WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Україна під час другої світової війни - Сценарій

Україна під час другої світової війни - Сценарій


Сценарій уроку
"Україна під час другої світової війни"
Це перша тема, яка вивчається в 11-му класі з історії України. Проведення цього уроку передбачало відвідання Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Урок доцільно проводити перед тематичною атестацією.
Безпосередньо уроку передувала самостійна робота учнів з підбору історичного матеріалу, а також вирішення організаційних питань з адміністрацією музею. Перед уроком детально ознайомилися з особливостями побудови експозицій музею й адаптували свій урок до них. Урок проходить у вигляді активного діалогу між учителем та учнями.
Мета: повторити, закріпити й узагальнити навчальний матеріал із даної теми, розвинути вміння та навички самостійної роботи з додатковим історичним матеріалом, аналізувати побачену та почуту інформацію. Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за своїх предків - воїнів Великої Вітчизняної війни, повагу до історичного минулого нашої Батьківщини.
ХІД УРОКУ
Вступне слово вчителя. Учні, ми з вами знаходимось на території Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. І це не випадково. Сьгодні православний світ відзначає свято Покрова Пресвятої Богородиці, яка з давніх давен є покровителькою землі нашої, але, очевидно, не випадково так співпало, що в цей день наша країна відзначає ще одне, величне та воїстину героїчне свято - День визволення України від німецько-фашистських загарбників.
На уроках з історії України ми щойно завершили вивчати тему "Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)". Сьогодні в цьому прекрасному музеї ми підіб'ємо підсумки вивченого матеріалу й одночасно з тим, сподіваюсь, дізнаємось багато чого нового та цікавого про цю героїчну сторінку історії нашого народу.
Для того щоб легше вам зорієнтуватись у музеї, хочу зауважити, що тематика виставково-експозиційних залів музею побудована за хронологічним принципом і складається з 15-ти залів, які відображають основні віхи історії Другої світової та Великої Вітчизняної війни.
Проходимо в перший зал музею.
Зал 1. Початок Другої світової війни
Використовуючи опорні знання учнів із всесвітньої історії за 10-й клас, пригадаємо прихід Гітлера до влади в Німеччині, про його прагнення підкорити весь світ і завоювати весь життєвий простір для німецької чистокровної раси. Звертаємо увагу на складну геополітичну ситуацію, яка склалася в Європі та у світі напередодні війни, а також про радянсько-німецький пакт про ненапад і таємні протоколи від 23 серпня 1939 року.
Для активізації опорних знань учнів учителем ставляться запитання типу:
Коли підписано радянсько-німецький пакт про ненапад?
Що ви знаєте про зміст таємних протоколів, що супроводжували цей пакт?
Як називався план нападу Німеччини на Польщу?
Коли розпочалась Друга світова війна?
Пригадуємо про радянські територіальні придбання 1939-1940 років (1939 р. - Західна Україна та Західна Білорусія. Протягом 1940 р. до СРСР приєднано Північну Буковину, Північну та Південну Бессарабію, країни Прибалтики та територію на кордоні з Фінляндією - Карельський перешийок).
Далі звертаємось до експозицій музею й робимо короткий огляд першого виставкового залу.
Зал 2. Початок Великої Вітчизняної війни
Учитель. 22 червня 1941 р. почалась Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радяньських містах і важливих стратегічних пунктах (у т. ч. бомбардувань зазнали Київ та аеродром у Жулянах). Потім війська вермахту перейшли радянський кордон. Початок війни для СРСР виявився вкрай несприятливим.
Використовуючи раніше набуті знання, разом з учнями з'ясовуємо причини невдач Червоної Армії на початковому етапі війни, а саме:
- Керівництво країни не хотіло вірити в можливий швидкий початок війни й цим сковувало дії своїх підлеглих, дезорієнтувало їх.
- Довоєнні репресії знищили більшу частину вищого та середнього командного складу армії.
