WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Уроки у шкільному музеї - Сценарій

Уроки у шкільному музеї - Сценарій

підкорятися великому князеві київському, якого вважали "найсвітлішим і великим князем".
Тому князь Ігор мав бути дуже завзятим і здібним, коли вмів тримати стількох інших під своєю владою.
Ігор справді був князь хоробрий і відважний. Він зробив багато доброго для рідної землі. Про це говорить літописець, який описав "похід князя Ігоря на половців".
7-й учень. По смерті Ігоря його жінка Ольга стала княгинею. Княгиня Ольга владарювала дуже мудро і зміцнила державу. Християнська церква зачислила її до святих. Ольга єдина жінка-княгиня, яка управляла Київською Руссю.
8-й учень. Вона мала єдиного сина Святослава. Йому Ольга передала князювання. Він був відважний та хоробрий. Про його хоробрість знали всі сусіди Русі. Святослав усе своє життя та князювання провів не в Києві в палатах, а в походах і поліг зі своїми воїнами, які йогодуже любили, бо він жив так просто, як і вони.
У похід не возив Святослав із собою ні казанів, ані наметів. Спав на землі, поклавши під голову сідло. Їв просту їжу: нарізував конину або м'ясо іншого звіра тоненькими шматочками, пік на вогні і так споживав страву.
9-й учень. А на ворогів своїх нападав хитро, несподівано. Ні! Він попереду себе посилав до того, на кого йшов походом, свого посла, щоби переказував ворогам його воєнний виклик: "Іду на вас!". І аж тоді йшов на ворога, який тим часом підготувався до битви. Таким гарним звичаєм Святослав здобув собі пошану навіть у ворогів. Вони і боялися його дуже, бо думали собі: "Коли він нас попереджає про свій похід, то видно, певний своєї перемоги; видно, що має велике військо".
10-й учень. Багато походів зробив Святослав за своє життя. Багато воєн закінчив переможно та щасливо й багато воєнної здобичі привіз у Русь. Він побив хазарів, побив народи підкавказької землі (зараз це Кубань), побив болгар.
Своє войовниче життя хоробрий князь Святослав закінчив під час повернення з військового походу на болгар. Його вбили печеніги (теперішні греки).
III. Літературне представлення
***
Був це сміливий князь - вояка,
Все в таборі проживав
І ціле життя відважно
З ворогами воював.
Як на кого йшов війною,
То казав: "Іду на вас!".
Ненадійно на ворога
Не напав він ані раз.
Звоював він печенігів
І над Волгою хазар -
І Болгарію побити
Кличе його грецький цар.
Але зле вчинив ти, князю,
Що у городі чужім
Ти осів собі й занедбав
Рідний Київ - батьків дім.
Ти сидиш в Переяславці,
А тим часом печеніг
Рідний Київ облягає -
Все валить собі до ніг.
Хоч побив ти печенігів,
Знов вертаєшся в чуже;
Грек згодився з болгарином -
Ждуть зі зрадою тебе.
Хоч помстив ти зраду грека
Й ворогів чимало вбив -
Мусив ти від переваги
Відступати з тих країв.
А стрінувши печенігів,
В лютім бою ти упав,
Ворог з черепа твойого
Мед-вино собі списав…
Ю. Шкрумеляк
11-й учень. А я знайшов у нашій збірці цікаве оповідання про княгиню Ольгу. Хочу його прочитати. (Читання оповідання Олександра Гончарова "Була вона мудрою і тямущою" зі збірки "Добридень, школярику!", с. 313.)
Київ
Об берег хвилю б'є Славута,
Шумить легенда в хвилі тій,
Самим Дніпром уже забута:
"Три браття биша. Перший - Кий,
А другий - Щек, а третій - Хорів…"
І може в ранок золотий
Зійшли брати на кручі-гори.
Брати і Либідь - їх сестра…
Шумить Дніпро… Така легенда.
Й з'вилось місто край Дніпра,
"Прозвався Київ". Дата - стерта.
Стояла "Києва гора" -
Фортеця княжого двора.
А під горою, на Подолі -
Там кожух'яки, гончарі
Жили підвладні тій горі,
Мечі кували - крила волі…
Шумить Дніпро, з бескеття ночі
Легенди викидає нам.
Л. Нехода
12-й учень. Я розповім вам легенду про одного простого киянина, який жив за часів князя, та … забув… якого. Отже слухайте.
Колись та був у Києві князь, і був коло Києва змій. Кожного року посилали йому як дань молодого хлопця або дівчину. Прийшла черга й на дочку самого князя. От і той послав її. Дочка була вельми красива і так прилестилась до того змія, що змій полюбив її.
Раз питається вона його:
- Чи є,- каже, - такий у світі чоловік, щоб тебе одужав?
А змій їй каже:
- Є, тільки такий у Києві живе над Дніпром. Він як затопить хату, то дим аж під небесами стелиться. То й мене може перемогти, бо я який сильний, а він сильніший. Як вийде він на Дніпро мочити кожу, то не одну несе, а дванадцять, вкине їх у Дніпро, то я вчеплюся за їх, а він не тільки ті кожі, а ще й мене трохи на берег не витягне.
Взяла собі те князівна на думку, як би їй вісточку до отця подати і на волю до нього дістатись. А був у неї голубок, вона згодувала його за щасливої години, ще як у Києві була. Що ж вона придумала? Храп! - і написала листа до батька. Отак і так, каже, у вас, батюшка, є в Києві чоловік на ім'я Кирило Кожум'яка. Пошліть до нього старих людей з просьбою, чи не захоче він зі змієм побитися і мене, нещасну, з неволі визволити. Та просіть добре, батюшка, не принуждайте, щоб не обідився. Я за вас і за нього буду Богу молитися. Та й храп! - і прив'язала письмо під крильцем свого голубка, та й випустила його. Голубок і прилетів додому. А діти саме бігли по подвір'ю і побачили голубка і кажуть: "Таточку! Он де голуб від сестриці прилетів". Князь той перш зрадів, а потім подумав та й засумував: "І це ж уже проклятий ірод згубив мою дочку!". А далі приманив до себе голубка та дивиться, аж під крилом записка. Він на карточку, читає, аж дочка пише: так і так.
От і призвав він свою старшину і питає: "Чи є де такий чоловік, щоби переміг змія, і де живе він?". От і сказали йому: "Є такий Кирило, що кожі мне над Дніпром". - "Як же б до нього приступити, щоби послухав і не обідився?" Порадившись, послали найстарших з дорогими подарунками. От і приходять вони до його хати, одчиняли помалу з острахом двері та й злякались: дивляться, аж сидить сам Кожум'яка до них спиною, мне руками дванадцять кож, тільки видно, як коливає білою бородою. От один кашлянув. Кожум'яка обернувся, а дванадцять кож тільки трісь! Кожум'яка перелякався
Loading...

 
 

Цікаве