WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ось де ваш обітований край… - Урок

Ось де ваш обітований край… - Урок

Своєю потужною силою" (Книга пророка Єремії, 32:17).
"О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого!" (Послання ап. Павла до римлян, 11:33).
"Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його" (Книга пророка Ісаї, 40:28).
"Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись" (Євангелія від Івана, 4:24).
"Бо Господь, Бог твій, - Він палючий огонь, Бог заздрісний…" (Повторення Закону, 4:24).
Порівняймо біблійний образ Єгови і франківський. Чи вони не однакові? Який можна зробити висновок щодо твору і автора?
(Учні висловлюють свої думки.)
Біблійна історія хоч іпереосмислена творчо, але письменник не відходить від її суті. В І. Франка біблійне розуміння Бога.
Образ Єгови проходить крізь усю поему. Його можна назвати фундментальним. Це Він, Бог, послав Мойсея вивести народ з Єгипту; Мойсей керується у своїх діях Божою волею, народ у поемі повстає не так проти Мойсея, як проти Єгови. Коли обрав собі інших богів:
Най Єгова собі там гримить
На скалистім Сінаї, -
Нам Ваал дасть багатства і власть… (VII; 47).
Бог постає перед нами в поемі яка сила, як цілеспрямовує, запобігає хаосу, дає наснагу. І ця сила діє не тільки в народі, а й у душі кожного. Наприклад, доки Ізраїль покладав надію на Єгову, доти мав бажання йти до краю Обетованого:
Сорок літ сапфіровий Йордан
І долина пречудна
Їх манили й гонили, немов
Фата-моргана злудна (1:34).
Так, Мойсей не втрачав сили, доки вірив Богові. Коли ж народ покинув свою надію, зневірився, то став лінивим, лякливим і по-рабськи обмеженим (І; ІІ):
І зневірився люд, і сказав:
"Набрехали пророки!
У пустині нам жить і вмирать!
Чого ще ждать? І доки?"
І покинули жать, і бажать,
І десь рватись в простори…
Так і Мойсей, повіривши Азазею, упав у відчай, бо засумнівався у правдивості Божих слів (XVIII). Урешті саме Бог є метою гебрейського походу, а не Палестина:
Та хто духа накормить у вас,
Той зіллється зо Мною,
Ось де ваш обітований край,
Безграничний, блистячий… (ХІХ; 75).
(Як ви розумієте ці рядки? Учні висловлюють свої думки.).
Отже, вихід Ізраїлю з Єгипту - це ніби вихід з матеріалістичного вузького життя, зацикленого на потребах тіла, до життя духовного, що спрямоване до єднання з Господом.
Бог у поемі протиставляє земні скарби небесним й наголошує, що надмірна любов до багатства, до матеріального спричиняє, духовний занепад:
Хто здобуде всі скарби землі
І над все їх полюбить,
Той і сам стане їхнім рабом,
Скарби духу загубить (ХІХ; 75).
Як бачимо, Бог, крім того що Він є цілеспрямовуючою, організовуючою силою, уособлює в Собі найвищу мету, найбільший скарб - скарб духу, що є вічним.
(Який же скарб обрав ізраїльський народ? (ІІ; VII).)
3. Ще одним образом, який не має зовнішньої описової характеристики, є Азазель.
Це духовна істота зі світу демонського.
У творі Азазель названий "темним демоном пустині" (ХІІІ; 61), "темним демоном одчаю" (XVII; 68) і протиставлений Богові. Цей дух зла згадується і в Біблії, де йдеться про жертву на очищення народу (читає вчитель або хтось з учнів):
"І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, - один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля (…) А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню" (Левит, 16:8, 10).
Азазель у Біблії уособлює диявола.
Прочитайте, будь ласка, дві перші строфи ХІІІ розділу (читає учень). А тепер вдумайтесь у слова "притишений сміх" (сміх, коли Мойсей у "сердечному горі"), "мов сичання гадюки".
Оці слова дають поштовх для уяви і підтверджують, що Азазель - зла сила.
(Учні висловлюють думки, малюють уявний образ Азазеля.)
З подальших рядків поеми ми дізнаємося, що невеличкий сумнів у душі Мойсея демон хоче роздмухати до відчаю, звинувачуючи його в марнославстві, у гордості:
У гордині безмежній свій люд
Ти зіпхнув з його шляху… (ХІІІ; 60).
А потім він переконує Мойсея, що Божа місія, покладена на нього, -це плід його пристрасного серця (зачитують учні):
Гей, а може, хоривський огонь
Не горів на Хориві,
Лиш у серці завзятім твоїм,
У шаленім пориві?
Може, голос, що вивів тебе
На похід той нещасний,
Був не з жадних горючих купин,
А твій внутрішній, власний? (ХІІІ; 61).
Мета Азазеля - не так викликати сумнів у Мойсея щодо його призначення, як посіяти сумнів щодо Бога. Сумів у Богові приведе до Його заперечення - і ось тоді Азазель святкуватиме перемогу. Бо таким чином Мойсей буде позбавлений джерела сили, втратить мету, що і буде його повною поразкою.
Дух зла бореться не так з Мойсеєм, як з Богом, прагнучи применшити Його можливості, силу і справедливість.
(Знайдіть, будь ласка, рядки в тексті, які підтверджують цю тезу.)
Я тверджу: і Єгова не зна! (XVI; 66).
І хоч як твій Єгова міцний,
Він ту силу не змінить… (XVI; 66).
Ти ж хапаєшся піну благать,
Щоб ріку зупинила! (XVI; 68).
Показуючи майбутню історію ізраїльського народу, неймовірно жахливу, Азазель не говорить, що це історія його гріхів, - тобто говорить напівправду.
Ось що про це каже Біблія:
"…Ізраїлів дім - вони жили на землі своїй, та й занечистили її своєю дорогою та своїми вчинками… І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю та бовванами своїми занечистили її. І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпорошені по країнах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсудив Я їх" (Книга пророка Єзекіїля, 36:17-19).
Як бачимо, саме через непослух, через гріх гебреї перенесли страшні страждання. Але напівправда Азазеля мала успіх, бо зачепила найболючішу струну Мойсея - любов до народу. А любов ця була велика, жертовна:
О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно! (Х; 53).
Ще демон не врахував, що Єгова не тільки Бог караючий, Він - Бог люблячий. І як прийшов до Мойсея в "леготі теплім" (ХІХ; 4), щоб зміцнити його у хвилину відчаю, так прийде і до Свого народу, щоб освятити його, дати мир і благополуччя.
Ви помітили, що всі докази Азазеля дуже матеріалістичні? Він усе пояснює з погляду егоїстичного: власного добробуту, власної слави, власної
Loading...

 
 

Цікаве