WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Уроки у шкільному музеї - Сценарій

Уроки у шкільному музеї - Сценарій

рівні. Байда Вишневецький продумав і державний устрій. На загальних зборах обирали та звільняли керівників - гетьмана чи отамана, писаря, обозного, суддю. Обирали всі гуртом. Як добрий вояка, то й обирають, і шанують, як батька діти. Старшин усі поважали та слухали: і ті, що в Січі жили, і ті, що по степах, бо тільки там життя добре, де розумні поради слухають та один одного поважають.
8-й учень. Різний народ приходив до козаків: і грамотні, і ті, в яких життя було таке, що не до грамоти. Найрозумніших і письменних обирали писарями (показує розмальовку). Знали вони, що було на світі, що буде, бо мали при собі таку книжку, що кого би що не спіткало на світі, яка би доля не трапилась, то все було в тій книжці записано. Жили ці люди в достатку й пошані, бо поважали і поважають розум на землі запорозькій.
У них були свої атрибути влади (показує на стенді): клейноди, печатки. Ось вони перед вами, подивіться - булава, хоругва, бунчук, …
9-й учень. Січ стала відома далеко за межами України. Європейські володарі відряджали сюди своїх послів, запрошували запорозьких козаків спільно виступити проти султанської Туреччини. Зокрема 1594 року за для цього на Січ приїздив посол німецького імператора Еріх Лясота.
10-й учень. Я розповім, як козаки жили.
Запорожці - народ старовинний, волелюбний. Жили вони не так, як ми: жінок на Січі в них не було, бо вводити жінку на Січ, хоч би й рідну матір, заборонялося. Сорочки, штани самі прали, самі латали, самі й куховарили. Їли, що Бог дасть: і хліб святий, і рибу, і м'ясо. Скотини в них було чимало, доглядали, продавали. Харчі та тютюн підкупляли.
Військо добре вдягалося, а так по достатках жили (показує стенд, на якому відображується одяг, в якому ходили на Запорозькій Січі).
11-й учень. Запорожці - народ, що нічого не боїться - ні меча, ні праці. Були серед козаків люди різні: шевці, кравці, ковалі (показує розмальовку), гончарі, столяри. Були й лікарі такі, що рани лікували, від гадюк відшіптували. Розводили вони і городину: капусту, кавуни, дині, огірки, тютюн. Земля була вільна, спільна, степів не ділили. Де живеш, там і володій, хліб засівай, землянку копай, працюй та живи.
12-й учень. Як було зготують у Січі обід (показує розмальовку), то кухарі ставлять їжу на низенький столик у дерев'яних ваганках. Прийдуть козаки з отаманом обідати, помоляться Богу й починають трапезувати. Як кухарі розносять рибу, то голови за звичаєм складають перед отаманом. Пообідавши, моляться Богові, кланяються один одному й отаманові та дякують кухареві. Виходячи, отаман і всі козаки клали по копійці та розходились, куди кому треба. Кухар забирав гроші й купував на базарі харчі на завтрашній обід. Варили тричі на день у мідних казанах на плитах, вкопаних у землю.
13-й учень. Козаки - народ любо глянути: кремезні, вусаті, браві… Голови голили… Та ще й таку моду дивну мали: чуприну носили, та таку довгу, що на вухо намотували. А одяг, одяг такий: жупани, пояси, шапки, сап'яни на них дорогі, по боках у кожного пістолі, шабля (показує на стенді), а на конях як їздили! Заскочать, пригнуться й летять степом орли запорозькі. Коней добрих мали, гладких і важких не тримали. Дорогою їдуть - як мак цвіте: і червоніє, і синіє. Попереду ватажок, за ним вірна джура, а далі козаки - оборонці рідної землі, люди волі.
14-й учень. Мені хочеться розповісти вам про козацький дозор.
