WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Таксономія запитань як один з факторів удосконалення навчання студентів іноземної мови - Реферат

Таксономія запитань як один з факторів удосконалення навчання студентів іноземної мови - Реферат

підтримки висновків, а також наміри автора наполягти на чомусь, проінформувати про щось та ін.
4.3. Судження про адекватність та реальність. Студент порівнює текст з відповідними матеріалами з метою надання позитивної чи негативної оцінки щодо думки автора.
4.4. Студенту потрібно визначити, яка частина тексту найбільш важлива.
4.5. Судження про цінність, припустимість та бажаність тексту. Студент оцінює текст, ґрунтуючись на системі цінностей, моральному кодексі, особистому досвіді та ін.
5.0. Емоційно-естетичне оцінювання. Студент повинен сформулювати емоційну та естетичну відповідь за текстом відповідно до особистих чи професійних критеріїв.
5.1. Емоційний відгук на текст (формування почуття зацікавленості, зворушення чи, навпаки, нудьги).
5.2. Ідентифікація головних діючих осіб та подій.
5.3. Відгук на асоційоване та денотативне вживання мови.
5.4. Реакція на умовний образ.
Поверхова граматична форма запитання не обов'язково розкриває йогопізнавальну складність. Наприклад, запитання "Хто розбив шибку?" може бути запитанням першого рівня буквального сприйняття, якщо відповідь є однозначно даною в тексті. Але це може бути запитанням третього чи четвертого рівня, якщо студенту потрібно самому здогадуватися чи робити припущення.
Хоч не існує простих взаємовідносин між формою запитань у таксономії, але є ключові фрази, що асоціюються з кожним рівнем. Наступний список ключових фраз може допомогти викладачеві ідентифікувати рівень їх запитань і таким чином підвищити рівень контролю за ними.
Рівень 1.0. Буквальне сприйняття:
Find…
Show me…
Locate…
Identify…
Point out…
Read the line that…
Tell me…
State…
List…
Recall…
Describe…
What caused…?
Рівень 2.0. Реформування:
Compare…
Contrast…
Paraphrase…
Classify…
Divide…
Summarize…
How is… different from…?
How is… the same as…?
Рівень 3.0. Сприйняття шляхом висновку:
Pretend…
Suppose…
Could…
How would…
What might have happened if…?
If we assume…, might…?
What would the consequences be if…?
What are the implications of…?
Рівень 4.0. Оцінювання шляхом висновків:
Should…
In your opinion…
Do you agree…?
What part of the story best describes…?
Do you believe…?
Would you have…?
Is it right that…?
Рівень 5.0. Емоційно-естетичне оцінювання:
Do you know anyone like…?
What did you think when…?
Did you (dis)like…?
Why did you (dis)like…?
Вищезгадана таксономія не потребує від викладача тривалої підготовки. Спочатку викладачеві потрібно проаналізувати взаємодію студентів у групі особисто, або, якщо є така можливість, зняти на плівку і потім проаналізувати відеокадри заняття. Ця підготовка має на меті знайомство з ієрархією питань, що вживаються під час заняття, а також навчання ідентифікації різних типів питань. Викладачі можуть займатися цим аналізом у співпраці, обмірковуючи особливі запитання та класифікуючи їх відповідно до рівня ієрархії в таксономії. Метою цього аналізу є не тільки класифікація кожного запитання, а й подальше знайомство з таксономією та можливістю класифікувати більшість запитань, що вживаються під час заняття, для підвищення їх ефективності. Досить сприятливими для цього аналізу можуть стати заняття з контролю аналітичного та синтетичного читання.
На наступному рівні підготовки викладачеві необхідно проаналізувати свої власні заняття. Для цього необхідно вести ретельний запис та хронологію вживання тих чи інших запитань під час заняття. Це особливо важливо для того, щоб викладач міг проаналізувати частоту та сенс вживання запитань кожного рівня.
Після досягнення розуміння всіх рівнів запитань викладач може готувати запитання одного з рівнів таксономії як частину планування заняття. З набуттям практичних навичок він включає ці питання під час дискусій у групі, підвищуючи таким чином рівень запитань та значно поліпшуючи техніку запитування.
Окрім запитань викладача, можна проаналізувати запитання студентів з точки зору таксономії. Це особливо цікаво для студентів, які одержують завдання підготувати запитання для обговорення чи диспуту за пройденим матеріалом. Це викликає інтерес ще й тому, що найчастіше запитання студентів обмежені вживанням запитань першого та другого рівнів. Таксономія дає можливість визначити, чи потрібно заохочувати студентів вживати більш широкий спектр запитань.
Складність спілкування між людьми різних націй надає великі можливості викладанню іноземних мов. Пізнавальна складність запитань викликана багатьма контекстуальними, емоційними та особистісними факторами, включаючи основний предмет дискусії чи питання, взаємовідносини між індивідуумами в групі, їх цілі, знання, виховання, відмінність один від одного. Запитання під час взаємодії на занятті можна повторити, замінити чи з'ясувати. Але ніколи не потрібно ігнорувати чи відмовлятися від запитання тільки тому, що студенти чогось не розуміють, адже це спричинить недостатнє розуміння тих можливостей, які дає процес навчання. Викладач повинен стимулювати в студента прагнення до пізнавальної діяльності. Вміючи аналізувати пізнавальні складності запитань, він може повніше оцінити труднощі, викликані їх запитаннями, і надати студентам допомогу в їх подоланні.
Література
1. Ануфриева В. Ф. Социально-психологические исследования лидерства в школьном коллективе: Сб. научных трудов "Руководство и лидерство". - Л.: ЛИНИ, 1973.
2. Боровикова О. Н. Вопросы теории малых групп в педагогике США // Советская педагогика. - 1982. - № 2. - С. 110-113.
3. Жеребова Н. С. Лидерство в малых группах: Научные доклады высшей школы. - Философские науки. - 1968. - № 5.
4. Мескон М. и др. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1992.
5. Парыгин Б. Д. Типология лидерства: Сб. научн. тр. "Социально-психологические проблемы взаимоотношений учащихся и рабочей молодежи". - Минск, 1970.
Loading...

 
 

Цікаве