WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Уроки у шкільному музеї - Сценарій

Уроки у шкільному музеї - Сценарій

і кожі порвав, обернувшись одразу. Старшина йому поклонився і каже: "Отак і так, прислав до тебе князь з просьбою". А Кожум'яка і не дивиться, і не слухає - розсердився, що через них дванадцять кож порвав. Вони знов давай його просить і на коліна стали - нічого не помагає. І пішли вони, повісивши голови. Що ж тепер робить? Розпитавшись добре, як все діло було, каже князь: "Чи не послати знов молодих до нього?". От і молодші пішли до нього - нічого не вдіяли. Кожум'яка наче й не слухає. Аж після схаменулися - і послали до нього малих дітей. Ті як почали просить, як стали навколішки, то й сам Кожум'яка не витерпів і заплакав. "Ну, - каже, - це ж уже для вас я зроблю!" І пішов до князя. "Ну, - каже, - добре, приготовте ж для мене дванадцять бочок смоли і дванадцять повісом конопель." Обмотався коноплями, обсмолився смолою добре і, взявши булаву (а в тій булаві було, може, пудів десять), приходить до змія. "Нащо, Кирило, - питається змій, - ти прийшов: битися чи миритися?" - "Де вже, щоб миритися! Битися з тобою, іродом!", - каже Кожум'яка. От почали вони битися, що аж земля гуде. Як розбіжиться змій та схопить зубами Кирила, то так кусок смоли і вирве; а він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. А змій уже, як вогонь, горить, так йому жарко, і поки збігає він до Дніпра напитися води і вскочить в неї, Кожум'яка вже й обсмолився й обмазався. І знов вискакує з води проклятий ірод і що розженеться проти Кожум'яки, - він його булавою тільки луп; що розженеться, то все його і по голові, і де попало. Бились - бились, аж курить. Уже й вечоріє, а вони все б'ються, уже й місяць засвітив, тільки тоді закінчив Кожум'яка:таки доконав і вбив чортяку, і визволив князівну. Князь не знав, де його й посадити, нагородив Кожум'яку.
От після того вже почали зватися Кожух'яки од Кирила Кожум'яки. Що ж після цього зробив він зі змієм? Е, Кожум'яка зробив трохи нерозумно, бо взяв його спалив і пустив по вітру попіл. Так із нього вся тая погань: мошки, комарі і все таке розвелося. А якби він узяв да закопав той попіл в землю, то нічого б не було.
Наша мати
Хатини, криті очеретом,
Калина, чумаки, воли,
Князі, козацтво і поети
Нам Батьківщину берегли.
І матір-Русь, як рідну матір,
Що нам дала життя і світ,
Ми всі любити й шанувати
За щастя маєм сотні літ.
Ласкаві материнські руки,
Слова утіхи негучні
Ми не забудемо в розлуках,
Не зрадимо її пісні.
І. Тесленко
Виконують пісню, слова П. Воронька, мелодія українська народна "О, Україно!".
ІV. Наше бачення історії українського війська через малюнки
1-й учень. Коли я був на екскурсії в місті, то найбільше мені сподобався пам'ятник засновникам нашого міста: Кию, Щеку, Хоріву й сестрі їх Либіді. Тому я вирішив намалювати саме їх (демонструє свій малюнок).
2-й учень. А мені сподобалась розповідь про славний наш Дніпро. Я дізнався, що раніше його називали Славута або Борисфен. Тому я намалював нашу річку (показує свій малюнок).
3-й учень. Я вперше був біля Аскольдової могили. Мені сподобалась розповідь про Аскольда та Діра. Шкода, що вони так трагічно загинули. На своєму малюнку я зобразив Аскольдову могилу.
4-й учень. Про княгиню Ольгу я чула до екскурсії. Тому вирішила намалювати пам'ятник цієї княгині, адже вона поклала початок заснування християнства на Русі, і мої батьки назвали мене на честь цієї святої.
5-й учень. Мені цікаво було слухати нашого екскурсовода. Ольга Вікторівна розповідала, що як би не Нестор-літописець, то нічого про історію Києва та київських князів не було би нам відомо. Тому я його й намалювала. Я дізналася, що після смерті його поховали в Києво-Печерській Лаврі. Я домовилася з мамою, що найближчим часом ми підемо у ближні печери Лаври. Мені хочеться побувати там і вклонитися мощам Нестора.
V. Слово гостеві
Учитель. Діти, сьогодні до нас на урок завітала бібліотекар Галина Гаврилівна. Їй надаю слово.
Бібліотекар. Мені дуже сподобалась ваша розповідь. Я побачила, щ всі ви були дуже уважними на екскурсії, умієте гарно розповідати про те, що бачили. У вас є талановиті художники, хороші співаки. Я зрозуміла, що вас цікавить історія Києва та українського війська. Свої знання ви можете доповнити, якщо прийдете до шкільної бібліотеки. Я принесла вам тільки декілька книжок і журналів. Подивіться їх, це:
1. Антон Лотоцький. Княжа слава. - Львів, "Каменяр", 1991.
2. Календарик-Дошколярик. - Київ, "Веселка", 1997.
3. Богдан Чалий, Олександр Пархоменко. Дума про Київ та його витязів. - Київ, "Веселка", 1981.
4. Микола Янко. Гомін землі. - Київ, "Веселка", 2000.
5. Іван Крип'якевич. Було колись в Україні. - Київ, "Веселка", 1994.
6. В. Слісаренко, Ф. Левітас. Оповідання з історії Києва. - Київ, "Гранд", 1998.
7. В. Власов, О. Данилевська. Вступ до історії України. - Київ, "Генеза", 2001.
8. І. Грищенко, М. Карабанов, А. Лотоцький. Гомін віків. - Київ, РВЦ "Проза", 1994.
9. В. Масін. Оповідання з історії України. - Київ, "Генеза", 1997.
Ці книжки ви зможете взяти та прочитати ще багато-багато цікавого.
Учитель. Діти, до нас на урок завітало багато вчителів району та школи. Учителі нашої школи прийшли до нас не з пустими руками. Вони учасники художньої самодіяльності. Я надаю їм слово.
(Учителі виконують пісню "Києве мій", слова К. Луценка, музика І. Шамо.)
VІ. Підсумок уроку
Учитель. Сьогодні ми дізналися багато нового. Побачили свої таланти. Підбили підсумок того, що бачили на екскурсії. Наші подорожі славним Києвом будуть продовжуватись. Ми ще не один раз завітаємо з вами і до цього музею. А сьогодні я хочу сказати вам всім - ви молодці і велике спасибі.
Література:
1. Грищенко А., Караванова М., Лотоцький А. Гомін віків. - Київ, РВЦ "Проза", 1994.
2. Змієві вали. Українські легенди та перекази. - Київ, "Веселка", 1992.
3. Україно, нене моя! Сповідь: поезії, писанки. Збірник. Упорядкування та примітки Олеся Шевченка. - Київ, "Веселка", 1993.
4. Добридень, школярику! Хрестоматія для позакласного та сімейного читання. - Київ, "Інтерпрес ЛТД", 1997.
Loading...

 
 

Цікаве