WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649. Зборівський мирний договір - Сценарій

Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649. Зборівський мирний договір - Сценарій


Сценарій уроку
Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649. Зборівський мирний договір
Тема уроку: Розгортання Національно-визвольної боротьби в 1648-1649 роках. Зборівський мирний договір.
Очікувані результати
Що треба знати:
- Події Визвольної війни 1648-1649 рр.;
- Сутність проголошеної Б.Хмельницьким на початку 1649 року програми щодо перспектив і кінця війни;
- Значення битви під Пилявцями і походу на західно-українські землі для дальшого ходу війни;
Що треба вміти:
- Формувати навички роботи з документами, матеріалами підручника, історичною картою;
- Розвивати вміння формувати власну думку на події Національно-визвольної війни;
- Розвивати вміння вести дискусію, обмінюватися думками.
Події і дати: 1648 р.- Пилявецька битва, облога Львова, облога Замостя;
1649 р.- облога Збаража, Зборівська битва, Зборівський договір.
Поняття і терміни: селянська війна, залога, соціальна боротьба, поспільство, покозачення, автономія, самостійність.
Історичні діячі: М.Кривоніс, М.Гладкий, І.Гиря, І.Ганжа, Іслам-Гірей, Ян Казимир, А.Кисіль.
Тип уроку: аналіз (обговорення ) результів дослідження.
Метод: дослідницька робота, групова робота, історичний диктант, гра "Ерудит-лото".
Додаткова література: Полянська - Василенко Н. Історія України .- К.: Либідь, 1995.- С.16-19; Субтельний О. Історія України. Історія України .- К.: Либідь, 1996.- С.89-94; Бойко І. Історія України .- К.: Ґенеза, 2000.- С. 114-117.
Обладнання: Карта України, документи, контурні карти, схеми битв, атласи.
Структура уроку:
І. Вступна частина.Організаційний момент.
ІІ. Планування досліджень. Визначення теми, мотивація навчальної діяльності
Наростання всенародної боротьби проти польських загарбників після перших перемог Б.Хмельницького.
Битва під Пилявцями.
Похід гетьмана Хмельницького на західноукраїнські землі.
Вступ українських військ до Києва. Переговори з Польщею.
Збаразько - Зборівська кампанія. Укладення Зборівського договору.
ІІІ. Активізація опорних знань учнів. Проведення історичного диктанту або гри "Ерудит - лото".
/ Учням пропонуєються запитання і оцінюються в бальній системі і в кінці уроку виставляються в журнал /.
Яке соціально-економічне становище склалося на Україні наприкінці ХУІ- на поч. ХУІІ ст.? (2).
Охарактеризувати політичне становище в Україні в 40-х рр. ХУІІ ст. (2).
Назвати причини, характер, рушійні сили національно-визвольної боротьби 1648-1657 рр. (3).
В якому році відбулося повстання на Січі? (1).
Коли Б.Хмельницького обрали гетьманом України? (1).
Чому, на вашу думку, Україні був потрібен союз із Туреччиною і Кримським ханством? (2).
Коли відбулася битва під Жовтими Водами? (1).
Назвіть причини перемоги козацьких військ під Жовтими Водами (2).
Коли відбулася битва під Корсунем? (1).
Назвіть причини перемоги козацьких військ під Корсунем (2).
Дайте коротку історичну характеристику гетьмана Б.Хмельницького. (3).
ІV. Представлення досліджень.
І-ий учасник досліджень.
Перші козацькі перемоги стали гаслом до народного повстання, що охопило всю Наддніпрянщину, від Лубенщини до Поділля.
/ Показує на карті території охоплені повстанням/.
Прихована здавна ненависть до шляхти вибухнула з новою силою. За кілька місяців з України було вигнано майже всю польську шляхту, урядників, ксьондзів. Особливо нищівного удару зазнали євреї. Всюди появилися народні ватажки - з старих вояків, з дрібної шляхти, навіть з духовенства, що створювали свої загони. На Чернігівщині відзначився шляхтич Петро Головацький, на Уманщині повстання очолив Ганжа, у Брацлавщині - Трифон з Бернаді. Та найбільшої слави здобув полковник Максим Кривоніс, що проявив себе вмілим ватажком селянських загонів.
Народний рух дуже зміцнив сили повсталих. І тут Хмельницький проявив свої організаторські здібності, створивши з розрізнених повсталих загонів дисципліновану, добре озброєну армію. Ядро її складали 16 випробованих у боях козацьких полків, на чолі яких стояли вибрані, перевірені самим гетьманом полковники. Серед них були:
колишні реєстрові полковники Бурлій, Вешняк, Гиря, Джамалій, Нестеренко, Топига;
