WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення періодичного закону - Урок

Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення періодичного закону - Урок

відомий професорам інституту видатними здібностями та працелюбністю, він уразив екзаменаторів глибиною знань і вмінням чітко висловлювати свої думки. Відмінно був зданий іспит із хімії. Присутні на іспиті вітали О. О. Воскресенського з талановитим учнем.
За видатні успіхи в науках Дмитро Іванович Менделєєв після закінчення інституту нагороджений "Золотою медаллю" і йому присвоєно звання старшого вчителя.
Другий учасник проекту. Дмитру Івановичу і ще кільком студентам, які відмінно закінчили інститут, запропонували підготовку на здачу іспитів для присвоєння звання вченого ступеня - магістр.Менделєєв не зміг залишитись при інституті. Хвороба, яка почалася на другому році навчання, була дуже небезпечною. Лікарі запропонували жити на півдні. І він змушений був погодитись на місце вчителя в Одеській гімназії. Навесні 1856 р. Менделєєв узяв відпустку для здачі магістерських іспитів.
Після захисту на звання "магістр" Д. І. Менделєєв за дуже короткий термін підготував дисертацію на тему "Будова кремнієвих сполук" і успішно її захистив 21 жовтня 1856 р. Після цього він отримує посаду приват-доцента в Петербурзькому університеті.
Третій учасник проекту. На посаді приват-доцента Петербурзького університету Менделєєв не отримував постійного заробітку. Тому він змушений був шукати додаткових засобів для життя: викладав хімію у другому кадетському корпусі м. Петербурга, паралельно він займався літературною працею. У 1857 р. його нариси з різних питань розвитку науки публікувалися в журналі Міністерства народної освіти та в інших журналах, також він підготував кілька статей різними мовами. Так продовжувалось до початку 1859 р.
Четвертий учасник проекту. У січні 1859 р. було нарешті задоволено клопотання Головного педагогічного інституту та Петербурзького університету про відрядження магістра Менделєєва за кордон "для вдосконалення в науках".
Менделєєв поїхав за кордон після закінчення лекцій з курсу органічної хімії в університеті (1859 р). Він вибрав основним пунктом перебування за кордоном давній німецький університет міста Гейдельберга. У цьому місті можна було спокійно вести дослідження, не відволікаючись на справи великих міст. Крім цього, у Гейдельберзі було багато молодих російських учених різних спеціальностей.
П'ятий учасник проекту. Менделєєв швидко став загальновизнаним головою гуртка, який стихійно організувався з молодих учених.
Постійними членами цього гуртка насамперед слід назвати відомого пізніше композитора й хіміка А. П. Бородіна, відомого філолога В. І. Сєчєнова, природознавців В. І. Олєвінського, В. І. Славича, А. В. Майкова.
Із тимчасових членів гуртка, які приїжджали на деякий час до Гейдельберга, слід згадати молодого професора О. М. Бутлерова, хіміків К. П. Лисенка, О. М. Вишнеградського, відомого пізніше лікаря С. П. Боткіна, біологів А. О. Ковалевського, Н. С. Фамінцина та українську письменницю Марко Вовчок.
Учитель. Третю частину проекту представляє координатор третьої групи зі співавторами.
Координатор ІІІ групи. Частиною спільного проекту є наукова та громадська діяльність Д. І. Менделєєва. Наш проект починають символічні ваги, роль яких умотивують учасники проекту.
Зображення книг відповідає перекладу наукових праць.
Символічне зображення хімічних елементів і приладів свідчить про практичне значення наукових праць ученого-хіміка, які пов'язані з розвитком економіки, нафтової, вугільної, металургійної промисловості.
Повітряна куля - як ще один з елементів досліджень і відкриттів Д. І. Менделєєва.
Двері у вищий навчальний заклад, - як символ того, що Дмитро Іванович завжди любив і захищав студентів і був активним громадським діячем.
А детально про його наукову та громадську діяльність розкажуть учасники проекту.
Перший учасник проекту. Учений-енциклопедист, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Петербурзького університету й водночас технологічного інституту. З 1892 р. учений - зберігач Депо зразкових мір і ваг, яке за його ініціативою в 1893 р. перетворене в Головну палату мір і ваг. Найбільш повну характеристику Д. І. Менделєєву дав Л. О. Чугаєв: "Геніальний хімік, першокласний фізик, успішний дослідник у галузі гідродинаміки, метрології, геології, у різних відділах хімічної технології (вибухові речовини, нафта, учення про паливо)… Глибокий знавець хімічної промисловості, взагалі, оригінальний мислитель у галузі вчення про народне господарство".
Другий учасник проекту. Наукова спадщина Д. І. Менделєєва надзвичайно широка й багатогранна. Він залишив понад 500 друкованих наукових праць. Автор фундаментальних досліджень з хімії, хімічної технології, фізики, сільського господарства, економіки, освіти.
Перші наукові роботи (1854-1856) присвятив вивченню ізоморфізму й питомих об'ємів. Відкрив у 1860 році температуру абсолютного кипіння (критичну температуру рідини).
У 1861 році видав підручник "Органическая химия" (перший вітчизняний підручник з органічної хімії), за який був нагороджений премією Петербурзької академії наук. У процесі роботи над першим виданням "Основ химии" формує ідею про періодичну залежність властивостей хімічних елементів від їх атомної ваги. Ця класична праця, яка за життя Д. І. Менделєєва була видана вісім разів, восьме - у 1906 р.
Третій учасник проекту. Наукові дослідження Д. І. Менделєєв органічно пов'язував із проблемами економіки, особливо з розвитком нафтової, вугільної, металургійної та хімічної промисловості. У 1877 році висунув ідею про неорганічне походження нафти, запропонував принцип безперервної фракційної перегонки нафти. Авторитет Д. І. Менделєєва був настільки високий, що його постійно запрошували експертом для розв'язання складних економічних проблем. Так, під час відрядження в Донбас у 1888 р. він уперше запропонував теорію підземної газифікації вугілля, розробив програму інтенсифікації освоєння його природних ресурсів (кам'яного вугілля, залізних руд, кам'яної солі), передбачив велике майбутнє промисловості цього унікального краю.
Четвертий учасник проекту. Д. І. Менделєєв у 1890 році винайшов новий тип бездимного пороху (піроколодій), організував його виробництво. Пропагував застосування в сільському господарстві мінеральних добрив і зрошення засушених земель. Здійснив у 1887 році політ на повітряній кулі для спостереження сонячного затемнення. Запропонував гіпотезу про
Loading...

 
 

Цікаве