WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Часи міжусобиць і скрути - Сценарій

Часи міжусобиць і скрути - Сценарій


Сценарій уроку
"Часи міжусобиць і скрути"
Мета:
- розкрити причини й прояви ослаблення Київської держави, показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць, набігів половців і монголо-татар;
- з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними;
- дати характеристику Володимирові Мономаху як авторитетному князю, який "тримав руські землі воєдино";
- розвивати вміння орієнтуватись в історичних подіях, логічно мислити, працювати з історичною картою, висловлювати власну думку, виховувати повагу до захисників рідної землі.
Тип уроку: урок-дослідження.
Обладнання: підручник В. Мисана, оповідання 9; карта Київської Русі ХІ-ХІІІ ст.; портрет В.Мономаха; електронний атлас.
Основні поняття: князівські усобиці, доба роздробленості, монгольське панування, данина, Золота Орда.
Основні дати:
1068 р. - битва на р. Алті;
1097 р. - Любецький з'їзд;
1111 р. - розгром половецьких орд;
1113 р. - початок правління Володимира Мономаха;
1223 р. - поразка русько-половецьких військ на річці Калці;
1237 р. - похід хана Батия на Русь;
1204 р. - оборона Києва.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо тему: "Часи міжусобиць і скрути". Відкрили зошити і записали дату, тему сьогоднішнього уроку. Чому занепала Київська держава? Якою небезпекою для руських земель стали князівські міжусобиці. Яким лихом для руських земель була монголо-татарська навала? Познайомимось із правлінням Володимира Мономаха, авторитетного князя, який "тримав руські землі воєдино!"
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учитель. Але, перед тим, як говорити про часи міжусобиць і скрути, давайте згадаємо про час розквіту Київської Русі, а саме період князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
На хвилинку заплющіть очі. Перенесіться в часи Київської Русі кінця Х-першої половини ХІ століть. Уявіть себе літописцями, спробуйте створити перелік корисних справ обох князів. Одна група літописців повинна назвати факти, пов'язані з діяльністю князя Володимира Великого у справі зміцнення державності, а друга - Ярослава Мудрого.
Метод "Естафета ідей"
Перший ряд - ви будите літописцями князя В. Великого.
Другий ряд - наші кур'єри.
Третій ряд - літописці доби Ярослав Мудрого.
Ваша задача: із представленого переліку корисних справ ви провинні вибрати ті, що характеризують князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Вибираєте тільки один факт і передаєте кур'єрові. У вас всі ідеї однакові, а кур'єри повинні доставати ідеї до назначеного пункту і побудувати "Вежу Володимира Великого" і "Ярославову вежу".
Приступаючи до роботи, пам'ятайте, що переможе та група літописців, яка прально і швидше зробить перелік корисних справ В. Великого та Я. Мудрого.
Поспішають кур'єри до стольного града Києва, щоб побудувати вежу корисних справ В. Великого та Я. Мудрого, щоб примножити славу Київської Русі.
В. Великий (978-1015) Я. Мудрий (1019-1054)
завершив об'єднання руських земель розгромив печенігів 1036
988 р. - запровадив християнство збудував Софіївський собор
споруджував міста-фортеці та земляні вали; сприяв поширенню знань розбудові Києва
запровадив золоті і срібні монети - златники та срібляники зібрав бібліотеку
усунув від влади вождів племінних князів і замість них посадив своїх синів укладав вигідні шлюби з королівськими родинами
дбав про налагодження дружніх стосунків із європейськими країнами створив перший збірник законів - "Руська правда"
Молодці. Майже одночасно справились з завданням. Сильними виявились обидві команди.
Учитель. Поглянемо на ці вежі, скільки корисних справ налічується завдяки їм київська Русь досягла розквіту, слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на заході. Народ шанобливо став називати князів одного - Великим, іншого - Мудрим. Їхні імена шановані й нині.
Міць держави повинні були примножувати діти великих князів.
ІІІ. Мотивація діяльності учнів
Учитель. Послухайте ще раз знайоме, останнє звернення до своїх синів помираючого князя Ярослава Мудрого.
Зачитує учень:
"Ссе я одхожу зі світу сього. А ви, сини мої, майже межи собою любов, бо ви брати від одного отця і однієї матері. Якщо є будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтеся брат брата, пробувайте мирно".
Учитель. Чи послухались нащадки князя?
Учень. Не прислухалися сини до мудрих слів свого батька Ярослава. Після його смерті кожен із них забажав бачити себе князем київським.
Учитель. Уже через 25 років після смерті Я. Мудрого між його синами спалахнула за владу - звідси і виникло поняття "князівські усобиці".
Робота над поняттям. На дошці записані поняття.
Учитель. Щоб встановити зв'язок між цим фактом і темою нашого уроку спробуємо створити історичний ланцюжок.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Князівські чвари. Боротьба з кочовиками
Завдання
Наведені нижче історичні події розташуйте у логічній послідовності, а їх номери - відповідно до даного ланцюжка. І ми дізнаємося про те, до яких наслідків ужитті Київської Русі призвела війна між синами Ярослава.
1. Війна між синами та онуками Я. Мудрого за владу і землю.
2. Розпад Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву.
3. Посилення нападів половців.
4. Послаблення військової могутності Київської Русі.
5. Смерть Я. Мудрого.
6. Занепад Київської Русі.
Учитель. Звірте ваші відповіді із зразком на дошці. Отже, що ж стало причиною занепаду Київської Русі?
Учні. Боротьба між князями за владу. Спустошливі набіги половців.
Учитель. Ці причини змушували задуматися князів над подальшою долею Київської державності. Яке найважливіше завдання стояло перед ними?
Учні. Припинити міжусобні війни. Встановити необхідний мир, злагода потрібна була для боротьби проти спільного ворога - половців.
Робота над поняттям.
2. Пошуки шляхів подолання усобиць
Аналіз історичної події: Любецький з'їзд.
Учитель. Зараз ми станемо свідками однієї історичної події. Діти нам представлять творчий проект. Слово надається історіографам. Будь ласка!
Історіограф. Історична довідка: дата події - 1097 р.
Карта - Місце події - місто Любеч біля Києва.
Причини:
- спустошливі набіги половців;
- необхідність залагодження суперечок між князями.
Учасники - 6 руських князів (Святополк Київський Володимир Мономах, Олег, Давид Святославович, Василько Ростиславович, Давид Ігорович).
Зібрали вони в Любечі на раду для влаштування миру і сказали один одному.
Рольова гра:
- Для чого губимо руську землю, самі проти себе уособиці діючи?
- Половці землю нашу розносять і радіють, що між нами війна точиться.
- Сьогодні ми зібралися в Любечі для вирішення важливихпитань.
- Життя немає від тих кочівників, руйнують наші міста, забирають у полон наших матерів та сестер.
- В 1060 р. при битві на річці Альті не змогли їх подолати.
- У кого будуть які пропозиції?
- Я хочу, щоб кожен мав право на вотчину (батьківські землі).
- Я пропоную: припинити ворожнечу між собою. Негоже, щоб брат ішов на брата.
- Відтепер з'єднаймося в одне серце, щоб боронити рідну землю.
- Так і зробимо! Засвідчимо свої рішення підписами.
Учитель. Дякую учасникам проекту.
Учасники з'їзду вирішили не нападати один на одного, припинити чвари і розпочати спільну боротьбу
Loading...

 
 

Цікаве