WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українсько-московський договір 1654 р. та його наслідки для України - Сценарій

Українсько-московський договір 1654 р. та його наслідки для України - Сценарій


Сценарій уроку
"Українсько-московський договір 1654 р. та його наслідки для України"
Урок-захист проектів: "Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України".
Мета проекту:
1.Розкрити внутрішнє й зовнішнє політичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.
2. Ознайомити учнів з подямиї 1654 року та їх наслідками для України.
2.Закріпити знання учнів шляхом проведення дослідницької роботи.
3. Стимулювати інтерес учнів до вивчення історії , їх дослідницьку роботу.
4.Формувати і розвивати пізнавальну активність учнів, їх творчі здібності.
5.Виховання учнів почуття гуманності національної самосвідомості, формування особистих рис громадянина України.
Результати проекту:
- Глибоке розуміння теми, внутрішнє й зовнішнє становище Гетьманщини наприкінці 1653 року;
- Оцінювати діяльність Б.Хмельницького під час підписання українсько-московського договору;
- Політичні події 1654 року.Українсько-московський договір.
- Значення для України підписання Березневих статтей.
Вид проекту: дослідницько-творчий.
Тип проекту: захист проектів.
Обладнання:
Підручник, витяги із "Статей Б. Хмельницького"
Карта "Національно-визвольна війна"
Схема "Переяславська Рада 1654 року"
Таблиця "Дерево рішень", ілюстрації, матеріали хрестоматії.
Дати:
8 січня 1654 р.- Переяславська міждержавна угода;
27 березня 1654 р.- "Березневі статті";
1655 р.- битва під Охматовим ;
1656 р.- Віленська угода;
27 липня 1657 р.- смерть Б.Хмельницького.
Історичні діячі: Б.Хмельницький, В.Бутурлін, І.Сірко, І.Богун, С.Косов, О.Трубецькой, І Золотаренко, В.Шереметьєв, Ю.Ракоцій, К Густав.
Хід уроку:
І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
На минулих уроках ми з вами вивчали діяльність Б.Хмельницького до 1654 року, тобто до підписання Українсько-московської міждержавної угоди. Сьогодні ми проводимо нетрадиційний урок-захист проектів, на якому ви будете давати оцінку подій 1654 року і чи міг Хмельницький поступити по-іншому, не вступати в переговори з Москвою і не підписувати "Березневі статті".Ще на початку Визвольної війни Б.Хмельницький шукав союзників, встановив дипломатичні відносини з Туреччиною, Кримом, Молдавією. Особливу увагу приділяв відносинам з Московською державою. З червня 1648 року гетьман почав листування з московським царем Олексієм Михайловичем. У січні 1649 року до Москви прибуло перше українське посольство з проханням надати військову допомогу Україні, як єдиновірну державу і прийняти її під свою руку.
ІІІ.Повідомлення теми і мети і завдань уроку.
1. Теми проектів:
- Відносини між Українською державою та Московією.
- Українсько-московська міждержавна угода 1654 року.
- Вілінське московсько-польське перемир'я 1656 року.
- Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр.
- Б.Хмельницький - політик, дипломат, полководець.
Представлення та захист проектів.
Учні обговорюють результати досліджень, висловлюють свої думки
1-а група учнів - дослідників:
В умовах кровополитної війни, яку вів український народ проти Польщі Б.Хмельницький шукав союзників. Він вів переговори з Туреччиною, Москвою, Швецією, Волощиною, Семиграддям. Союз з Туре ччиною укласти не вдалосся,договори з Молдовою пройшли безрезультатно, втягнути у війну ШвеціюБ.Хмельницький не зміг.
Тому гетьман шукав союзу з Москвою. Московський цар Олексій Михайлович скликав Земський собор, на якому 1 жовтня 1653 року вирішено прийняти Україну під "государеву високу руку задля православної віри й святих Божих церков".
Царський посланець привіз Б.Хмельницькому рішення собору взяти під свою опіку українські землі.
8 січня 1654 року в м.Переяславі скликано козацьку раду, на якій були присутні 284 особи. У церкві ще не приступаючи до присяги, Б.Хмельницький висунув вимогу, щоб посли присягли від імені московського царя. Посли відмовилися, а В.Бутурлін відповів, що московський цар є самодержавцем і не буде давати ніяких зобов'язень.
Загадкою і досі для всіх є те,що не збереглися ніякі документи Переяславської козацької ради.
2-а група учнів -дослідників:
Українсько-московський договір 1654 року - це договір про союз України з Росією , який було укладено 8 січня 1654 року в Переяславі. Земський собор в Москві після тривалих вагань прийняв рішення про союз з Україною . Богдан Хмельницький разом з козацькою старшиною на Переяславській Раді закріпив рішення про союз з Москвою. Це було рішення про підданство України з Росією, але на правах автономії для України ( автономія - це самоврядування певної частини держави, що здійснюється на основі загальнодержавного закону).
У першій половині XVII ст. майже всі землі, заселені тоді українським народом, опинилися у складі Речі Посполитої. Москва хотіла взяти реванш над Польщею за втрати земель після Дуелінського ( 1678 р.) перемир"я і Поляновського ( 1632 р.) миру , так звані "Пункти заспокоєння".
- " Отак - то , Богдане !
Занапастив єси вбогу
Сироту Україну!"
3-а група учнів -дослідників:
Під час переговорів у Переяславі в січні 1654 року було досягнута усна домовленість між гетьманом та послами московського царя.
У Корсуні та Чигирині на наступних козацьких радах був вироблений письмовий проект договору між двома сторонами. Документ цей складався з 23 статтей і місти гарантії суспільно-політичного та соціально-економічного устрою Української гетьманської держави. У цьому документі йшлося про:
а) підтвердження привілеїв на права Війська Запорізького на маєтки і землі та українької шляхти;
б) укладення 60-тис. козацького реєстру ;
в) кошти на утримання козацького війська;
г) право самостійно обирати гетьмана ;
д) право зносин гетьмана з іноземними державами;
е) невтручання московських чиновників у справи України;
є) збереження прав київського митрополита;
ж) утримання військових залог на кордонах України й Польщі;
з) оборону України від нападів татар;
д) утримання козацької залоги у фортеці Кодак.
У березні 1654 року українське посольство виїхало до Москви. У результаті 6 денних переговорів проект документа був зменшений до 11 статтей і при цьому значно змінений.
21 березня 1654 року царський уряд затвердив гетьманський документ. Який увійшов в історію під назвою "Березневі статті" або "Статті Богдана Хмельницького".
ІV-а група учнів- дослідників
Але Росія не виконала своїх зобов"язань і зразу ж після підписання "Березневих статтей " почала їх порушувати. Насильницькими методами шляхта почали втручатися у внутрішні справи України, а згодом і взагалі позбавили
Loading...

 
 

Цікаве