WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Схаменіться, люди, ще не пізно - Сценарій

Схаменіться, люди, ще не пізно - Сценарій

було, пітекантропи,
Хоч і ходили більше скопом.
Дерев іздуру не ламали,
Мурашок в лісі не займали.
Другий учень.
Кору не різали ножем,
Що був тут Петя й Надя М.,
Була пітекантропка Жанна,
Бо цілувала тут Івана.
Третій учень.
Пітекантропів цих доволі,
Та й так багато ще шпани,
Яка з міцним та вузьким лобом -
Проти природи повна злоби.
Четвертий учень.
Та годі нам терпіти це!
Пора всім схаменутись вже!
Виносять Червону книгу України.
Перший ведучий. Саме таким "любителям природи" завдячує Червона книга поповненням на своїх сторінках все новими й новими тваринами і рослинами.
П'ятий учень.
Знов над плесом, наче лось на кризі,
Застигну - і хоч криком закричу:
Вже сон-трава в Червоній книзі.
В Червоній книзі щиглики й сичі.
Другий ведучий. А що таке Червона книга, діти? Ви всі знайомі з нею?
Шостий учень.
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Сьомийучень.
Невже в майбутньому, на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти?
Конвалія й фіалки ніжні,
І вісник березня - підсніжник?
Восьмий учень.
Невже мит більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрії,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Дев'ятий учень.
Людино, схаменися! Може, досить?
Чи до душі нам річки каламуть?
Земля твоя пощади в тебе просить.
Бо ж хімія, і стронцій, і нітрати -
В продуктах, що на стіл нам подають.
Десятий учень.
Сади вишневі похилились,
Хрущі давно вже не гудуть.
Лише жуки ті колорадські
Картоплю день і ніч гризуть.
Одинадцятий учень.
Жайворонки над полями
Більше не співають,
Тільки одні хімікати
Вітри розганяють.
Вже в бабусиних городах
Огірки не родять.
Бо ядучі жовті хмари
Понад ними ходять.
Другий ведучий. Як же мені хочеться поговорити про щось чисте, світле й радісне.
Виходять дівчата і співають пісню.
Тече річка, невеличка,
Поміж осокою,
Взяла діва нові відра,
Пішла за водою.
Перший хлопчик. І тую воду, що вона набрала, можна було пити?
Перший ведучий. Так. Ти ж знаєш, якими чистими були колись річки.
Другий хлопчик. Так то колись! А тепер он у наших Заліщиках і купатися в річці не можна. Там уже давно і риба вся пропала.
Перший учень.
Були колись Заліщики,
А тепер клоака.
І немає в річці риби,
І немає рака.
Другий учень.
АТП мазут змиває,
А з маслозаводу,
Із труби щоденно ллється
В річку бека в воду.
Третій учень.
Що ти мелеш?
Крематорій є у Полуторах?
Де палять усіх покійних
Наче хмиз, у порох?
Четвертий учень
То ж паркетний цех у небо
Чорний дим пускає.
А меблевий на очистку
Гроші все шукає.
П'ятий учень.
Та й славних Бережанах
Дим іде до неба.
Також з меблевого цеху.
Може, так і треба?
Десятий учень.
А в Зарайському потоці,
В дев'ятсот тридцятім році,
Були щуки і в'юни,
І линів до сатани.
Одинадцятий учень.
Верби були біля річки.
А яа була водичка!
Її можна було пити
І супи й борщі варити.
Десятий учень.
І водиця не смерділа,
Не було в ній соди й мила.
Залізаю, гною і капців,
Різного мотлоху й дрючків.
Одинадцятий учень.
Жаби весело скакали.
А який концерт давали!
Весняними вечорами -
Не гидотні рок-програми.
Перший учень.
Що ж це сталося із нами, люди?
Це ж як так, то нічого не буде.
Ні річок, ні гаїв, ні криниць,
Ні комах, ані звірів, ні птиць,
Ані квітів, ні трав, ні повітря,
Ні людей. Хоч тепер вже повірте!
Другий учень.
Зупинімось. Останній є шанс.
Оглянімось! Благаємо вас!
Третій учень.
Все задумано мудро в природі:
Жити всім треба в мирі і згоді.
Четвертий учень.
Річка хай куди хоче тече.
Пташеняті підставим плече.
П'ятий учень.
Як зрубаємо дерево - вмить
Поспішаймо аж два посадить.
Шостий учень.
Як асфальт - то не через калину,
Джерельце хай не має зупину.
Сьомий учень.
Полюбімо природу ми палко:
Не топчімо ногами фіалку...
Восьмий учень.
Як розоремо світ оцей вщерть,
Вирок нам - без війни буде смерть.
Дев'ятий учень.
Зупинімось, останній є шанс.
Ця планета - не тільки для нас!
Виходять дівчата і співають пісню.
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,
Що ми після себе на світі лишаєм?
Ліси наші в'януть, нема більше рік,
Пташки покидають край рідний навік.
Нечисте повітря, у ґрунті - нітрати,
І слово "Чорнобиль" нам страшно згадати.
І щоби на світі не сталось біди,
Шануйте природу усюди й завжди.
Перший ведучий.
Природа рідна - наша втіха,
Тож хай вона не знає лиха!
Другий ведучий. Про добро треба нагадувати на кожному кроці. Ми повинні бути милосердними і до людей, і до природи.
Перший ведучий. Адже вони також ростуть, живуть і потребують бережливого ставлення до себе.
Другий ведучий. Послухайте звернення природи до нас.
Дівчинка.
Лист до людини
Людино, розумна істото,
Ти можеш усе на землі!
Відсунути можеш потопи
Й будуєш цілі кораблі.
Та знову і знову, людино,
До тебе звертаємось ми.
Ми гинемо, гинемо, гинем!
Будь ласка, ти нас збережи!
Хай будуть в нас цілі дерева,
Рослини, тварини, птахи.
Людино, людино, людино!
Ми просимо нас зберегти!
Учитель. Дорогі друзі! Ви подивилися маленьку виставу, де головним героєм була наша знедолена Земля, яка просить порятунку. Природа волає, природа просить прислухатися до її прохання. І від того, як ми себе поведемо, залежатиме і наше життя, і життя майбутніх поколінь.
Завіса.
Loading...

 
 

Цікаве