WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ніч перед Миколаєм (вистава) - Реферат

Ніч перед Миколаєм (вистава) - Реферат

Чи ти чула, Білочко, розмову дітей? Не журись, тепер не загинеш узимку. Хлопці обов'язково принесуть тобі горішків.
Білочка. Усе-таки, тітонько, я хотіла б знайти нашу схованку. Ми ж цілу осінь збирали припаси, щоби було чим узимку поживитись! (Непомітно на сцену входить Лис.)
Зайчиха. А ти звідкіля взявся тут, у нашій околиці? Давно я тебе не бачила!
Лис. Та я тільки вийшов роздивитись околицю й побачив, що якісь люди до нашого лісу заїхали. Цікаво!
Білочка. Це недобрі люди. Вони зрубали дерева, розкопали землю… Наші припаси на зиму зникли!
Лис. Значить, я не випадково сюди потрапив, бо знаю, де ваші припаси.
Білочка. Ой, Лисе, будь ласка, підкажи, як дістатись до схованки!
Лис. Якщо бажаєш, я проведу. Люди зрубали дерево та привалили ним вхід до твоєї схованки. Я сів собі під деревом приглядатися, що діється в моєму господарстві. Сніг почав падати й засипати землю. Мені зробилось холодно сидіти на одному місці, то я й почав землю розгрібати. Гріб, гріб та й випорпав яму. Аж дивлюся - щось під ногами тверде й округле, як камінчик. Приглядаюся ближче - а то ж горішки! Я відразу здогадався, що твої. Бо хто ж, окрім тебе та твоєї рудохвостої родини, їх споживає? Чи не так, тітонько?
Білочка. Лисе, ти проведи Білочку до тієї схованки. А ми маємо ще багато справ зробити. Нині - ніч Святого Миколая!
Лис. Справді! Справді! А я й забув. Що ж ви будете робити в цю ніч?
Зайчиха. Ми прометемо всі стежки й дороги, де буде проходити Святий Отець.
Білочка. А я розвішу на гілочках кілька мішечків з горішками, як ми зробили минулого року. Ангели занесуть їх у подарунок добрим дітям.
Зайчик. А я подарую свої яблучка, вони також знадобляться.
Білочка. Бувайте здорові, тітонько, і ти, маленький Зайчику. Скоріше ходімо, Лисе, до моєї схованки.
Лис. Щасливої ночі, пані Зайчихо. Ходімо, Білочко! У цю ніч і я хочу бути помічником.
Діти виконують пісню А. Житкевич "Дорога до Бога".
ДІЯ 2
Небо. Посередині - крісло Святого Миколая. Біля нього сидять Ангели. Збоку присів маленький Ангелик без крил. Ангели готують подарунки для дітей та складають їх на санки.
Ангел 1. Так пізно вже, а ми ще не готові. Скоро прийде Святий Миколай, і ми полетимо на землю.
Ангел 2. Ті подарунки, які доручив мені Святий Миколай, уже готові. Ось тільки в золотий папір загорну та небесні зірки наклею.
Ангел 3. А я чекаю на прихід Отця Миколая, який пішов до небесної бібліотеки, щоби підібрати книжки для дітей.
Ангел 4. А небесні пекарі напекли стільки солодких речей, що хтозна, як їх і спакувати!
Ангел 5. Усі люблять і поважають доброго Святого. Кожен хоче хоча б чимось йому прислужитися.
Ангел 6. Цей добрий Святий Дідусь про всіх пам'ятає: кожне прохання вислухає, кожний лист прочитає, нікому не відмовить.
Ангел 1. Нелегко було ті листи збирати. Ми поділилися на дві групи: збирали листи, залишені за вікнами, виймали з поштових скриньок.
Ангел 2. Тільки б вітер притих і сніг не падав, бо тяжко буде нам добиратись до людських хат.
Ангел 3. Не журіться, Ангели, хіба ви не пам'ятаєте, як було минулого року?
Ангел 4. Я пам'ятаю! Тільки-но ми злетіли на хмарах у долину, як на краю лісу з'явились рогаті олені. Вони потягнули наші санки до хат, де спокійним сном спали діти.
Ангел 6. Назустріч нам виходили звірята. Усі радо вітали Святого Отця. Білочки хвостиками сніг замітали, на деревах горішки розвішували.
Ангел 1. Пора вже нам позносити з небесних комор усі дарунки.
Ангел 2. Ходімо, Ангели, пора вже... (Ангели виходять.)
