WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Це тихе сяйво над моєю долею - Сценарій

Це тихе сяйво над моєю долею - Сценарій

житті тих, хто звертався до неї за порадою. Глибоко ненавиділа кріпацтво. Свої переконання, щирість вдачі та простоту вона успадкувала від батька, а від матері - палкість почувань і пристрасний темперамент.
Учень 4. Варвара намагалася своїм милосердям загоїти рану власного серця: деспотична мати не дозволила дочці побратися з молодшим братом російського поета Баратинського, ад'ютантом батька.
Учень 5. З'явившись у Яготині, Шевченко порушив сонну одноманітність життя родини Рєпніних. Варвара сказала собі, що Шевченко - обранець її серця, а потім признавалась, що коли б відчула з його боку любов, то, може, відповіла б йому й пристрастю.
Учень 6. Психологічні портрети Шевченка як людини та поета княжна змалювала у своїх спогадах мистецьки яскраво й об'єктивно правдиво.
Варвара. Шевченко їв і пив, як усі смертні, і кожен, увійшовши до кімнати, де він перебував з молодими людьми, ніяк не міг би поставити його вище за інших. Годинами він міг віддаватися найпустішій банальній розмові і навіть, як здавалося, захоплювався нею. Він був добрий до слабкості, легкодухий до жорстокості, нерішучий і водночас похапний аж до необдуманих вчинків. Його не можна було не любити, а для всіх, хто щиро любив його, був джерелом турбот, безупинних переходів від захоплення до обурення, від співчуття до охолодження.
Учень 7. Шевченко - поет у повному розумінні цього слова: своїми віршами він полонив усіх, викликав у слухачів сльози ніжності та співчуття. Він був обдарований більше ніж талантом - генієм, і чутлива та добра душа його налаштовувала ліру на високе та святе.
Учень 8. У серці княжни спалахнула любов. І хоч у її житті це було вже вдруге, та у стуженій за щастям душі почуття розцвіло всіма квітами перших палких переживань, коли закохане серце радісно молиться і хоче обійняти весь світ. Як у кожної пристрасної натури, любов у княжни обернулась егоїстичним бажанням заволодіти всім єством коханого. Ревнувала вона свого обранця до всіх.
Учень 9. Прослухавши поему "Тризна" та присвяту до неї, Рєпніна надіслала Шевченкові повість під назвою "Дівчинка". У чотирьох розділах авторка описала етапи свого духовного життя.
Сповідь княжни вразила Шевченка. Чуйний і добрий, він був зворушений до глибини серця. Почуття свої передав у письмовій відповіді авторці, закінчивши її словами: "О добрий ангеле! Ти укріпив захитану в мені віру в існування святих на землі".
Учень 10. Але княжна чекала не цієї "канонізації", а "живої" реакції на свою сповідь.
Мати Варвари, довідавшись про це, суворо зауважила доньці, що вона занадто легко пускається в сердечні зізнання, а почувши відповідь, що Шевченко для неї не чужий, що вона його любить і довіряє йому, сказала, що це безсоромність.
Учень 11. Поет замкнувся в собі й мовчав. Сповідь княжни його дуже збентежила. Він був переконаний, що Варвара його покохала, і це завдавало йому душевних страждань.
Учень 12. Це була кульмінація їхніх стосунків. Шевченко не простягнув руку, не притулив її до серця. Княжна все зрозуміла. Вона опанувала себе, погодилась бути названою сестрою, говорила, як допомагає їй у житті віра.
Учень 13. А княжна мучилась, переживала, і з туги та смутку навіть заслабла: вісім днів нічого не могла їсти та дуже змінилася після хвороби.
Учень 14. За порадою родичів Рєпніних Шевченкові довелося виїхати з Яготина. У княжни стиснулося серце.
Коли нарешті 10 січня настав час від'їзду Шевченка, княжна у сльозах кинулась йому на шию, потім перехрестила його чоло.
