WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Слово, що не прохолоне - Сценарій

Слово, що не прохолоне - Сценарій

київського студентського існування".
Ведучий І. Недоїдання, недосипання в навчальних і творчих горіннях виснажували студента-початківця. Юрій тяжко захворів. Від диплома інженера-конструктора відокремлювало лише два роки науки. Та й над родиною Яновських зависла чорна тіньпідозри і горя в зв'язку з тим, що було заарештовано лагідного та працьовитого Юркового дядька Петра Михайловича, якого було звинувачено в убивстві фінагента.
Ведучий ІІ. Приголомшлива звістка про Петра Яновського-"вбивцю" докотилася й до Київського політехнічного інституту і Юрія було виключено з комсомолу, від юнака відсахнулася кохана Галя Москалець. Довелося знову повернутися до Єлисаветграда.
Ведучий І. Викриваючи злочинців, знешкоджуючи диверсантів, уповноважений робітничо-селянської інспекції Яновський часто потрапляє в небезпечні ситуації. Одна "пригода" мало не коштувала йому життя…
Ведучий ІІ. У цій непримиренній боротьбі з класовими ворогами гартувалася воля, мужнів талант майбутнього письменника. Сповнена тривог і небезпек робота в продзагоні знайде пізніше своє відображення у творах Яновського-прозаїка.
Ведучий І. І де б не був, що б не робив Юрій, думка - будь-що продовжити вчитися - не покидала Яновського.
Ведучий ІІ. Він знову в Києві… Сухорлявий, високий юнак іде серединою бульвару Тараса Шевченка, захоплено проказуючи про себе рядки щойно надрукованого в газеті "Більшовик" вірша:
Дзвін палахкотить тремтінням слова.
День десь за горою спить
Ніч. Імла. І гомін коло рову.
І жаринки в небі. І степи.
Гей, не спи!
Ведучий І. Вірш мав назву "Дзвін". Написав його Юрій Яновський у лютому 1924 року. Це перший вірш письменника українською мовою.
Ведучий ІІ. Звісно, поезії двадцятирічного студента не були його найпершими поетичними спробами. Ще навчаючись у Єлисаветграді, у реальному училищі, і приїжджаючи на канікули в село до батьків, Юрій Яновський захоплено віршував, часом ховаючись від стороннього ока на горищі. Все це ретельно складалося у "пір'яну наволочку", яку нажаль, не зберіг, розвіявши те далеке напівдитяче віршування.
Ведучий І. Основних літературних успіхів Юрій Яновський досягне в майбутньому на ниві прози та драматургії, але написання віршів теж не облишатиме протягом усього життя. Кращі з них увійшли до збірки "Прекрасна Ут" (1928), що була через чотири роки перевидана з деякими доповненнями.
Ведучий ІІ. Постійне експериментування, невтомні пошуки оригінальної форми - іншого шляху Ю. Яновський не уявляє. Адже його кредо - новаторство. Молодому письменникові дуже бракує ще досвіду, а то й ідейної загартованості. Але не в природі характеру Яновського відступати - у подоланні перешкод він ще затятішим стає: "Я вчуся, я переучую все спочатку".
Ведучий І. Дві перші новели Юрія Яновського були опубліковані в київській газеті "Більшовик": "А потім німці тікали" - 2 березня 1924 року, "Отаман Вишиваний" - 11 березня того ж року. Чималою мірою вони визначили той життєвий матеріал, який надалі стане головною сферою творчого інтересу громадянської війни в Україні.
Ведучий ІІ. У тому ж 1924 році Юрій Яновський написав і триптих із новел "Утмек", "Ураза-байран", "Лені", у якому він звернувся до матеріалу, певною мірою, екзотичного для вихідця із степової Єлисаветградщини. Але жодного з цих оповідань він не включив до своїх книжок. Мабуть, сам ставився до них, як до учнівських.
Ведучий І. Коли вийшла у світ збірка "Мамутові бивні", Ю. Яновський уже не був студентом політехнічного інституту (1925). Потяг до письмен ництва узяв гору. Помічений і підтриманий М. Семенком, а також літераторами-ровесниками, він якийсь час працює в редакції газети "Більшовик", активно виступає як публіцист, підписуючи свої статті та нариси псевдонімом "Юр. Юрченко".
Ведучий ІІ. Газетна робота не була для нього, як для письменника, даремною тратою часу. Збільшувався запас безпосередніх життєвих вражень і знань.
Ведучий І. Разом з М. Бажаном Яновський вливається в кипучу до крикливості "футуристичну кумпанію", ходить на літературні зібрання, часом виступає, хоч "ні в його ставленні до мистецтва, ні в його поезіях та оповіданнях футуристичного не було ні краплини".
Ведучий ІІ. Безпосередні імпульси, народжені літературними суперечками, спілкування з оточенням, може, якось і позначилися на творчому самопочуванні молодого письменника, але приналежність до якоїсь із літературних організацій - хай то буде "Комункульт" чи Вапліте - навряд чи могла фатальним чином вплинути на його творчість.
Ведучий І. Переїхавши до Харкова, Ю. Яновський став працювати в редакції газети "Вісті ВУЦВК", а згодом прилучився до зовсім молодого в ту пору "Товариша кіно", обійнявши посаду головного редактора у Всеукраїнському фотокіноуправлінні.
Ведучий ІІ. Одна з його новел - "В листопаді" (1925) відбиває сторінки з хроніки харківського життя Яновського, зокрема початок його дружби з Олександром Довженком. Трохи згодом, року десь 1926- 1927 Юрій Яновський присвятить Довженкові невеликий нарис "Історія майстра".
Ведучий І. "Історія майстра" писалася вже в Одесі, куди Юрій Яновський переїхав 1925 року. Його чекав "Голівуд на березі Чорного моря" - колишня кінофабрики, де молодому прозаїку судилося працювати на посаді головного редактора. Ці два одеські роки - вельми важливий у творчому плані період життя Яновського-письменника.
Ведучий ІІ. Одеса дала Ю. Яновському натхнення не лише для роботи над кількома кіносценаріями, а й для написання книги нарисів "Голівуд на березі Чорного моря", кількох оповідань, повісті "Байгород", частково - роману "Майстер корабля".
Ведучий І. "Майстер корабля", перший роман Юрія Яновського, вібрав частку того безпосереднього життєвого досвіду, що його молодий письменник набув за час роботи на Одеській кінофабриці. У цьому романі він намагається сягнути найглибших надр психіки, блакитних веж романтики. Роман творився на одному подихові: уже 1928 року Харківське видавництво "Книгоспілка" випустило його в світ трьохтисячним тиражем.
Ведучий ІІ. Прочитавши на сторінках журналу "Красная новь", перекладені російською мовою уривки з роману Ю. Яновського "Чотири шаблі", Максим Горький писав у листі до Леоніда Леонова: "Мені сподобалися "Чотири шаблі", якщо вони написані молодою людиною, то з неї, мабуть, будуть люди".
Ведучий І. Над цим романом автор працював протягом 1926-1929 років. Уперше роман "Чотири шаблі" окремою книгою вийшов у 1930 році у видавництві "Книгоспілка".
Ведучий ІІ. Зупинився автор саме на пісенних формах. За словами автора кожну пісню побудовано, як окремішню річ. Пісні - хроніка найвищих пунктів задуму, хроніка героїзму
Loading...

 
 

Цікаве