- Невірне стратегічне розміщення військ і резервів (зосереджені біля кордонів війська опинились у руках ворога й були знищені в перші дні війни).
- Червона армія не закінчила переозброєння новими зразками зброї та воєнної техніки.
- Демонтаж оборонних споруд на лінії старого радянського кордону.
Говоримо про введення режиму воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів (30 червня 1941 року створено Державний Комітет оборони). Червень-серпень 1941 року - тільки з України мобілізовано 2 млн осіб, на воєнний лад перебудовано народне господарство.
Евакуйовано 3,8 млн робітників, селян і службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ.
Знищувалось усе, що не могли вивезти в тил. Одночасно з цим у роботі з евакуації спостерігалась велика дезорганізація: було обмаль часу, і тому до рук фашистів потрапили величезні матеріальні цінності.
Робимо короткий огляд експозиції другого залу музею.
Зал 3. Оборона Києва
Розпочинаємо розповідь із початку прикордонних боїв перших днів війни (згадується танковий бій 23-29 червня 1941 р. у районі Рівне-Луцьк-Дубно-Броди та його наслідки). Обговорюються спроби Червоної Армії зупинити противника на старому державному кордоні та прорив німецькими військами оборони Південно-Західного фронту. 11 липня 1941 року фашистські війська підійшли до р. Ірпінь, що за 15 км від Києва.
Бесіда за запитаннями з метою актуалізації опорних знань:
Коли розпочалась оборона Києва?
Скільки днів вона тривала?
Які війська обороняли Київ?
Наводимо статистичні дані:
- Київ обороняли війська Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. П. Кирпоноса (5А, 37А, 26А), частини УР;
- 200 тис. мешканців Києва влились до військ Південно-Західного фронту;
- 900 тис. киян стали добровольцями або поповнили ряди винищувальних батальйонів;
- 160 тис. мешканців міста працювали на будівництві оборонних споруд.
Далі використовуємо повідомлення учениці про оборону Києва в районі селища Жуляни (базується на інформації Книги пам яті України: Місто-герой Київ у спогадах місцевих жителів - очевидців подій). Учні користуються картою "Героїчна оборона Києва (11 липня-15 вересня 1941 року)" - експонатом музею.
Критична обстановка під Києвом сталася 8-10 серпня. У ці дні частинам 95, 132 та 299-ї піхотних дивізій ворога вдалося вийти на околицю Жулян, Голосіївських висот, підійти до Лисої Гори. Здавалось, ще мить - і гітлерівці увірвуться до міста. Для зміцнення керівництва військами, що захищали Київ, у ході бойових дій було створено 37-му армію. Подальше просування ворога було призупинено самовідданими діями бійців і командирів 14-ї, 206, 284, 295-ї стрілецьких дивізій, 2, 3, 5, 6 та 212-ї повітряно-десантних бригад, підрозділів народного ополчення, комсомольського полку, бронепоїздів, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Бої велись із надзвичайною жорстокістю. Лінія окопівпроходила вздовж окружної дороги та частково через селище Жуляни. Будинки, господарські споруди, погреби ставали вогневими точками, складами боєприпасів, перев'язочними пунктами. Безпосередньо на цій ділянці фронту оборону столиці тримали бійці 212-ї повітряно-десантної бригади під командуванням полковника І. І. Затєвахіна.
На підтримку військ Київського укріпрайону 8 серпня 26-та армія завдала контрудару в напрямку Богуслава. На світанку 11 серпня, розвиваючи успіх попередніх днів, наші бійці завдали ворогові сильного удару за всіма напрямками наступаючих військ. Були відбиті Теремки, Мишоловка, Чабани, Пирогів і Жуляни. У ході боїв було розгромлено 44, 71, 299-у німецькі дивізії. Багато бійців і командирів Червоної Армії були нагороджені орденами та медалями, а військові частини - червоними прапорами трудящих міста.
Пропонується перегляд документального фільму "Оборона Києва" (3-4 хв).
Далі робимо короткий огляд експозиції 3-го залу музею.
Відповідаємо на запитання учнів.
Зал 4. Оборона Одеси. Бойові дії в Лівобережній Україні та в Донбасі. Битва за Москву, Ленінград і в Заполяр'ї
Акцентуємо увагу учнів на ключових подіях і датах,
Loading...

 
 

Цікаве