WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Олена Пчілка — світоч національних ідей - Урок

Олена Пчілка — світоч національних ідей - Урок

літературною спробою Олени Пчілки був переклад казок Андерсена за порадою М. Старицького. У 1880 р. опубліковані її "Переклади з Гоголя: Записки причинного. Весняна ніч", 1882-го - книжка "Українським дітям", до якої вона переклала поетичні твори О. Пушкіна ("Анчар"), М. Лермонтова ("Три пальми", "Гілка Палестини", "Мцирі") та польського поета Сирокомлі ("Співець"). Перекладацькій справі письменниця приділяла велику увагу протягом усього життя. Олена Пчілка перекладала твори Кольцова, О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Гоголя, Тургенєва, Фета, С. Єсєніна, А. Міцкевича, В. Гюго, Ч. Діккенса, Г. Мопассана та ін. З метою популяризації рідного слова вона переклала російською мовою також власні оповідання й поезії зі збірки "Думки-мережанки".
Переклади ці настільки вдалі, що деякі з них і сьогодні прикрашають ваші підручники із зарубіжної літератури.
Для популяризації рідного слова О. Пчілка робила надзвичайно багато.
Після страшних заборон рідної мови О. Пчілка перебувала у складі делегації до прем'єр-міністра Вітте у справі скасування заборони на українську мову. Вона була редактором дитячого журналу "Молода Україна"; очолювала аматорський театр на Полтавщині та писала для нього п'єси й опери; разом з М. Старицьким і М. Комаровим укладала українсько-російський і російсько-український словники. 1917 року запропонувала створити при товаристві "Просвіта" спеціальну комісію, яка би дбала про дітей, про виховання їх у національному дусі.
Інтереси та захоплення О. Пчілки були досить різнобічні. Сьогоднішній урок ми проводимо в цьому кабінеті не випадково. І. Франко називав О. Пчілку першим знавцем такого виду мистецтва, як вишивка. О. Пчілка збирала орнаменти по всій Україні й об'єднала їх у книжці "Український народний орнамент". Можливо, одна з наших майстринь, створюючи свій шедевр, використала саме той елемент, що був збережений завдяки О. Пчілці.
Олена Пчілка була дуже різноплановою особистістю. Усі її справи були спрямовані на піклування про рідне слово та відстоювання інтересів українського народу.
Зупинимось більш детально на літературній діяльності О. Пчілки.
ІІІ. Робота з текстом О. Пчілки "Волинські спогади"
1. Цілісне сприймання тексту
Первинне читання вірша
Учитель літератури (читає вірш).
Якими почуттями пройнятий вірш? (Учні відповідають.)
2. Повторне читання вірша
(Учень читає вірш.)
3. Бесіда про зміст тексту
Які емоції викликає цей твір?
Як ви визначили за віршем, що чарує О. Пчілку в рідному краї? (Рідна мова, рідне слово, люд коханий, природа, героїчне минуле.)
Як ви розумієте вислів: "Старезний твій замок, дідизни останок в думці зостався; де мов в сповиточку години ті сплять незабутні".
У чому полягає патріотичний зміст поезії?
4. Робота у групах
Перша група працює над першою строфою вірша.
Друга група працює над другою строфою вірша.
Третя група працює над третьою строфою вірша.
Які художні засоби (тропи) використовує автор?
Навіщо О. Пчілка використовує ці художні засоби?
Учитель літератури (підсумкове слово).
Замилування рідною природою чергується гордістю за Батьківщину з її славетним минулим, гарною співучою мовою, добрим народом, заради якого О. Пчілка жила та працювала, якому віддала всю свою бездонну душу, увесь свій талант.
І, звичайно, ця величезна любов дала пагінці. Дочка О. Пчілки - Лариса Петрівна Косач - відома нам як Леся Українка, була достойним продовжувачем справи матері.
Чи було життя Олени Пчілки боротьбою за рідне слово? (Учні висловлюють свої думки.)
Чи можемо ми всю діяльність О. Пчілки назвати життєвим подвигом? Чому? (Учні висловлюють свої думки.)
Так, не дивлячись на всі заборони й утиски, О. Пчілка відверто говорила про існуючі проблеми, пропагувала рідне слово та робила все для його збереження.
Постать Олени Пчілки є невгасимим світочем національної ідеї. Як громадський і політичний діяч вона заклала міцний фундамент для відродження своєї нації.
IV. Пошукова робота учнів
Учитель історії
