WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Передумови й початок національно-визвольної війни українського народу проти польського панування - Сценарій

Передумови й початок національно-визвольної війни українського народу проти польського панування - Сценарій

призначивши його чигиринським сотником.
Богдан Хмельницький жив у своєму суботівському маєтку, час від часу наїджав на січ та до двору польського короля в складі козацьких депутатів. Здавалосяґ ніщо не віщувало змін у звичному житті .
ІІ. учень-дослідник:
Яким же був Б.Хмельницький?...
Ось як описує посол Венеції Альберто Віміні: "На зріст він, скоріше, високий, ніж середній, широкої кості і міцної статури... він зрілих суджень і гострого розуму... У спілкуванні він м'який, чим приваблює до себе воїнів, разом з тим, тримає їх в дисципліні, покорі...".
Богдан Хмельницький був знаний не тільки як військовий, але і як політичний діяч. Він неодноразово їздив з козацькими посольствами до польського короля і сеймузі скаргами про тяжке життя українського народу.
Польський король Владислав ІУ послав Б.Хмельницькогодля надання Франції допомоги у війні з Іспанією. Після повернення з Франції пережив сімейну трагедію: чигиринський підстароста Д.Чаплинський, який не злюбив Хмельницького, що мав ділянку, яка приносила великі прибутки. До того ж овдовілий у 1647 році Хмельницький збирався одружитися з молодою красунею Мотриною( за іншими джерелами, Марися чи Олена), що знайшла притулок у його будинку і яка сподобалася Чаплинському.
Даніель Чаплинський очолив невеликий загін і захопив родовий хутір Суботів, забив різками до смерті його десятилітнього сина ( ім'я його досі невідоме) і теж невідомо чи силою, чи погрозами Мотрону одружив із собою.
Усі спроби шукати справедливості не досяг мети, а суд переадресував його сейму, який відправив його до в'язниці. Усі спроби добитися справедливості зазнали краху. І тоді Хмельницький звільнившись, втікає на Січ ( грудень 1647 р.), а в січні 1648 року підняв повстання, що стало початком Національно-визвольної війни.
Наприкінці 1647 року по всій Україні запалали народні повстання. На чолі повсталих став талановитий державний діяч і полководець Б.Хмельницький.
Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. за національну
незалежність і державність - одна із найяскравіших сторінок нашої історії. Вона була викликана жорстоким соціальним, національним і релігійним гнітом українського народу польською шляхтою і католицькою церквою.
На відміну від багатьох народних повстань ХУІ-ХУІІ ст, які були подавлені Річчю Посполитою, ця війна була довготривалою і набула великого розмаху.
З висоти початку ХХІ століття можна бачити непослідовність і навіть половинчатість окремих дій і суджень гетьмана. Але не слід забувати суперечливість тогочасної епохи. В оточені ворожих сил гетьману доводилося маневрувати. Але генеральної лінії свого життя - звільнення рідної землі від іноземного гніту, Богдан Хмельницький дотримувався до останнього подиху.
"Таких людей привідіння Боже віками породжує в людстві для особливих йогонамірів і призначень "- писав автор "Історії Русів".
ІІІ. учень-дослідник виступає з короткою доповіддю про соціально-економічне і політичне становища на Україні в 40-х рр. ХУІІ ст.
Після поразки козацько-селянських повстань кінця ХУІ- першої половини ХУІІ ст. польським магнатам здавалося,що вони остаточно підкорили український народ.
Наприкінці 40-х років ХУІІ ст. суспільно-економічне і політичне життя в Україні видавалося досить спокійним. З 1638 року не відбувалося жодного збройного повстання селян. Період в історії України від 1638 до 1648 року дістав назву " десятиріччя золотого спокою".
З приходом на трон польського короля Владислава ІУ ( 1632 р.), який прихильно ставився до запорозьких козаків, маючи на меті використовувати їх в своїх політичних цілях, тимчасового компромісу, розділивши сфери впливу. Трохи послабився і релігійний гніт. Уніати і православні прийшли до тимчасового компромісу, розділивши сфери впливу.
Проте "золотий спокій "був спокоєм для панівних верств. Магнати дійсно почували себе повновладними панами. Володіючи величезними ділянками землі на прикордонні, за умови, що вони, самі захищатимуть їх, магнати спочатку надавали своїм селянам певні привілеї. Але із зміцненням фільварків зростала панщина ( ще недавно вільні селяни змушені були відробляти на своїх панів по три - чотири дні панщини), збільшувалася кількість різноманітних повинностей селян.
Погіршувалось положення і козацтва, яке покладало великі надії на Владислава ІУ. Знову введено реєстри, крім того реєстровим козакам було заборонено обирати собі старшину; старшина призначалася з шляхти. Козаки-виписчики були невдоволені тим, що їх хотіли знову повернути у "підданих", вільних людей зробити панським слугами. Мали причини незадоволення і міщани. Більшість міст, тільки що появилися і була слабо захищена від магнатських зазіхань. Хоч деякі з цих міст мали Магдебурське право, але вони знаходилися на панських землях, що давали землевласникам привід ставити під сумнів статус міщан і вимагати від них обтяжливих повинностей і податків. Крім того на керівні посади в містах була закрита дорога для православних, а в декяких містах офіційною мовою була польська, а потім латинська мови, що теж не вело до злагоди між мешканцями міст.
Таким чином, із посиленням експлуатації народу магнатами в українському суспільстві зростала готовність до відкритої боротьби. Для грандіозного спалаху бракувало лише іскри.
ІV учень - дослідник зачитує, а учні роблять тезовий конспект: ,, Причини початку національно-визвольної війни '' і заповнюють таблицю: "Основні події національно-визвольної війни 1648-1657 рр.):
Причинами національно-визвольної війни 1648-1657 рр. були політичні, національні, релігійні:
1. Козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, примушували платити десятину, за будь-яку непокору козаків кидали до в'язниць і мордували, багато козаків перетворили на кріпаків;
2. Посилилося гноблення селянства. Панщина на Наддніпрянщині досягла 4 днів на тиждень, у західних районах - до 6 днів. Крім панщини, селяни змушені були виконувати і інші повинності ( працювати в маєтках, виконувати різноманітну роботу);
3. У містах українці були усунені від участі в міському самоврядуванні, їхні місця посідали іноземці;
4. Українцям чинили всякі перешкоди під час вступу
Loading...

 
 

Цікаве