WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Трудове навчання. Про програми з практикуму в навчальних майстернях:аналіз та пропозиції - Реферат

Трудове навчання. Про програми з практикуму в навчальних майстернях:аналіз та пропозиції - Реферат

теоретичною та практичною частинами практикуму в навчальних майстернях не слід вважати остаточно вирішеним.
Заняття по розділах практикуму в навчальних майстернях, як зазначено в обох програмах, завершуються складанням заліку. Очевидна перевага програми 1993 полягає в тому, що її упорядники регламентують вимоги до студентів: для отримання заліку студент має представити всі виконані ним роботи, продемонструвати трудові прийоми й операції, які він засвоїв, та показати достатні техніко-технологічні знання.
Перейдемо до розгляду тематичних планів програм 1985 та 1993, що містять перелік розділів і тем, а також розподіл кількості годин. Тематичні плани обох програм передбачають чотири розділи:
Розділ 1. Ручна обробка металів.
Розділ 2. Механічна обробка металів.
Розділ 3. Ручна обробка деревини.
Розділ 4. Механічна обробка деревини.
Зазначена послідовність не повною мірою враховує наступність та доступність навчального матеріалу. Програми практикуму складені з урахуванням програм трудового навчання середньої загальноосвітньої школи, відповідно до цього доцільно розділи з обробки деревини вивчати раніше розділів з обробки металів, зберігаючи наступність між ручною та механічною обробкою матеріалів.
Варто розглянути, у якій послідовності вивчаються розділи практикуму в дійсності. Вищі педагогічні заклади планують послідовність проходження практикуму за розділами самостійно, враховуючи можливості й особливості навчальних майстерень, а також усталені традиції. Такий підхід склався за часи дії програми 1985, в якій зазначався приблизний тематичний план, тобто передбачалися можливі зміни. Уведення програми 1993 суттєво не змінило планів роботи ділянок навчальних майстерень. Слід сказати, що нормативно у відповідних документах проходження всіх розділів практикуму в навчальних майстернях по черзі ніяк не регламентується, крім робочої програми, яка звичайно повторює типову програму, тобто не відповідає дійсності. Навчальні плани передбачають обов'язковість вивчення дисципліни ПНМ, але які розділи і в якій послідовності мають опановувати студенти, ці плани не визначають. Також і звітність, що передбачена після вивчення кожного розділу, не зазначає, за яким саме розділом складено залік.
Таким чином, відсутність нормативно визначеної послідовності проходження розділів практикуму в навчальних майстернях ускладнює контроль за навчальним процесом і в кінцевому результаті відбивається на рівні підготовки майбутніх учителів трудового навчання.
Тематичний план програми 1993 має суттєві відмінності в переліку визначених тем за розділами. По-перше, назва майже всіх тем змінена відповідно до предметно-операційної системи, що закладена у структуру навчального матеріалу практикуму цієї програми. По-друге, з'явилися дві нові теми, а саме: розділ з ручної обробки металів поповнився темою "Слюсарно-складальні роботи", а розділ з ручної обробки деревини - темою "Ремонтні роботи", до якої включено й оздоблення поверхонь шляхом відтворення текстури однієї породи деревини на поверхні іншої. Поява нових тем пов'язана з тим, що студенти, як вже зазначалося вище, під час навчання в інституті повинні одержати робочу професію слюсаря та столяра.
Проте, збільшивши об'єм змісту тематичного плану, упорядники програми 1993 зменшили кількість часу на проходження практикуму в навчальних майстернях з 400 годин до 360, тобто кількість часу на кожний розділ фактично зменшилась на 10 годин.
Спинимося на розподілі навчального часу за розділами окремо. Тематичний план програми 1985 передбачає на перший, другий та третій розділи по 110 годин, а на четвертий - 70, що разом складає 400 годин. Тематичний план програми 1993 передбачає відповідно 100 годин і 60, що разом становить 360 годин. Але зазначена кількість навчального часу за розділами обох програм ніяк не визначена по роках вивчення практикуму (нагадуємо: їх три, або шість семестрів).