обдаровані й талановиті предстаники української знаті Богун, Теодорович, Гоголь, Нечай, Морозенко, Кричевський; міщани - Небаба, Гладкий, Золотаренко і багато досвідчених представників народних низів. Таким чином, під кінець літа 1648 року українські сили налічували від 80 до 100 тис. чоловік, з яких регулярне козацьке військо складало 40 тисяч.
Поляки теж не гаяли марно часу. На різанину вони відповідали різаниною. Найбільше тут відзначився найбагатший землевласник Волині князь Ярема Вишневецький, що мобілізує у своїх володіннях добре вишколене 6 тисячне військо і починає наступати з ним на захід, залишаючи після себе "гори" трупів. Крім того у Речі Посполитій теж у негайному порядку почали стягувати війська. У вересні 1648 року польські війська зібралися біля м.Львова і звідси вирушили назустріч козацьким військам .
/ Робота з картою/
За різним даними чисельність польського війська коливалися від 40 до 100тис.чол., 100 гармат і обоз із 100 тисячами возів і 100 тис. гармат.
Серед більшості поляків панував піднесений настрій. "Таку сволоту, ми розженемо канчуками, нема для чого витрачати кулі",- говорили поляки... Польський табір був розташований біля невеликої річки Пилявці , що на Поділлі.
Описувачі цих подій розповідали, що польська армія вже наперед святкувала перемогу.
На чолі його стояли три магнати: закоханий у розкоші Домінік-Владислав Заславський, Миколай Остророг, знавець багатьох мов та 19 - річний Олександр Конецпольський - молодий і недосвідчений магнат. Б.Хмельницький назвав цю трійцю:
"Перина, дитина й латина".
І знову, у третій битві поляки допустилися помилки, вони не захотілися об'єднати війська.
/ Робота з картою/
Хмельницький повів своє військо назустріч полякам з Маслового Ставу через Паволоч, Хмільник і зупинився Пилявцями над Іквою, де збудував укріплений табір.
Повстанців було близько 80 тис.осіб і 4 тис. татар.
Перед битвою Хмельницький здійснює дві операції, щоб викликати паніку серед поляків,- він засилає в табір поляків передягнутого в одяг священика - козака, який говорить, що на допомогу козакам прибуло 40 тис. татарське військо; і, друге - наказує козакам вивернути кожухи і вигукувати "Аллах!". Його план вдався - у польському війську почалася паніка.
Для наступу польське військо розділилося на три частини.
11 вересня 1648 року поляків атакувала татарська кіннота. Польські війська, які кинулися в наступ були розбиті 2 флангами з засідки - Б.Хмельницького і М. Кривоноса.
Вирішальна битва відбулася 13 вересня, коли до Хмельницького долучилася 4 тисячна татарська кіннота. Вранці 13 вересня українські полки пішли в наступ на центр польського війська. Польська кіннотабез команди розпочала безладний бій і польська була розпорошена. Козаки розгромили Мазовецький і Сандомирські полки, татари розгромили розрізнені полки польської кавалерії.
/ Учні працюють з картою /.
ІІ- ий учасник досліджень.
Польська армія відійшла до свого табору. На військовій раді було прийнято рішення про відступ. Уночі по табору пройшла чутка, що головнокомандуючі втекли, що призвело до паніки у польському війську... Козацька армія і татари почали переслідувати втікачів.
Після перемоги під Пилявцями українсько-татарське військо вирушило на Львів, куди тікала шляхта із зайнятих козаками районів.
Волинь, Галичину, Холмщину охопив вогонь повстання. Селяни приєднувалися до армії козаків і громили місцеву шляхту. На Покутті зібралося ціле військо селян-повстанців, чисельністю до 15 тис. чол. Але Хмельницький мало використовував народний рух.
Він не збирався включати західноукраїнські землі в сферу своїх інтересів і похід до Галичини мав не статегічну мету, а скоріше політичну - добитися миру з Польщею, а для цього потрібно було продемонструвати свою військову силу.
На початку жовтня українсько-турецьке військо пішло на Львів. У Хмельницького було достатньо війська аби здобути місто, тим більше, що 5 жовтня козаки Максима Кривоноса здобули Високий замок. Але гетьман, не бажаючи віддавати Львів на пограбуванння татарам, обмежився викупом (16 тис. дукатів готівкою).
Несподівано 11 жовтня помирає польський король Владислава ІУ і Богдан Хмельницький взяв активну участь у виборах нового
Loading...

 
 

Цікаве