WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогіка як наука - Реферат

Педагогіка як наука - Реферат

Головною метою педагогіки як науки про навчання була і є підготовка кадрів для здійснення всіх технологічних операцій на будь-якій ділянці функціонування суспільства як соціальної, так і виробничої структури.
До теперішнього часу педагогіка ішла за потребами суспільства, задовольняючи їх часом із значним запізненням. Адже кожна нова потреба була для суспільства найчастіше несподіваною: хто може сказати, які спеціальності потрібні будуть завтра?
Темп сучасного науково-технічного прогресу ставить перед системою освіти принципово нове завдання: сформувати особистість, що ефективно реагує на постійні зміни.
Сучасному суспільству необхідна система інтелектуального і психічного розвитку, що формує в особистості стійкі компоненти творчого стилю мислення.
Головною особливістю такого стилю мислення як інтелектуальної системи - є уміння аналізувати будь-які проблеми, встановлювати зв'язки, виявляти протиріччя, знаходити для них рішення на рівні ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень.
Якщо в системі освіти програми будувати на запам'ятовуванні, накопиченні фактів і інших нетворчих формах діяльності, то більшість учнів, особливо з числа тих, хто успішно навчався у школі, чинитимуть серйозний опір. Якщо подальше навчання чи робота вимагають від них проявів творчих здібностей.
Уникнути таких конфліктів можливо, якщо тренування і заохочення творчої діяльності почнуться на початку освітнього курсу.
Психологія творчості як наука почала складатися на межі ХІХ-ХХ ст.
До середини ХХ ст.. психологія пов'язувала творчі здібності і розумовий розвиток. Але дослідження багатьох психологів показали відсутність прямої залежності творчих здібностей від інтелекту і суми знань.
Інтелект і творчі здібності - це різні аспекти обдарованості людини.
Інтелектуальну сферу характеризують розвинена пам'ять, допитливість, вміння класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, уміння планувати і прогнозувати, робити висновки.
Творчі здібності - явище багатогранне.
За визначенням Е.Фромма, креативність - це здатність дивуватися, шукати рішення у нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід.
До основних характеристик креативного мислення належать:
- уміння бачити проблему;
- продуктивність - багато ідей, асоціацій, варіантів вирішення проблеми;
- гнучкість - здатність швидко змінювати способи дій, уміння легко зрозуміти нову точку зору, уміння відмовитися від засвоєної точки зору;
- оригінальність - рідкісність, унікальність, незвичайність способу розв'язання певної проблеми;
- самостійність - потреба у систематичній самостійній роботі у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей.
Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності зумовлює становлення самодостатньої особистості.
Психологи виявили існування чотирьох груп дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності, які відрізнялися способами адаптації до зовнішніх умов і вирішення життєвих проблем.
Діти з високим рівнем інтелекту і креативності
Вони впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. Якщо вимагає ситуація, ведуть себе, як дорослі. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим, успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.
Діти з високим рівнем інтелекту і креативності
Їх вирізняє прагнення до шкільних успіхів, які виражаються у вигляді відмінної самооцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на успіх у них, швидше, переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті і дистанціюються від своїх однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони не люблять бути залишеними самі на себе і страдають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання чи діяльності.
Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності
Ці діти часто потрапляють у ряд "ізгоїв". Вони важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення за межами школи (хобі, гуртки та ін.), де отримують можливість виявити свої творчі нахили. Вони найбільш тривожні, страждають від невіри у себе. Вчителі часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони з небажанням виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.
Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності
Такі діти, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються у "середнячках" і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.
Таким чином, результати досліджень показують, що під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно-врівноважена і т.п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею.
Чи можливо шляхом цілеспрямованого педагогічного впливу скоригувати недоліки трьох груп дітей з недостатнім рівнями розвитку інтелекту і креативності?
Так. І креативність, і інтелект можна корегувати за допомогою спеціально підібраних вправ і технологій, за допомогою створення психологічного клімату в класі.
Як практично навчити дитину мислити творчо? Творчі здібності особистості розвиваються та формуються лише в активній творчій діяльності, яка вимагає нестандартності мислення. Предметом особливої уваги кожного педагога має бути використання у роботі таких методів і форм. Засобів навчання, які спрямовані на розвиток критичності та незалежності мислення, допитливості, винахідливості, самостійності тощо. І найефективнішим методом є гра, і, особливо, гра розливальна.
Кожен вчитель по-своєму реалізує ці рекомендації психологів для розвитку творчих здібностей своїх учнів. Соме цій меті служить курс "Розвивальні ігри". Він розроблений для впровадження в експериментальній школі розвитку здібностей № 44 при Запорізькому держуніверситеті ("Рідна школа" № 6, 96). Необмеженість у часі та виборі тем, тренування на завданнях "відкритого типу" та можливість впровадження новітніх технологій (ейдетика, програма образотворчого мислення, критичного мислення) дозволяє вчителю цілеспрямовано працювати над розвитком як інтелектуальних, так і креативних задатків учнів.
Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяють оволодіння такими спеціальними способами.
1. Виділення протилежних властивостей.
Вміння знаходитипротиріччя - це основа парадоксального мислення, а воно, у свою чергу, є обов'язковим атрибутом істинної творчості. Виділення протилежних якостей, їх співставлення і об'єднання дозволяє розвивати нові, несподівані сторони предметів і явищ.
Наприклад. Гра "І добре, і погано".
Найбільш поширеною оцінкою у дітей є категорія "добре-погано". На використанні такої оцінки і побудована ця гра.
Дитині пропонується оцінити, користуючись цією категорією явища, дії і предмети:
Зима, вогонь, ніж.
2. Уміння ставити питання.
Здатність людини ставити нові запитання і проблеми є одним із показників розвитку її творчих здібностей. Жорстка орієнтація молодшого школяра на пошук відповідей, а не на породження запитань, переважання на уроках запитань, адресованих пам'яті, а не мисленню учнів, приводять до критичної ситуації у розвитку допитливості дитини. Вона перестає ставити запитання. Зберегти і розвинути допитливість дитини може справжній діалог у спілкуванні, коли вчитель спілкується з дитиною нарівні, показує зразки різних форм запитань, демонструє відмінності і дослідницькі можливості цих форм (що? коли? як пов'язано? чи впливає? можливо це ...? як сталося? У чому причина?).
Вчитель своїми запитаннями повинен спонукати дитину до інтелектуальної активності, щоб у них були елементи невідомого і протиріччя, щоб вони були спрямовані більше на мислення дитини (на виявлення причин і взаємозв'язку явищ) і менше - на її пам'ять.
Та головне: навчити дітей ставити питання собі і намагатись самостійно відповідати на них. Наприклад, постав запитання, відповідь на яке немає у тексті.
3. Переформування.
"Включення" об'єкта у нові зв'язки
Ігри "Незакінчений рисунок"
"Чарівне коло"
Вибір найпоширенішого образу "На що схожа фігурка?"
"Ляпки"
Результативність.
Література
1. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: психологія, діагностика, педагогіка.
2. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: психологія, діагностика, педагогіка.
3. Гільбух Ю.З., Георгієвська В.А. Розвивайте розум дітей: Альбом цікавих психологічних задач.
4. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років.
Loading...

 
 

Цікаве