WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свято меду - Сценарій

Свято меду - Сценарій

гостя-пасічника), які знаходяться біля порталів сцени. Перемагає той пасічник, мед із пасіки якого набрав найбільше "голосів" куштувальників. Пасічника нагороджують. Нагородою може бути книга.
1. Все о пчеловодстве: Практические советы пчеловодам /Сост. А. С. Забоенко. - Д.: ПКФ "БАО", 2000. - 352 с.
2. Затолокін О. О. Бджолярство: Практичний порадник. - Д.: Сталкер, 2003. - 352 с.
3. Особенности национального пчеловодства и медолечения. - М., 2000. - 413 с.
4. Поліщук В. П., Пилипенко В. П. Бджільництво: Довідник. - К., 2005. - 312 с.
5. Разведение и содержание пчел: 1000 советов / Сост. В. П. Забоенков. - Д.: ПКФ "БАО", 2002. - 256 с.
6. Секреты современного пчеловодства в вопросах и ответах: 300 полезных советов. - Д.: ПКФ "БАО", 2005. - 304 с.
7. Тихомирова Н. А. Настольная книга пчеловода. - Харьков: Фолио, 2002. - 511 с.
Під час проведення конкурсу "У кого мед смачніший?" на сцені ведучі організують гру "Хто швидше?".
Перший ведучий. Уявімо, що наші дві команди - це дві бджолині сім'ї. Із квіток (два дитячі відеречка води, оформлені, як квіти соняшника) бджоли (учасники гри) будуть ложками носити мед (воду) до бочок. Чия сім'я швидше наповнить бочку - отримає перемогу та горщик меду.
Рудий Панько. То правду кажуть люди: "Щоб бджіл водити, треба їх серцем любити!"
Другий ведучий. Дядьку! А що ж воно виходить, що наші предки бджіл не любили?
Сьома ведуча. Чому ти так говориш?
Другий ведучий. Чому? А ось чому!
На екранах зображення старовинних довбанок, вуликів-колод.
Щоб добути смаковитий продукт - мед, доводилось жорстоко винищувати бджіл: довбанки заливали водою або ж труїли цих святих комах ядучою сіркою.
Восьма ведуча. Так добували мед практично на всій земній кулі, у народі таку методу називали "дерти" або "видирати" бджіл.
Третій ведучий. Ти, мабуть, кажеш неправду!
Дев'ята ведуча. І я не вірю, щоб так було!
Четвертий ведучий. У сиву давнину бджола була об'єктом трепетного поклоніння.
Наприклад, на емблемі Стародавнього Єгипту зображена бджола. Деякі фараони отримували звання-титул - "Повелитель бджіл".
На екранах Єгипет.
За віруваннями єгиптян, душа, покидаючи тіло, часто перевтілювалась у бджолу.
Десята ведуча. Але ж ми не в Єгипті?
На екранах демонструються квітучі луки, цвіт гречки, бджоли за роботою, а потім дим, полум'я...
Четвертий ведучий. Так, не в Єгипті! Ми на землі наших предків. Із праці Нестора Літописця дізнаємось, як широко було розвинуто бджільництво на Русі. Він указує, що мед, віск ішли не тільки на потреби населення, але були головними продуктами торгівлі.
Одинадцята ведуча. А пригадаємо Володимира Великого! Князь на кожне свято наказував безкоштовно частувати киян напоями, виготовленими з меду.
П'ятий ведучий. Власні пасіки мали Б. Хмельницький, І. Мазепа, І. Сірко...
Дванадцята ведуча. Усе це дуже добре! І гордість проймає за наших предків, але ж при відборі меду по-варварськи винищувались бджоли!
Рудий Панько. Варварство тривало до 1814 року.
Перший ведучий. А що ж сталося цього року?
Рудий Панько. Славетний українець Петро Іванович Прокопович першим у світовій практиці сконструював рамковий вулик. Це був змодернізований дощатий вулик, де можна було застосовувати рухливі рамки.
"Втулочний вулик" - так назвав майстер свій винахід.
На екранах - портрет П. Прокоповича, давній перший рамковий вулик із пасіки славетного бджоляра.
Сьома ведуча. Невже це був наш? Українець?
Рудий Панько. Так! Петро Іванович Прокопович народився 1775 року в сім'ї священика на Чернігівщині. Закінчивши Києво-Могилянську академію, відмовився працювати за фахом. Розгніваний батько "спровадив бурсака" до військової служби. Він перебував у війську під командуванням О. Суворова, брав участь у поході через Альпи (1797 р.). За сміливість, активність у бойових діях був нагороджений урядовою відзнакою. Але й військова служба не вабила юнака...
Другий ведучий. Дуже цікаво, дядьку Паньку! А що було далі? Дівчата, хлопці, нумо сюди, слухати оповіді Рудого Панька. Що далі?
Усі ведучі згуртовуються навколо Рудого Панька.
Рудий Панько. Далі? А далі Петро Іванович офіційно виступив із протестом проти невиправданих походів імперських вояків на чужі землі й одразу вийшов у відставку.
Восьма ведуча. А як же батько Петра Івановича? Що він?
Рудий Панько. Батько? Батько розгнівався на сина й відмовив йому в будь-якій спадщині.
Третій ведучий. А Петро Іванович що?
Рудий Панько. Петро Іванович взявся за справу, яка вельми його цікавила.
Дев'ята ведуча. А що це за справа?
Рудий Панько. "Пізнати найкраще мистецтво пасічництва" - ось ця справа. Їй він присвятив усе своє життя. Коли гості приїздили до Прокоповича, то називали його чаклуном, бо пасіка його налічувала близько десяти тисяч вуликів.
Усі. Скільки, скільки?
Рудий Панько. Близько десяти тисяч вуликів!
Четвертий ведучий. Дядьку Паньку! Так оце Петро Іванович сам працював, усе досліджував і нікому нічичирк?
Рудий Панько. Ні, мої дорогенькі! Усе було складніше. Спочатку Прокоповича охрестили "малоросійським шарлатаном".
Усі. За що?
Рудий Панько. Про свій винахід "втулкового вулика" пасічник написав статтю в "Земледельческий журнал", а до Московського товариства сільського господарства надіслав втулковий вулик із бджолами. Але це принесло майстрові лише прикрості. Почали з'являтися критичні публікації стосовно винаходу нового вулика. Деякі автори стверджували, що рухливі рамки винайшов 1845 року Ян Дзержон з Німеччини.
Десята ведуча. Як так? Я знаю, що Ян Дзержон не має ніякого права на таку честь, бо йому було три роки, коли Петро Іванович Прокопович винайшов свій вулик.
Рудий Панько. Так, усе так. Лише американський пасічник Амос Івес Раут справедливо відзначив, що Прокопович був пасічником з надзвичайним обдаруванням, бо застосовував способи, прийоми, які далеко випереджали його час.
1827 року Петро Іванович заснував єдиний у світовій практиці профільний заклад - Школу пасічників.
На лівому екрані демонструється рукопис П. Прокоповича, портрет, на правому екрані - уривок зі статті В. Скуратівського "Геніальність Петра Прокоповича". Зачитується "рухливий" текст з екрану.
П'ятий ведучий читає текст:
"Слава Школи пасічників П. Прокоповича розійшлась далеко за межі російської імперії: тут набували практичних знань башкири, грузини, поляки; були учні з Балкан і навіть угорці, німці та італійці. Відповідно до національного складу учнів викладання предметів велось багатьма мовами, оскільки Петро Іванович володів шістьма. До речі буде сказано, що це був перший навчальний заклад, де школярі
Loading...

 
 

Цікаве