WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Народознавча пам’ятка випускнику - Урок

Народознавча пам’ятка випускнику - Урок


Урок на тему:
"Народознавча пам'ятка випускнику"
Дорогий(а) юначе (юнко)!
Ти ступаєш на поріг самостійного життя. Перед тобою відкриваються нові обсяги, нові шляхи, нові можливості. У тебе є букет мрій та задумів. Вибиратимеш фах, освоюватимеш духовні орієнтири. І, безумовно, шукатимеш собі пару та створюватимеш сім'ю. Це є чи не найважливішою обставиною в людському житті. Із маленької сім'ї, як зі струмочка ріка, починається рід і народ. У сім'ї, як у росині, відбиваються суть і краса безмежного світу. Створення добре організованої сім'ї є запорукою багатьох успіхів людини та справжнього земного щастя. Пам'ятай, що створення сім'ї потребує величезного терпіння, взаємоповаги та взаєморозуміння. В українській традиції офіційним актом створення сім'ї вважаються шлюб і весілля.
Відповідно до Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства і створюється на підставі шлюбу (ст. 3). Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення в жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя (ст. 21). Шлюбний вік для жінки встановлюється в сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років (ст. 22).
Кожна молода пара, яка вирішила створити сім'ю, хоче, щоб їх весілля пройшло якнайкраще. У народі кажуть: "Як пройде весілля, таке буде й життя". Адже весілля це не просто бенкет чи гуляння, а своєрідне обрядове дійство, що спрямоване на забезпечення господнього сприяння в житті родини. Традиційне українське весілля складалось віками. Воно має чіткий порядок проведення дій та певний перелік обов'язкових елементів, без яких весілля втрачає свою суть. У весільній обрядовості українців збереглось чимало ритуалів, атрибутів і символів, первісний зміст яких забувся, але народ їх дотримується за традицією, "бо так треба". Уважалось, що шлюб буде щасливим, коли у весільному ритуалі присутні: коровай, весільні свічки, віночки, гільце, кожух, хлібне зерно, діти тощо, і супроводжується обряд піснями, забавами, танцями, діями, примовками, певними ритуалами тощо. Нині весілля проводиться одноденно. І нерідко перетворюється в хаотичну забаву.
В Україні дуже довго переважали традиції народної весільної обрядовості, церковне вінчання стало обов'язковим лише в ХІХ столітті, коли церква поступилась народному звичаєвому праву тим, що дозволила вінчатись у день весілля, таким чином були об'єднані народний і церковний шлюб (християнська церква вінчає тільки у п'ятницю та неділю). Якщо ти хочеш, щоб твоє весілля мало українську традиційну основу, - розгорни цю пам'ятку. У ній ти знайдеш відповіді на багато запитань, які виникатимуть у тебе під час одруження.
Що таке шлюб і сім'я? Сім'я - одна з найдавніших форм спільності людей, яка виникла ще в надрах первісного ладу, коли не було класів, націй та держави.
Ось як описує сімейні стосунки Нестор Літописець:
"Поляни мали звичай своїх Предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а привозили (її) ввечері; а назавтра приносили (для її родини те), що за неї дадуть..."
Літопис Руський. - К., 1989 - С. 8-9.
Що таке шлюб? Шлюб - це вища форма родового співжиття чоловіка й жінки. Життя у шлюбі є ознакою культурних взаємин між ними. Здавна в Україні існували різні форми шлюбу: викрадання дівчини; шлюб-купівля; говірне весілля; матріархальний шлюб (сватання дівчини до хлопця); сватання через сваху; звільнення шляхом шлюбу від смертної кари, але традиційно в Україні відомі три різновиди шлюбів: за договором (згодою), на віру та уходом або уводом. Два останніх уважались незаконними, оскільки не мають благословення батьків.
Сьогодні в українській державі законними визнаються зареєстрований (за договором) шлюб і так званий громадянський (на віру). За народним віруванням, благословення батьків на шлюб є основним духовним підґрунтям сімейного щастя та здоров'я чоловіка, жінки й дітей. Воно пов'язує молоду сім'ю з усім родоводом.
Шлюбний вік у ХІХ ст. для парубків становив 18-25 років, для дівчат - 16-23 роки, але траплялося, що дівчата виходили заміж і в 14-15 років. За стародавніми звичаями слов'ян, спочатку віддавали заміж старших дочок або одружували старших синів, а потім молодших. Якщо молодші діти виходили заміж або одружувались першими, то це вважалось ганьбою для старших дітей та їхньої родини.
Найкращим часом для шлюбу наші предки вважали весну. Саме в цей період пробуджується природа, народжується рік, але згодом шлюб перенесли на осінь: із 15 серпня по 14 листопада, а також від 6 січня до початку християнського Великого посту. Переважна кількість весіль відбувались у пору весняного рівнодення та літнього сонцестояння, менше - осіннього рівнодення та зимового сонцестояння.
Що таке весілля? Слово "весілля" походить від назви сонячного свята "веселія", яке відзначалось у кожну фазу сонцестояння відповідними обрядами. Саме до таких святкових обрядів належали і шлюбні дійства. Весілля - це обрядове дійство. Його завдання спрямувати життя молодих у шлюбі. На весіллі поєднуються два роди для створення нової сім'ї та продовження роду.
Як проходить весілля?
Традиційне українське весілля складається з ряду обрядових дійств і умовно поділяється на три основних періоди: передвесільний, власне весілля та післявесільний.
До передвесільного періоду входять запити, сватання, заручини, оглядини. Запити - це перша розвідка згоди батьків дівчини на шлюб. Відбуваються запити у вигляді химерного діалогу. Хтось із родичів хлопця ніби випадково заходить до дому дівчини або перестріває їх на вулиці та заводить непряму розмову в алегоричній химерній формі, під час якої вивідує думку батьків про шлюб дівчини з хлопцем. У кінці розмови може навіть відкрити свої наміри. Сватання є обрядовою дією, в якій оприлюднюються почуття хлопця й дівчини перед батьками дівчини, а також наміри її батьків стосовно згоди або незгоди на шлюб.
Якщо ж дівчина та її батьки погоджуються на шлюб, дівчина подає рушники та перев'язує руку парубкові на знак згоди бути його дружиною. Cтарости обмінюються хлібом, випивають "могорич". Якщо ж дівчина не згодна вийти заміж за того парубка, якого розхвалюють старости, вона "дарує" молодому гарбуза чи макогона. Тоді про хлопця казали, що він "вхопив гарбуза" чи "облизав макогін". У цьому дійстві беруть участь старости, хлопець, дівчина, її батьки, хрещені батьки або родичі. Найпростіший варіант сватання, коли хлопець приходить до батьків дівчини і в її
Loading...

 
 

Цікаве