WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Трудове навчання. Про програми з практикуму в навчальних майстернях:аналіз та пропозиції - Реферат

Трудове навчання. Про програми з практикуму в навчальних майстернях:аналіз та пропозиції - Реферат

безпосередньо у процесі виготовлення певних виробів.
Зміст та структуру програми 1985 побудовано таким чином: на початку студенти знайомляться з операціями, а потім виконують практичні роботи, застосовуючи вміння здійснювати окремі операції. Програма 1993 першорядного значення надає виготовленню виробів, про це свідчать назви тем її розділів. Зміни, що відбулися у змісті і структурі програми 1993, частково враховують шкільну підготовку студентів на заняттях у навчальних майстернях.
На думку відомого українського вченого Д.О.Тхоржевського, "операційно-предметна система на першому етапі навчання будується за операційною, а на другому - за предметно-операційною системою" [5, с.215]. Тобто перехід до предметно-операційної системи передбачає первинну підготовку. Відповідно до цього, запровадження предметно-операційної системи у програму практикуму в навчальних майстернях є доцільним, оскільки таким чином реалізується наступність у навчанні.
Проте, слід зробити важливе зауваження. Упродовж тривалого часу, як свідчить досвід, знижується рівень трудової, графічної, а тим більше технологічної підготовки школярів. І в першу чергу це стосується дівчат, оскільки зміст трудового навчання диференційовано. Тому викладачі ВНЗ у практичній діяльності мають організовувати навчальний процес практикуму в навчальних майстернях, враховуючи не лише індивідуальні здібності, а й рівень підготовки студентів, досягнутий ними у школі.
Упорядники обох програм, зазначивши різні системи трудового навчання, підкреслюють важливість правильного підбору виробів, пов'язуючи це, в першу чергу, з ефективністю формування знань, умінь та навичок студентів. У пояснювальній записці програми 1993 дається перелік рекомендованих наборів виробів, які забезпечують виконання головних дидактичних вимог, серед яких на першому місці знову формування трудових умінь і навичок. Таким чином, системи, закладені у структури обох програм, першочергово вирішують освітні завдання практикуму, пов'язані з виконавчою діяльністю студентів.
Слід сказати, що будь-яка система трудового навчання не виключає залучення студентів до творчої діяльності. Проте, у змісті розглядуваних програм відсутній відповідний навчальний матеріал, лише пояснювальні записки містять вказівки щодо розвитку творчих здібностей студентів. А саме, передбачається, щоб студенти розв'язували технічні задачі, розробляли конструкції і технологію виготовлення виробів, знайомилися з сучасними досягненнями техніки та технології і т. ін.
Укладачі обох програм підкреслюють важливість того, щоб навчити студентів не лише виготовляти вироби, а й самостійно розробляти технологічні карти, але зміст цієї, безперечно, важливої діяльності не визначено. Більш того, доцільність давати студентам додому завдання на розробку технологічних карт з подальшим колективним обговоренням їх перед початком практичної роботи має, на нашу думку, суттєві заперечення.
По-перше, технологічна діяльність студентів полягає у розробці та оформленні технологічних карт, тобто така діяльність передбачає два етапи роботи. Спочатку визначається послідовність виконання операцій, інакше кажучи, складається технологічний процес. Складність цієї роботи в тому, що треба визначити таку послідовність обробки, яка забезпечить якість, безпечність, швидкість, зручність, економність і т. ін. Лише після визначення, з точки зору розробника, найбільш технологічної послідовності виготовлення виробу виконується технологічна карта письмово.
Безперечно, перший етап більш складний та відповідальний, тому складати технологічний процес студенти повинні за участю та під контролем викладача на заняттях. Виконувати технологічну карту студенти можуть самостійно вдома.