Навчальні плани передбачають розподіл кількості годин, відведених на опанування практикуму в навчальних майстернях, по семестрах, не враховуючи особливостей кожного розділу. Загальна кількість навчального часу ділиться арифметично на шість семестрів, що призводить до перерозподілу годин між розділами, тобто фактичної зміни програм.
Підсумовуючи, треба визнати принциповий недолік обох програм щодо відсутності чіткої системи організації навчального процесу в навчальних майстернях.
Розглянувши пояснювальні записки та тематичні плани програм 1985 й 1993, перейдемо до порівняння основного змісту цих програм. Обидві програми передбачають увідні заняття з кожного розділу практикуму в навчальних майстернях, на яких студенти знайомляться зі змістом розділу, матеріально-технічною базою відповідної ділянки майстерень, організацією робочого місця, технологічною документацією, правилами внутрішнього розпорядку у майстернях. Особлива увага приділяється вивченню загальних положень з правил безпеки праці, протипожежних заходів, а також дотриманню виробничої санітарії та особистої гігієни.
Кожний розділ практикуму, крім увідних занять, передбачаєвивчення ще кількох тем, які викладені за певною структурою. У програмі 1985 всі теми включають: технічні відомості, опановуванні прийоми, навчальні вправи та приблизний перелік виробів, що виготовляються. У програмі 1993 кожна тема містить: техніко-технологічні відомості, вправи і практичні роботи, а також перелік виробів.
Зміст тем відповідає системі трудової підготовки, закладеної у структуру навчального матеріалу програми. Нагадаємо, що для програми 1985 це є операційно-предметна система, а для програми 1993 - предметно-операційна. Тобто зміст усіх тем програми 1985 побудовано таким чином, щоб якомога краще вивчити окремі операції, а потім виготовити типові вироби. Зміст тем програми 1993 передбачає вивчення трудових операцій безпосередньо у процесі виготовлення конкретних виробів.
Відповідно до цього стає зрозумілим, чому в програмі 1993 відсутні навчальні вправи, що суттєво відрізняє її від програми 1985. Також слід зазначити ще одну важливу відмінність цієї програми. У ній не лише передбачені екскурсії на підприємства, а й розкрито їх зміст.
Але і програма 1985, на нашу думку, має дуже важливу особливість. У технічних відомостях з усіх тем передбачається пояснення і демонстрація прийомів роботи, що, безперечно, сприяє формуванню в майбутніх учителів відповідних умінь.
Порівняння програм 1985 і 1993 дає змогу зробити загальний висновок стосовно того, що обидві вони, маючи переваги й недоліки, не відповідають повною мірою вимогам щодо організації навчального процесу з практикуму в навчальних майстернях.
За великим рахунком, програми майже однакові, тому і головний недолік в них спільний. Програми з ПНМ побудовані подібно до шкільних програм, без урахування важливих особливостей підготовки майбутніх учителів трудового навчання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Программы педагогических институтов. Практикум в учебных мастерских для специальности № 2120 "Общетехнические дисциплины и труд" / Составители А.И.Гедвилло, В.В.Кузьменко, Д.А.Тхоржевский, И.С.Анисимов, В.П.Лысаков, В.А.Рузаков. - М.: Просвещение, 1985. - 32 с.
2. Програми педагогічних інститутів та педагогічних училищ. Практикум в навчальних майстернях для спеціальності 03.02.00 "Праця" і 03.02. "Викладання праці" / Укл. Д.О.Тхоржевський, Р.О.Захарченко. - К., 1993. - 40 с.
3. Програми педагогічних інститутів. Технологічна практика з металообробки для студентів спеціальності 03.02.00 "Праця і професійне навчання" / Укл. Р.О.Захарченко. - К., 1992. - 8 с.
4. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін: Навч. посібник. - 3-тє вид., перероб. і допов. - К.: Вища шк., 1992. - 334 с.
5. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. - 4-е вид., перероб. і допов. - К.: РННЦ Дініт, 2000. - Частина 1. Теорія трудового навчання. - 248 с.
Loading...

 
 

Цікаве