Своїм піднесенням українське слово завдячує також сузір'ю надзвичайно талановитих людей, які працювали на благо України: М. Драгоманову, І. Франку, П. Мирному, Л. Глібову, М. Лисенку та багатьом іншим.
В умовах заборони та життєвих негараздів, під наглядом поліції, а часом у вимушеному вигнанні, вони плекали українське слово, відстоювали інтереси українського народу.
Біографічні знахідки учнів про видатних українців
Перший учень. М. Драгоманов.
Незважаючи на заборону української мови, М. Драгоманов продовжував видавати книги українською мовою з рідної історії, фольклору.
За це в 1875 р. його було звільнено з університету св. Володимира, а в 1876 р. окремою статтею Емського указу було заборонено жити в Україні.
М. Драгоманов оселився у Швейцарії, організував видання українською мовою літератури, яка таємно ввозилась до України. У цій важкій і небезпечній роботі йому завжди допомагала та підтримувала його О. Пчілка.
Другий учень. Іван Франко.
Іван Франко - видатний поет, письменник, учений, громадський діяч. Ще на студентській лаві зайнявся культурно-освітньою роботою. За це його переслідувала австрійська влада. За це він сидів у тюрмі. Але незламними залишились його воля та переконання.
День у день так само, як каменяр, Іван Франко руйнував глухий мур байдужості та своїми полум'яними словами будив народ. Силою українського слова він закликав народ позбутися рабських пут.
Третій учень (читає уривок із твору І. Франка).
До великого моменту
Будь готовий кожен з вас,
Кожний може стать Богданом,
Як настане слушний час.
Мовиш: "Нині інші війни".
Ну, то й іншу зброю куй,
Ум гостри, насталюй волю,
Лиш воюй, а не тоскуй!
Лиш борися, не мирися,
Радше впадь, а сил не трать,
Гордо стій і не корися,
Хоч пропадь, але не зрадь!
Учитель історії. У скількох молодих українців пробудили ці слова почуття національної гордості, скількох прилучили до великої справи визволення Батьківщини!
На уроках літератури та історії ви продовжите знайомитися з видатними українцями - захисниками українського народу, українського слова.
Учитель літератури. В І. Драча є такі рядки:
Дерево з кволим корінням - спотворене,
Долі плазує тонке і хитке.
Так і людина - залежить від коренів,
Ріднеє ж слово - коріння людське.
Чи пам'ятає наше суспільство сьогодні про своє коріння? Чи робить усе, щоб його зберегти? (Учні відповідають.)
Що ви маєте робити, щоби вас можна було вважати достойними громадянами України? (Учні висловлюють свої думки.)
V. Робота у групах. Пошук відповідей на проблемне запитання
Клас поділяється на дві групи (перша - діти з україномовних сімей, друга - з російськомовних).
Завдання. Що ви маєте робити, щоби вважати себе достойними громадянами України? (Учні працюють у групах з учителями літератури та історії.)
Учитель літератури. Обидві групи визначили своє завдання фактично однаково. І це не випадково. Не дивлячись на те, що серед нас є українці й росіяни, угорці й німці, білоруси та євреї, усіх нас об'єднує українська земля, аура українського народу, пам'ять про славетні сторінки української історії, гордість за видатних особистостей, що прославляли Україну та прославляють її й сьогодні. Ми - діти України, ми пишаємося цим і горде ймення це ми несемо з високо піднятими головами. І саме тому кожна з груп визначила важливе завдання: досконало володіти українською мовою.
Ви не повинні залишатися в цих групах. Станьте, будь ласка, у коло та візьміться за руки.
Ми всі - одна сім'я. І не важливо, якими мовами говорять ваші батьки. Чим більше мов знає людина, тим вона освіченіша та культурніша, але це за єдиної умови, що вона досконало володіє державною мовою, мовою землі, на якій живе, чарівною українською мовою.
Учитель історії.
О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе валуєви жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось - ні!
Учень.
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна і розрада нам.
Учитель літератури.
О слово рідне! України слава.
Богдана мудрість і Тараса заповіт,
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
Звучить пісня "Україні" (слова М. Бакая, музика П. Дворського.)
Loading...

 
 

Цікаве