінь доктора філософії (Ph. D.) та інші численні (але менш поширені), прирівняні до нього ступені. Вельми популярні в США програми МВА американських бізнес-шкіл. Ступінь Master of Business Administration (кандидат наук у галузі управління) ввели у США. Він присуджується особам, які вже мають вищу освіту і пройшли 1-2-річний курс навчання.
Програми Master's множаться і розвиваються. Нині ви можете отримати master's
Loading...

 
 

Цікаве