WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Тарас Шевченко – великий син свого народу (відкритий урок) - Реферат

Тарас Шевченко – великий син свого народу (відкритий урок) - Реферат

Лихая година!").
Ведучий: Біга Катря боса лісом,
Біга та голосить;
То проклина свого Івана,
То плаче, то просить.
Вибігає на возлісся;
Кругом подивилась
Та в яр... біжить... серед ставу
Мовчки опинилась.
"Прийми. Боже, мою душу,
А ти -моє тіло!"
Шубовсь вводу!..
Попід льодом
Геть загуркотіло.
Ведуча: Чорнобрива Катерина
Найшла, що шукала.
Дунув вітер понад ставом -
І сліду не стало.
(Звучить пісня "Така її доля").
Ведучий: У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...
Ведуча: Не поет - бо це ж до болю мало.
Не трибун - бо це лиш рупор мас.
І вже менш за все - "Кобзар Тарас",
Він, ким зайнялось і запалало.
Скорше - бунт майбутніх рас,
Полум'я, на котрім тьма розтала.
Вибух крові, що зарокотала
Карою за довгу ніч образ...
Ведучий: Пророцтво слів і символічна сила
Понять неволя, рабство і клеймо.
Вкраїна вся - осквернена могила.
Народ - буй-тур. запряджений в ярмо.
Кістки козацькі під столичним містом.
Копита знавіснілих диких орд.
Та хтось, нарешті, мусить відповісти
За все, що перетерпів мій народ!
Ведуча: Треба почувати твердий грунт під ногами й мати виняткову внутрішню силу, щоб прокладати мільйонам знедолених новий шлях проти течії. У Шевченка не було й хвилини впевненості у своєму майбутньому. І все ж таки він безоглядно вступив у бій.
Ведучий: Справді, на 47 років його життя випало 24 кріпацькі роки під рабовласницьким доглядом, 10 каторжних років солдатчини - під доглядом фельдфебеля, 4 останні роки - на поруках і під опікою жандармів. Тільки 9 років волі - учнем Академії мистецтв у Петербурзі і три літа пекучих дум на рідній землі.
Ведуча: Він ненавидів чужинців-окупантів і землячків-зрадників. Саме тому і Петро І, і Катерина II й правлячі при Шевченкові російські царі були для нього осоружними, ненависними й огидними. Дослідник творчості Кобзаря П. Зайцев наголошував, що Шевченко бив існуючий лад та його правителів так безжалісно, люто, "наосліп, як б'ють на селі конокрадів". Не міг поет простити й українцям, що схилилися, привикли до ярма, покірно ходили на каторжні роботи і на війни заради Росії. Обкипіли кров'ю слова поета:
"Якби-то, - думаю. - якби
Не похилилися раби...
То не стояло б над Невою
Оцих осквернених палат!"
Ведучий: Не міг простити Шевченко Богданові Хмельницькому Пе-реяславської ради, тих цупких обіймів "старшого брата'", в які гетьман так необачно кинув українців, неначе запродав у рабство. У радянські часи окремі вірші про Б. Хмельницького були вилучені з "Кобзарів". Мало хто й чув поезію "Якби-то ти, Богдане п'яний", а саме в цьому творі Кобзар зумів дуже тонко передати й розпач самого Хмельницького, якби той ожив і побачив поневолену Україну.
(Хлопець читає поезію "Якби-то ти, Богдане п'яний").
Ведуча: Проклинав Богдана Хмельницького устами України Шевченко й у вірші "Розрита могила". Та й образ розритої могили став символом пограбованої України, яку й зараз маємо. І символ цей не видуманий Кобзарем. Київський намісник: граф Голіцин наказав Археологічній комісії з допомогою війська розкопувати українські кургани скіфської та козацької доби, оскверняти святині нації. Як тут не згадати слова Романа І ваничука з "Орди": "Розкопують, ірабують, витрушують українське добро уже не із комор, скарбниць, шпихлірів, а з самої землі, щоб нічого в ній не зосталося, щоб ненависний завойовникові український народ навіть тоді, коли розпадеться імперія і світ забуде про її моторошну, дияволом дану власть, ходив по світу жебраючи, мов погорілець".
(Дівчина читає вірш "Розрита могила").
Ведучий: Шевченко був державником, старався розбудити свідомість нації, допомогти їй збагнути, що без України навіть найталановитіші не позбудуться статуса малороса і раба. Актуально звучать слова поета:
В своїй хаті своя й правда.
І сила, і воля.
Ведуча: Шевченка знали, поважали, з ним дружили графи й князі. Він міг мати прекрасну кар'єру, якби забув про Україну і не плакав над її долею та не закликав націю спам'ятатися і поламати ярма неволі. Але Кобзар свідомо вибрав мученицький шлях і українську Голгофу.
(Учениця читає вірш С.Пушкіна "Тарас Шевченко").
Міг граф Орлов з ними жити так. як друг,
Міг мати він маєток і посаду.
Лиш "Подорож з Москви у Петербург"
Чи щось подібне мав би написати.
А він утер з чола холодний піт
І не укляк в поклоні на коліна.
То й загримів на цілих десять літ
За друзів і "Три літа" про Вкраїну.
А міг же нанести легенький лак
На "край потьомкинський".
Підфарбувати її хмари...
А те сказати, що підвів Гулак,
Що дихає вороже Костомаров.
Не був би там. де спека і мороз.
Де Косарал і де каспійська піна.
І був би в нас Тарасик-малорос.
А так явивсь Шевченко-Українець!
А так явивсь Художник і Кобзар!
Його бояться й нині держиморди.
І що Орлов?! щo сьогодні цар?
Що відомство всесильне Бенкендорфа?
Немов джапак! Неначе той осот.
Що вліз в город...
Піди, візьми і викинь!
Бо мати г! І с ще наш народ.
Що розбудив його Тарас Великий!
Ведучий: Він був свідомий своєї боротьби і своєї жертовності, адже обстоював Україну навіть перед самим Богом, ризикуючи втратити без-смертя власної душі:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю.
Ведучий: При арешті кирило-мефодіївських братчиків на їх тілі не-дарма шукали витатуйованої булави, адже це був символ Гетьманщини, символ державності, символ волі. Татуювання не знайшли. Булаву Шевченкові соратники носили в серці.
Ведуча: А ми? Святі та божі, тільки відблиск
Не німбів над напруженим чолом.
А ми колись відповімо за підлість.
Свою і нашу, кожен й загалом.
І вже не буде милості й пощади
Тим, хто спосібен був на тиху зраду.
На себелюбство, на безвідповідальність,
На юдництво, на ницість, на здихальність.
(Розігрується сцена з містерії "Великий льох" - розділ "Три душі" Ведучий виконує роль читця).
Вчитель: (читає вірш П.Гірника)
Запитують мене у класі діти:
- Скажіть, письменник скільки заробля? -
... Відкіль оця хвороба - все на світі
Ще змалечку підбити до рубля?! ...
Урок. Шевченко. Не згаса вовіки
Освячене кріпацтвом визнання.
Цікавитесь, який мав заробіток?
Отримав десять років заслання.
Його вінець - над золоті корони.
Задосить було муки і покар.
Писати й малювати заборона -
Оце його був другий гонорар.
Не каявся. Писав у казематах.
Відрікся від щедрот і нагород.
І не заважав на цензорів пихатих -
Яка цензура викреслить народ?.
А допити, а вічні протоколи?
Священна будь, невтолена жаго!
Невже і ви не чусте ніколи.
Як плаче слово голосом його?
А він згорів. І так бува не часто.
За
Loading...

 
 

Цікаве