Поет вибіг із кімнати. Покидаючи Яготин, мав певність, що залишає тут друга, який не зрадить його в найтяжчі хвилини життя.
Варвара.
Вернути б час, і я - Варвара,
Сумна, задумана княжна,
Я б утекла з Яготина
Аж за Урал, де, наче хмара,
Пісок підводивсь над тобою,
Де цар кривавою рукою
Вершив безбожнії діла.
Я б у задушливу казарму,
Як вірна подруга, прийшла,
Твоєю стала б я сестрою
І в Придніпровський рідний край
Листи б од тебе одсилала.
Я берегла б твої пісні,
Щоб чорний вітер Кос-Аралу
Не спопеляв даремно дні.
Звучить пісня "Зоре моя вечірняя".
Шевченко.
Якби зустрілися ми знову,
Чи ти злякалася б, чи ні?
Якеє тихеє ти слово
Тоді промовила б мені?
Ніякого. І не пізнала б,
А може, б потім нагадала,
Сказавши: "Снилося дурній".
А я зрадів би, моє диво,
Моя ти доле чорнобрива!
Якби побачив, нагадав
Веселеє та молодеє.
Варвара.
Я тебе чекала роки й роки,
Райдугу пускала з рукава
На твої задумані мороки,
На твої огрознені слова.
Я б тобі схилилася на груди -
Замість терну розсівала мак.
Та мені зв'язали руки люди:
"Хай страждає, - кажуть,
- треба так".
Я тебе чекала роки й роки.
Шевченко.
Я - поет,
Я - Шевченко.
Є пісня у серці моєму,
Недоспівана пісня,
Що ляже у наші серця.
Що на гімн обернеться,
Стане рядками в поеми,
Що ніколи не згине
Ніколи не дійде кінця...
...Покохайте її,
Ту, що я покохати не зміг,
Поцілуйте її,
Ту, яку я не зміг цілувати.
Я повіюся прахом,
Щоб впасти коханій до ніг,
Я совою злечу,
Аби пісню про біль проспівати.
Я не мав того часу,
У котрий кохають жінок,
Я не вмів цілувати,
Розмазавши вірші губами...
І немає коханої -
Десь вона там, межи тьми...
Я не маю дружини...
У мене немає синів...
А нащадки мої -
То пісні мої, тужні та дужі...
Звучить фрагмент пісні "Думи мої".
Заключне слово вчителя
Ось і перегорнута остання сторінка нашого усного журналу. З неї ми дізнались про непросту історію стосунків Т. Шевченка та правнучки Кирила Розумовського, високоосвіченої, інтелігентної й духовно багатої жінки княжни Варвари Рєпніної. Визначна поетеса ХХ ст. Ліна Костенко так оспівала ці романтичні стосунки - це епіграф до нашого уроку.
Ця казка днів - вона була недовгою,
Цей світлий сон - пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею -
Воно лишилось на усе життя.
Мені хотілось би, щоб сьогоднішній урок лишив у ваших душах світлий спомин, посіяв зерно зацікавленості постаттю Т. Шевченка, його творчістю.
Жінки в житті та творчості Тараса Шевченка займали особливе місце. Мати Катерина Якимівна, сестри Катерина, Ярина та Марія, подруга дитинства Оксана Коваленко, Ганна Закревська, Варвара Рєпніна, актриса Піунова, Ликера Полусмакова.
Сьогодні ми лише побіжно окреслили контури шевченківськихгероїнь. Ми ви-вчали балади, поеми Шевченка - і у вас є певний об'єм знань із цього питання. Тому домашнє завдання буде таким - написати творчу роботу за однією з тем:
1. Порівняльна характеристика Катерини та Ганни (за поемами Т. Шевченка "Катерина", "Наймичка").
2. Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка.
3. Доля Шевченка-поета. Доля Тараса-людини.
Усі учні, які брали участь у концерті (читали напам'ять), одержують оцінки.
Література:
1. Дарда В. Переяславські дзвони. - К., 1990.
2. Доля. Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах. - К., 1993.
3. Драч І. Поезії. - К., 1994.
4. Костенко Ліна. Вибране. - К., 1989.
5. Репнина В. Письма к Шарлю Эйнеру. - М., 1916.
6. Шевченко Т. Три літа: Вибране: Поезії. Драми. Повісті. Листування. - К., 1989.
Loading...

 
 

Цікаве