WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Подорож з Оле-Лукойє (літературний ранок для 5 кл.) - Сценарій

Подорож з Оле-Лукойє (літературний ранок для 5 кл.) - Сценарій

(відкриває кольорову парасольку, крутить нею і виходить).
(На сцені - на стільцях сидять одне біля одного Кай і Герда, розглядають книжку. Виходить Автор (ведуча).
Автор (ведуча). В одному великому мсті жили двоє бідних дітей. Вони не були родичами, але любили один одного. Як брат і сестра. Звали їх Кай і Герда. Жили вони дуже дружно і не уявляли собі життя без один одного. Одного разу Кай і Герда сиділи і розглядали книжку з малюнками. Та раптом...
Кай. Ай! Мені вкололо прямо в серце і попало щось у око!
Герда. Ану, я подивлюсь. Може, є смітника. Ні, тут немає нічого.
Кай. Напевне, сама вискочила.
Автор. Та в тому то й справа, що не височила, бо це була не проста смітинка, а осколок диявольського дзеркала, в якому все велике і гарне здавалося малим і поганим. Бідний Кай! Тепер його серце мало стати крижаним.
Кай (до Герди). Що ти скиглиш? Яка ти зараз негарна!
Герда. Кай, що з тобою?
Кай. А мені дозволили показатися на санках! Ага? Прощай! (розходяться)
Герда. Кай, кай, де ти? (пауза). Одягну я свої червоні черевики та піду пошукаю Кая. (виходить).
(На сцені з шумом з'являється Отаманша, Маленька розбійниця, Герда, яку міцно тримають розбійники).
Отаманша. Ох, яка хороша, жирненька! Горішками відгодована! А яка ж на смак буде? (з-запояса виймає великий ніж).
(Маленька розбійниця штовхає Отаманшу).
Мал. розб. Вона буде гратися зі мною! Вона віддасть мені своє гарненьке платтячко і буде спати у моєму ліжечку (знову штовхає Отаманшу). (Отаманша пищить від болю і біжить за кулісу).
1-й розб. Дивись, як поскакала від свого дівчиська.
2-й розб. Заберемся-но звідси й ми. (Вибігають).
Мал. розб. (обіймає Герду). Вони тебе не вб'ють, поки я не розсерджуся на тебе. Але тоді я уб'ю тебе сама. Ти, певно, принцеса?
Герда. Ні, я шукаю Кая, якого забрала Снігова королева. Ти відпустиш мене?
Мал. розб. Ні. Ти будеш гратися зі мною. Ходімо, я покажу тобі мій маленький звіринець. Ти помреш від сміху, коли побачиш, як я буду лоскотати північного оленя.
(Входить Північний олень)
Мал. розб. А ось і мій олень! Його треба тримати на прив'язі, а то втече. Іди сюди!
(Олень підходить)
Герда. Скажи, будь-ласка, ти знаєш, де знаходиться Лапландія?
Півн.олень. Кому й знати, як не мені? Там я народився і виріс.
Герда. А що це за країна?
Півн.олень. О це прекрасна країна! Там вічний сніг і лід. Як добре там бігати по безкрайніх снігових долинах. Там є літній палац Снігової королеви, а постійний її дім далі, біля Північного полюсу, на острові Шпіцберген.
Герда. О, Кай, милий мій Кай!
Мал. розб. Ну, годі вже! Слухай сюди! Я тебе випущу на волю, можеш забиратися в свою Лапландію.
Але за це ти віднесеш цю дівчинку в палац Снігової королеви - там її названий брат.
Півн. олень. З радістю!
Мал. розб. Ну, швидко! Та дивись, бережи дівчинку!
Герда. Прощай!
(Виходять у різні сторони).
(З'являється Оле-Лукойє)
Оле-Лукойє. А це уривок з якої казки?
(Глядачі відповідають)
Оле-Лукойє. Так, це уривок з казки "королева". А ось і наступна казка. Шведська письменниця Астрід Ліндгрен запрошує нас побувати у Стокгольмі, у маленькому будиночку на даху, у найрозумнішого, найкрасивішого, най-най... Одним словом, у Карлсона. (крутить кольорову парасольку і виходить)
(Виходять, розмовляючи, Карлсон і Малюк)
Малюк. (радісно) Ой, як високо ми залізли!
Карлсон. Йди за мною і не відставай!
Малюк (оглядаючись по сторонах). Дивись, дивись, тут всюди дахи!
Карлсон. Кілька кілометрі дахів, де можна гуляти і пустувати.
Малюк. Ми теж будемо пустувати? Ну, хоч трішечки, добре?
Карлсон. Заходь у гості до найкращого в світі Карлсона! (Малюк заходить)
Карлсон. Що, прикусив язика? Не рівня твоїй кімнаті.
Малюк. Я розумію, чому ти хочеш прибрати свій дім. (Карлсон сідає на стілець і зручно вмощується на нім).
Карлсон. Ні. Ти мене не так зрозумів. Я зовсім не хочу прибирати. Це ти хочеш прибирати...
Мал. Ти що, навіть допомагати мені не будеш?
Карл. Ні, чому ж, я тобі допоможу. Я буду весь час підбадьорювати тебе хвальними словами. Буде дуже весело. Починай!
(малюк бере віник, підмітає)
Мал. А де ж сміттєпровід?
Карл. Зараз покажу. (Встає зі стільці і йде до краю сцени). Ось. Кидай прямо туди (вказує на зал).
Мал. Як? Адже вийде, що я кидаю сміття на вулицю. А цього не можна роботи.
Карл. (кидає відерце зі сцени). Найкращий у світі сміттєпровід! Висота падіння 20 метрів.
Мал. Ой-ой-йой! Дивись, все спало на голову перехожому!
Карл. А навіщо він гуляє під сміттєпроводом?
Мал. (співчутливо) Напевно, йому горіхова шкаралупа набилася в черевики, а у волоссі застряли вишневі кісточки. Це не так уже й приємно.
Карл. Дрібниці! Навпаки, він повинне нам подякувати. Адже якщо вишневі кісточки пустять коріння у його волоссі, у нього на голові виросте вишневе деревце і тоді він зможе їсти вишні, коли захоче.
Мал. (злякано) Ой, дивись, він кличе поліцейського!
Карл. Тікаймо! (обидва біжать за кулісу).
Оле-Лукойє. Чи добре зробив Карлсон? Ви теж так робите?
Глядачі відповідають.
Оле-Лукойє. Ну, ось бачите, недаремно я відкриваю свою кольорову парасольку і розказую вам казки.
Входить Кіт у чоботях.
Кіт у чоботях. Як добру, що я встиг до початку останньої казки. Сьогодні герої усіх казок збираються на чарівний бал! І мені доручено запросити їх усіх до королівського палацу. (Робить поклін).
Звучить весела музика. На сцені танцюють у хороводі герої казок. Ведуча оголошує, хто виконував ролі.
Loading...

 
 

Цікаве