WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль родинного виховання в формуванні особистості - Курсова робота

Роль родинного виховання в формуванні особистості - Курсова робота

багатодітних родин живе нижче межі бідності.
Виховання дитини в неповній родині
Дитина завжди глибоко страждає, якщо валиться сімейне вогнище. Поділ родини чи розлучення, навіть коли усе відбувається найвищою мірою чемно і поштиво, незмінно викликає в дітей психічний надлам і сильні переживання. Дитина відчуває відсутність батька, навіть якщо не виражає відкрито свої почуття. Крім того, вона сприймає відхід батька як відмовлення від неї. Дитина може зберігати ці почуття багато років. Після розлучення батько регулярно відвідує дитину. В усіх випадках це дуже глибоко хвилює її. Якщо батько виявляє до неї любов і великодушність, розвід виявиться для дитини ще болісніше і незрозуміліше. Крім того, вона з недовірою й образою буде дивитися на матір. Якщо ж батько тримається сухо й відчужено, дитина почне запитувати себе, чому, власне, вона повинна з ним бачитися, і в результаті в неї можезародитися комплекс провини. Якщо батьки охоплені ще й бажанням мстити один одному, вони заповнюють свідомість дитини шкідливою дурницею, лаючи один одного і підриваючи тим самим психологічну опору, яку звичайно дитина одержує в нормальній родині.У цей період дитина може, скориставшись розколом родини, зіштовхувати батьків один з одним і витягати нездорові переваги. Змушуючи їх заперечувати свою любов до нього, дитина буде змушувати їх балувати себе, а його інтриги й агресивність згодом можуть навіть викликати їхнє схвалення. Відносини дитини з товаришами нерідко псуються через недоречні питання, плітки та її небажання відповідати на розпити про батька. На дитині, так чи інакше, відбиваються страждання і переживання матері.Що можна зробити, щоб допомогти дитині в розбитій родині? Пояснити йому, що відбулося, причому зробити це просто, нікого не обвинувачуючи. Допомагати дитині ставати дорослішою і самостійною, щоб у неї не склалася надмірна і нездорова залежність від вас. Одна з найбільш розповсюджених помилок - надмірна опіка матері над сином.Питання про структуру родини - питання дуже важливе, і до нього потрібно відноситися цілком свідомо. Якщо батьки люблять своїх дітей і хочуть їх виховувати якнайкраще, вони будуть намагатися, і свої взаємні незгоди не доводити до розриву і тим не ставити дітей у скрутне становище.
ІV. Родинні виховні заходи як форми вихованні педагогічної культури батьків.
Сучасна педагогічна наука виходить з положення про те, що виховання дитини - це не лиже цілеспрямоване і планомірне планування її світогляду, переконань і почуттів волі і характеру, потреб і здібностей, а й адаптація до соціального середовища, її соціалізація. Важливим чинником названого процесу має стати родинна педагогіка, яка еволюційним шляхом виробила оригінальні форми і методи впливу на підростаючу особистість. Уся суть родинної педагогіки спрямована на підготовку дітей до самостійного життя, їхню адаптацію до природного і суспільного довкілля. Родинно-національні та соціально-побутові традиції забезпечують зв'язок поколінь, засвоєння і збереження скарбів українського народу, впливають на розвиток і соціальну спрямованість дитини в сім'ї та соціальному середовищі. Саме тому особливо актуальним є єдність родинно-шкільного виховання на базі відродження традицій української етнопедагогіки та досягнень вітчизняної та світової педагогіки і формування на цій основі педагогічної культури батьків як першо-вихователів.
З цього приводу К.Д. Ушинський зазначав: "Мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім вона здається справою знайомою й зрозумілою, а декому навіть справою легкою - і тим зрозумілішим і легшим здається воно, чим менше людина з ним обізнана-теоретично чи практично. Майже всі визнають, що виховання вимагає терпіння дехто вважає, що для цього потрібні вроджена здібність і вміння, тобто навичка, але дуже мало хто прийшов до переконання, що, окрім терпіння, вродженої здібності та навички потрібні ще й спеціальні знання...". Продовжуючи Ушинського, відомий вітчизняний педагог В. Сухомлинський писав: "Батьківська педагогіка - це на мій погляд, педагогічна освіта батьків і матерів, освіта тих, кому завтра бути батьками й матерями".
За висновком В. Сухомлинського, в наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька та матір виховувати своїх дітей, прищепити їм високу педагогічну культуру. "Без турбот про педагогічну культуру батьків, - писав він, - неможливо розв'язати жодного завдання, що стосується навчання та виховання. Батьківська педагогіка, тобто елементарне коло знань матері та батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною - це фундамент, основа всієї педагогічної теорії та практики". І закликав, звертаючись до вчителів: "Учіть батьків мистецтва виховання як найблагородніші, найлюдянішої, найвищої творчості, як виконання високого громадського обов'язку". З цією метою педагогу доцільно урізноманітнювати форми, засоби і методи співпраці з родинами учнів для підвищення рівня педагогічної культури батьків, враховуючи їх загальний розвиток, різноманітні інтереси тощо.
Однією із сфер виховання педагогічної культури батьків є організація вчителем родинних виховних заходів. Саме родинні виховні заходи дають змогу активізувати батьків, з пасивних спостерігачів перетворити їх в учасників організації навчально-виховного процесу власних дітей, пізнавати інтереси і вподобання кожної сім'ї, організовувати спільне дозвілля батьків і дітей, забезпечувати спадкоємність поколінь, відроджувати звичаї і традиції нашого народу.
Для прикладу пропоную сценарій вечора "РОДИННЕ СВЯТО". УЧАСНИКИ: родини, чиї діти навчаються в класі, школі.
По можливості сцена, де проходить "Родинне свято" оформляється під світлицю. На сцені розміщуються столи і стільці по кількості сімей, які беруть участь у святі.
Родини заздалегідь приготували своє родовідне дерево, герби родини, принесли з собою сімейні фотоальбоми, які розвішують і розкладають у залі. Заздалегідь учні класу, або класи готують власними рухами призи. В залі звучать музика. На мелодію "Пісні про рушник" на сцену виходять дві дівчини в українських костюмах з короваєм.
І ДІВЧИНА: Добрий вечір добрим людям! Ми вітаємо Вас у нашій світлиці. Дякуємо Вам за те, що ви сьогодні завітали до нас.
ІІ ДІВЧИНА: За давнім українським звичаєм дорогих гостей зустрічають свіжим духмяним хлібом, який увібрав у себе тепло і світло щедрої української землі. Хай цей хліб нагадає вам рідний дім і стане для вас символом родинного свята.
Під фонограму сім'ї, котрі братимуть участь у конкурсах вечора, піднімаються на сцену, за свої столи, які були раніше оформлені букетами квітів; приготовленими дітьми та батьками серветками.
Виходять на сцену ведучі:
І ВЕДУЧИЙ: Доброго вечора, дорогі друзі! Спасибі вам за те, що ви вирішили взяти участь у нашому родинному святі. Серед усіх геніальних
Loading...

 
 

Цікаве