WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль родинного виховання в формуванні особистості - Курсова робота

Роль родинного виховання в формуванні особистості - Курсова робота

на рік - сій жито, якщо твої плани розраховані на десятиліття - саджай дерева, якщо твої плани розраховані Ніки - виховуйдітей".
В українській родині педагогіці слово "виховувати" вживалося в значення "оберігати", означало вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту, систематично впливати на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи кого-небудь у певному напрямі, прищеплювати що-небудь. Звідси постали й інші слова: "вихователь" чи "вихователька" - людина, яка виховує, навчає молодь і дітей, і "вихованець" чи "вихованка" - дитина, взяти на виховання.
З поняттям виховувати в родинній педагогіці тісно пов'язане поняття "навчати". Обидва ці слова часто використовуються як рівнозначні, що свідчить про нерозривність навчально-виховного впливу. І все ж в українському фольклорі в значенні "виховувати" найчастіше вживається слово "навчати". Наприклад: "Ой там в саду, у садочку научала мати дочку...", "Наступила чорна хмара, наступає сина, научає бідна вдова єдиного сина...", а у Т.Г.Шевченка знаходимо: А мати хоче научати, Так соловейко не дає".
Тож особлива виховна місія батьків та родини культивується такими повчальними словами педагогічної мудрості нашого народу: "Умів дитину породити, умій і навчити", "Батько не той, хто породив, а той, хто спорядив", "Не та мати, що породила, а та, що виховала".
На особливу роль родинного виховання у становленні особистості звертали уваги відомі вітчизняні педагоги, письменники, мислителі.
Так, відомий філософ і поет Григорій Сковорода вважав, що головне у родинному вихованні є 1) багато народити, 2) зберегти вихованцеві молоде здоров'я, 3) навчити вдячності".
Благо народити: Г.Сковорода піклується про майбутнє здорове як тілом, і духом потомство. Тому перший період виховання починається з зародження. Які вимоги стачить Сковорода до нього періоду? Передусім - здоров'я батьків. Перед зародженням дітей не можна бути чимось збудженим, знервованим або п'яним. Жінка після зародження повинна уникати суперечок, нервових потрясінь, в труді, в тихій безстрасності має вести цей період життя.
Зберегти вихованцеві молоде здоров'я: Цей період домашнього виховання починається від народження і триває до 5-6 років. Завдання цього періоду - не заважати самій природі дитиня розвиватись і тільки усувати на шляху розвитку труднощі, що виникають. В цей період бажано уважно приглядатися до дитини, помічати до чого вона споріднена: підв'язує вона шаблю собі до паска, чи самовільно переймає пісні і тихо співає їх, чи запрягає в ярмо цуценят або котиків. Спробуй в цих натяках зрозуміти здібність дитини, як майбутнє покликання в житті.
Навчити вдячності: Цей період починається з 5-6 років і триває де 16-18 ротків. В цей період потрібно виховувати споріднені трудові навички, розвивати головне покликання дитини в житті. У дитини, як і в юнака треба розвивати добре серце, виробляти навички трудового служіння суспільству і припиняти всілякі прояви жадібності де багатства, золота та чинів.
Високу оцінку родинному вихований надає Т.Шевченко. У трудовій сім'ї, на його думку діти зростають працьовитими, духовно багатими. Сім'ї мають створюватись на підставі любові, спільна праця е основою життя дорослих і дітей.
Іван Франка традиційну українську родину розглядав як перший й найвпливовіший осередок патріотизму, національного єднання та виховання, місце прищеплення здорових норм і навичок поведінки, пошани рідної мови народних звичаїв і традицій.
Родинне виховання на його думку, має грунтуватися на національному єстві, народній педагогіці, житті народу і його традиціях. "Виховання нараду мусить вирости з традицій - зазначав поет, - з культурного стану того народу, мусить корінитися в характері, привичках народу, інакше се буде даремна трата часу й сил".
В своїм оповіданні "В кузні" Іван Франка так описує той виховний вплив родини і батьківської кузні: "І певно, в ту пору ніхто з них не думав, то та кузня, і та компанія в ній, і той її дружній радісний настрій лишаться живими і незатертими в душі маленького рудоволосого хлопчини, що босий, в одній сорочці сидів в куті коле огнища, і якого дбайливий батько час від часу просив відступити від скачучих іскор. На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь. Се вогонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І досі він не погас".
Дуже прихильно ставилась до родинного виховання Леся Українка. Добре відомий її вислів, що гімназичне виховання "загнічує дитину з малих літ... лише сім'я, за належного психологічного клімату в ній і високого авторитету батьків може створити потрібний емоційний фон для навчання, а особливо виховання. Однак як розуміти належний психологічний клімат в родині, за яких умов можливо його забезпечити? Леся Українка відповідала так: лагідність, доброзичливість, вміння поступатися, визнання членами сім'ї прав дитини, взаємна щирість батьків і дітей - такі основні принципи родинного виховання.
Про навчальну потребу педагогічної підготовки батьків у родинному вихованні писав К. Ушинський: "Але батьки завжди є хоч почасти вихователями своїх дітей і кладуть перші зерна майбутніх успіхів чи неуспіхів виховання - зрозуміло, без пояснень, як важливо для них у цьому випадку набути педагогічних знань.
Відомий педагог не вважав родинне виховання особистою справою батьків. Він розглядав його як громадянський обов'язок кожного з них. Найпершим обов'язком громадянина і батька сім'ї є виховання громадян корисних для суспільства.
Ушинський висловив багато цікавих думок і з приводу того. як же саме треба виховувати дітей в сім'ї. Він вважав, що батьки обов'язково повинні добре знати, своїх дітей, їхні можливості і нахили. В цьому питанні батькам може допомогти педагогічна література.
Чим же повинні керуватися батьки у вихованні власних дітей? На це запитання Ушинський відповідає дуже чітко. Тільки поєднуючи розумове, моральне, трудове та естетичне виховання, можна виховати справжню людину.
Ушинський вважав, що батькам необхідно виховувати в своїх дітях з дитинства почуття любові до вітчизни, вірність своєму народові, правдивість, сміливість, щирість, скромність, відвертість, працьовитість, сильну волю.
Софія Русова наполягала, щоб виховання дитини розпочиналося з народження. Засобами колискової, забавлянок, народних казок, ігор, пісень, лічилок, загадок тощо має здійснюватися прилучення дітей до національної культури та етнізація особистості. Вона стверджує: "Нація народжується коло дитячої колиски. лише на рідному ґрунті, серед рідного слова, пісні, здатна вирости національно свідома дитина. Найдієвішим засобом виховання в родині Русова визнає рідне слово. Саме через слово дитина сприймає духовні цінності народу, його світобачення, засвоюється нею мораль, історичний
Loading...

 
 

Цікаве