З ким тільки не билися вони, захищаючи рідну землю свою, вільне життя від загарбників. Дні й ночі чатували дозорчі на дерев'яних спорудах, які називалися "хвіругами" (показує розмальовку). Як побачать десь орду ворожу, відразу підпалять "хвіругу": гори, рідна, сповіщай братів! На другій "могилі" побачать вогонь - і собі підпалять. Так мудрі козаки лише за одну годину сповіщали весь край про наближення небезпеки. З усіх боків ішли на лютого ворога запорожці. Так зустрінуть, що бусурмани дорогу додому забудуть.
15-й учень. Я розповім, як козаки від ворогів ховалися.
Найважче доводилося тим запорожцям, які жили у степу. Здавалося - немає козакам порятунку від ворогів, бо все видно далеко навкруги. Коні у ворогів були швидкі, як вітер, але все-таки запорожцям удавалося рятуватися. Добіжить козак до якоїсь степової річки чи озерця, - і вже він у безпеці, виріже козак собі очеретину, зробить в її колінці дірочку і, взявши до рота, пірне у воду з головою, лише очеретина гойдається над водою (показує розмальовку). А її ж важко розгледіти серед осоки. Так козак і сидить під водою, доки не підуть собі геть вороги.
III. Літературно-музична композиція
Діти виконують українську народну пісню "Їхав козак за Дунай".
Ти не згинеш, Україно!
І мова прадіда твоя,
Що кожне слово, як перлина,
Не вмре повік. І світ-зоря,
Твоя свята зоря засяє.
Поглянь - слов'янство оживає,
Докупи всіх синів скликає…
А то ж усе брати твої!..
Ні, не умре ніколи мова,
Якою син співає твій,
Якою люд скликав Підкова,
Богдан славетний і Палій,
Якою Січ буйна пишала,
Якою наш Кобзар співав,
Яка степи опанувала
І міліони об'єднала
Людей - братів!
Хто не чував
Пісень по селах вечорами -
І жартівливих, і сумних?..
То долю рідними словами
Народ виспівує у них.
О ні, Вкраїна не загине!
Коли народний океан
Співа, неначе той орган,
Є сила в нім - душа єдина.
Микола Чернявський
Учні виконують пісню, слова П. Воронька, мелодія українська народна "О, Україно!".
Загадка
Де Дніпро наш котить хвилі,
Рве стрімкі пороги,
Там країна, вся зелена,
Славний край розлогий:
Там козацтво виростало.
Україно, Україно, славний край козачий!
Там, де Чорне море грає,
Буг, Дністер хвилюють,
Де шляхами, де степами
Чумаки мандрують,
За народ там і за віру
Ніс життя козак в офіру.
Україно, Україно, славний край козачий!
Там була і Січ лицарська,
Там були і гетьмани,
Їх затямив Дон і Кубань
Тямлять їх лимани.
Перед ними у Стамбулі
Крився турок в Едикулі.
Україно, Україно, славний край козачий!
В. Масляк
Учитель. Ви згадували сьогодні про те, що запорожці гарно співали та чудово грали на бандурі. Зараз ми з вами почуємо чудовий козацький інструмент - бандуру. До нас на урок прийшла учениця 6-в класу нашої гімназії Ірина Сажко, яка зіграє для вас. Послухайте твір, який слухали козаки. Називається він "Думи мої, думи" (слухання бандури).
Січ в поході
Ой по нашій Україні
То не води грають сині,
Не шумить так гай-
То козацтво йде завзяте
Волі-долі добувати,
Боронити край.
Хорогувці вітром мають,
Збруї ясні в сонці сяють,
А вогонь в очах -
А над ними ген горою
Сизий сокіл мчить стрілою
В піднебесний шлях.
Сокіл - птиця горда, сміла,
Бистре око, дужі крила,
Козаченька брат.
Не злякаться бурі, грому,
Не поклониться нікому,
Хто йому не в лад.
Грають сурми, вітер віє…
Шепчуть трави степовії,
Шовком стелять путь.
Перед ними ворог лютий,
Поза ними край закутий,
Сотки волі ждуть.
Марширують, збруя дзвонить,
Жива пісня тугу гонить
Із завзятих серць -
А з-під хмари ген високо
Сизий сокіл вцілив око
На козацький герць.
В. Лебедєва
Учитель. Послухайте іще один твір "Гуде вітер вельми в полі", який на бандурі зіграє нам Ірина Сажко (звучить
Loading...

 
 

Цікаве