WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми викладання професійно орієнтованої іноземної мови - Реферат

Проблеми викладання професійно орієнтованої іноземної мови - Реферат

рахунок двох важливих пунктів, а саме: наявність часу та більш широкого кола людей, що знаходяться в спілкуванні. Це стосується спеціалістів однієї професії, а також представників різноманітних професій, що не об'єднані єдиною метою.
Для Хоффмана і Байєра важливим є наступне: "Існуюча професійна мова завжди прив'язана до спеціаліста, тому що потребує повної ясності в термінах і виразах.Професійна мова, що використовується непредставниками відповідної професії, втрачає безпосередній зв'язок з професійним мисленням; визначення під час розмови втрачають важливу частину свого змісту і точність, в першу чергу порушують при цьому системність.
Комунікація в даному випадку охоплює явища, процеси та положення речей поверхово, не передає суті, що призводить до висновку: неспеціалісти використовують тільки елементи професійної мови, але не саму мову, якою вона є".
Таким чином, ділова мова зв'язана:
з елементами мислення, що є характерними для професії і знаходять свій вираз у професійних термінах;
із структурами мислення, характерними для професії;
із структурами передачі інформації, що вважаються прийнятими в спеціальності.
Мова професії зв'язана з манерою і соціалізацією того, хто розмовляє. У зв'язку з тим, що ті, хто користується письмовою та розмовною професійною мовою у межах однієї спеціальності, володіють різним ступенем соціалізації, переслідують у своєму спілкуванні різноманітні цілі та мають свій особливий стиль написання і розмови, можливі різноманітні засоби реалізації професійної мови всередині однієї і тієї ж дисципліни.
Професійна письмова та розмовна мова мають різні ступені спеціалізації, що знаходить відображення у відповідному рівні складності текстів. Під складністю текстів розуміється їх рівень наповнення професійною мовою. Так виникає поняття "розшарування" професійної мови. Для Хоффмана критеріями такого розшарування є "рівень абстракції, зовнішня мовна форма, середовище та ті, що беруть участь у спілкуванні".
Під вертикальним розшаруванням розуміють поділ професійної мови за ступенем його текстової спеціалізації. Наприклад, текст з будь-якого шкільного підручника менш спеціалізований, ніж стаття в професійному журналі; текст на тему "Рух" у початковій школі менш спеціалізований, ніж у підручнику для дорослих та середніх класів чи словнику професійних термінів. Критерієм такого виду розподілу є ступінь спрощення спеціальних термінів і понять.
Зупинимося детальніше на визначенні "Wirtschaftdeutsch". Вираз "економічна німецька", як і "технічна німецька" є збиральним поняттям для різноманітних професійних мов, що використовуються групами слухачів з різним освітнім рівнем, які ведуть різноманітну трудову діяльність і ставлять перед собою відповідно різні цілі комунікації, але знаходяться при цьому в одному професійному, академічному та освітньому середовищі, яке тією чи іншою мірою зв'язано з економікою. Посилаючись на Хоффмана, можна сказати, що "економічна мова є спільністю всіх ділових мов, тобто всіх мовних засобів, які використовуються в одній професійно обмеженій сфері комунікації, в даному випадку в економіці з метою спілкування між людьми".
Для "Wirtschaftdeutsch" є також характерним вертикальний і горизонтальний розподіли. Так розрізняють, наприклад, німецьку в народному господарстві, в економіці підприємств, в торгівельному праві, валютній політиці, банківській справі і т. д. При цьому вони розподіляються за ступенем їх спеціалізації.
Очевидно, що секретар, працюючий з іноземною кореспонденцією, має зовсім інші здібності, ніж менеджер підприємства, що займається експортом, чи службовець, який є посередником між німецьким керівником і своїми колегами-співвітчизниками. В цьому випадку між ними виникає тільки так звана умовна спільність. Однак мовна компетентність в одній сфері не повинна прирівнюватися до компетентності іншої сфери.
Потрібно враховувати, що можливості професійної мови, будь це "німецька технічна" чи "німецька економічна", обмежені. Але існує велика кількість окремих професійних мов, які використовуються в межах окремих дисциплін і приводять до горизонтального розшарування. Так, у технічній сфері поняття "природничі науки" і "техніка" в сучасному научному виробництві ідентифіковані і являють собою велику кількість дисциплін, які більшою чи меншою мірою розвивались окремо одна від одної. Існують, наприклад, такі різні дисципліни, як металургія, гірничовидобувна техніка, машинобудування, точна інформатика тощо.
Якщо ми говоримо про природничо-наукову та технічну мову, то маємо на увазі конкретні професійні мови, які належать до окремих дисциплін.
Діаграма, що пропонується, повинна дати більш повне уявлення про розшарування та розподіл професійних мов за ступенем їх порідненості.
Тут n - це професійні мови в горизонтальному розшаруванні. За статистикою останніх років, їх налічується вже більше 300 і їх кількість зростає у відповідності до виникнення нових дисциплін. s - означає ступінь спеціалізації професійної мови.
Число s тут навмисно не конкретизоване, адже воно відносне і не має для нас особливого значення, тобто несе функцію орієнтованого показника і цим може полегшити орієнтацію для дидактиків.
Вказаний розподіл професійної мови важливий за таких причин:
Ступінь спеціалізації свідчить про наявність визначеної кількості спеціальних термінів у професійній мові. Тексти з низьким рівнем спеціалізації мають невелику кількість спеціальної термінології порівняно з текстами з високим ступенем спеціалізації.
Ступінь спеціалізації відбивається на появі різноманітних видів і типів текстів. При цьому завдається вплив на морфологічно-синтаксичний склад, тому що різні види та типи текстів можуть мати різні морфологічні й синтаксичні склади.
Ступінь спеціалізації впливає на виникнення різних видів текстів, а також на їх структуру, тобто допомагає виникненню конвенціоналізованої кількості текстових сегментів, які слугують для передачі їх змісту.
Література
1. Fremdsprackenunterr?ht in Theorie und Praxis. Rosemarie Buhlman und fenneliese Fearns. Cui. 7,9,83,115.
2. Be?r R., M?hn D. Vor?berlegungen Zu einem "Hamburgen Gutachten". In: Fachsprache 3/4. 1981.
3. Heuer H., M?ller R. M., Schrey H. M?glichkeiten der Lehrwerkforschung und Lehrwerkkritik. Ein Neuansatz. Dortmund. 1973.
4. Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache, Berlin. 1976.
5. Hornung W. Didaktische Modelle zur ?berwinlung Zueier Hauptschuiegkuten bum Fachsprachunterricht. In: Materialien Deutch alt Fremdsprache 14. Regensburg. 1978.
Loading...

 
 

Цікаве