По-друге, обговорювати технологічні карти колективно обов'язково, але не перед початком практичної роботи, бо тоді вже не буде часу для виправлення можливих помилок. Більш того, щоб уникнути принципових помилок, обговорення доцільно робити на першому етапі при складанні технологічного процесу, тобто до оформлення технологічної карти у вигляді технологічної документації.
По-третє, обов'язкова наявність технологічної документації на початку практичної роботи не заперечує включення студентів у раціоналізаторську і винахідницьку діяльність у процесі виготовлення виробів, що, цілком можливо, приведе до змін змісту технологічних карт. Тому доцільно обговорити технологічні карти колективно ще раз, після завершення практичної роботи, підтверджуючи постійну потребу їх удосконалення.
Усе сказане дає змогу зробити висновок, що запровадження предметно-операційної системи у структуру навчального матеріалу програми практикуму, безперечно, сприяло підвищенню рівня трудової підготовки майбутніх учителів за умови достатньої підготовки в шкільних майстернях. Однак, програми 1985 та 1993 мають спільний суттєвий недолік. Системи, зазначені в цих програмах, не забезпечують залучення студентів до творчої діяльності, тому зміст обох програм є не визначеним щодо забезпечення таких дидактичних вимог, як розвиток конструкторсько-технологічної діяльності та формування вмінь планувати трудову діяльність.
Далі варто спинитися ще на одній відмінності програми 1985. Її укладачі в пояснювальній записці зазначили важливість формування у майбутніх викладачів умінь пояснювати та демонструвати здійснювані прийоми роботи. На нашу думку, важливість таких умінь не викликає сумніву.
Безперечно, майбутній учитель трудового навчання повинен вміти не лише виготовляти вироби, дотримуючись певних вимог, а також повинен вміти роз'яснювати свої дії. Це стає можливим за умови вільного володіння техніко-технологічною термінологією. Не менш значущим є вміння демонструвати окремі прийоми роботи. Тому студенти під час занять у навчальних майстернях, у процесі виготовлення виробів мають приділяти особливу увагу правильності робочої пози і хватки інструмента, а також відпрацюванню трудових рухів.
Задля успішної організації навчального процесу в майстернях дуже важливо визначити співвідношення теоретичної тапрактичної складових практикуму. Упорядники обох програм вирішили це питання однаково, відвівши на повідомлення техніко-технологічних відомостей не більше 15-20% навчального часу, пояснюючи це тим, що в основному технічні відомості студенти можуть засвоїти самостійно. На нашу думку, таке твердження не є безперечним. Розглянемо деякі зауваження.
Насамперед, слід урахувати, що навчальний план передбачає лише лабораторні заняття з практикуму в навчальних майстернях. Той обсяг навчального матеріалу, який передбачено програмою, необхідно виконати в рамках відведеного часу, тобто на лабораторних заняттях. Ці заняття мають теоретичну та практичну частини, різні за змістом. Обсяг змісту теоретичного матеріалу по розділах різний, а кількість годин, відведених на вивчення кожного з них (крім одного), однакова.
Виникає суперечність: критерій розподілу навчального часу один, він загальний і стосується кожного розділу, але обсяг теоретичного матеріалу по розділах різний. Тому ті розділи практикуму, які передбачають більший обсяг теоретичного матеріалу, але обмежені в часі на його розгляд, вивчаються стисло й поверхово, що неминуче призводить до зниження якості знань студентів, а в кінцевому результаті відбивається на рівні підготовленості майбутніх учителів.
Ці розбіжності були б менш суттєвими за умови, якщо студенти отримали б базові знання з ручної та механічної обробки матеріалів на заняттях у школі. Саме це передбачає програма практикуму. Але, як уже зазначалося вище, досвід свідчить про дуже низький рівень трудової, графічної, а тим більше технологічної підготовки школярів.
На практиці кожний викладач самотужки визначає співвідношення теоретичної та практичної складових практикуму, виходячи із загальної кількості відведених годин, рівня підготовки студентів і конкретних умов роботи навчальних майстерень.
Таким чином, питання розподілу навчального часу між
Loading...

 
 

Цікаве