Ангелик (лишається сам). Добре, що лишили мене одного. Тепер я зможу закінчити свій подарунок для Отця Миколая.
(Виймає з коробки капці й шиє.) З м'якої вовни я пошив їх, щоб наш добрий Дідусь не змерз, коли їхатиме санками в далеку дорогу. (Ангелик закінчує шити та кладе дарунок у коробку.) Ось тільки шнурочком зав'яжу й передам Святому Отцеві. (Зав'язує пакунок. З бічних дверей виходить Чортик, підкрадається до Ангелика й приглядається до дарунків, що стоять навкруги. У руках тримає в'язку різочок.)
Чортик. Що це ти робиш, безкрилий Ангелику? Бачу, що не люблять тебе, коли ти ще крил не маєш.
Ангелик. Не твоє діло мішатись до наших небесних порядків. Матиму крила, коли заслужу.
Чортик. Коли б ти був зі мною, я б давно тобі на ріжки розстарався.
Ангелик. Ти краще іди звідси, поки Ангелів нема. Прийдуть - геть проженуть тебе з Неба.
Чортик. Я - посланець з нашої, чортячої канцелярії. Мене послали підкласти до кожного пакунка різки. Не всі ж діти такі добрі, як ви гадаєте.
Ангелик. Святий Отець добре знає, що робить. А ти таки краще іди звідси, бо вже Ангели повертаються. Чуєш, як дзвіночки дзвенять?
Чортик. Сховаюсь, але все-таки різки підкладу. (Підкладає різки та втікає. Заходять Ангели. Вони виносять повні кошики дарунків. За ними йде Святий Миколай. Ангели складають дарунки на санки.)
Св. Миколай. Вчасно скінчили роботу. Настав час вибиратися в дорогу. Ось тільки ще книжки покладіть, які я відшукав у небесній бібліотеці. (Малий Ангелик стоїть посередині сцени з дарунком. Св. Миколай запримітив його.) А ти що маєш у тому пакунку? Для кого він призначений?
Ангелик (Низько кланяється). Преподобний Отче! Це для вас я приготував цей скромний дарунок. Прийміть його від мене!
Св. Миколай (бере дарунок). Коли для мене, то я відкрию його. (Відкриває.) Вовняні черевички! Які ж вони м'якенькі й теплі! Ти сам їх пошив?
Ангелик. Сам. Я зовсім недавно прибув із Землі й добре знаю, які там люті морози, які сніги великі. Отож і подумав, що теплі капці Вам, Святий Отче, у дорозі знадобляться.
Св. Миколай. Дякую тобі, Ангелику. За твоє добре серце роблю тебе завідувачем небесної канцелярії на той час, доки ми гостюватимемо на Землі. А на наступний рік ти полетиш з нами. Ходімо, Ангели, далека перед нами дорога. (Ангели беруть дарунки й виходять, за ними йде Св. Миколай.)
ДІЯ 3
Ангели дзвенять дзвіночками та виходять на сцену.
Ангел 1. Сюди, Святий Отче! Тут є добрі діти. Усі вони чекають на нас!
Св. Миколай (заходить). Мир дому цьому! До вас я, дорогі діти, прийшов з високого Неба й дарунки для вас привіз. (Чортик підбігає з різками та стає навпроти Миколая.)
Чортик. Дозвольте, Отче, й мені роздати даруночки. Ось прутики тоненькі для тих, хто на них заслужив.
Св. Миколай. А хто тобі, куцохвостий, дозволив сюди прийти?
Чортик. Мене прислали найголовніші чорти, щоб я роздав ці різки тим, хто нечемним був.
Св. Миколай. Сьогодні - моє свято, і ти неперешкоджай нам!
Ангел 1.
Згинь маро, нечиста сило!
Хай живуть тут всі щасливо!
В хаті цій - хороші діти,
Добрі, щирі і привітні.
Вміють Бога шанувати,
Батька й матір поважати.
Хоч маленькі руки мають,
Але всім допомагають.
Тож за чемність й доброту
Мають дяку он яку:
Вже прийшов, стоїть у хаті,
Подарунки хоче дати
У цей вечір зимовий
Миколай Святковий!
Св. Миколай.
Всім дорослим і маленьким
Зичу: живіть здоровенькі!
Всім гостинці я дарую,
За справи добрі всіх шаную!
Милі мої дітки,
Ідіть в майбутнє без тривог,
Між вами є правда,
І з вами є Бог!
Будьте дружні, діти,
Щоб за вас радіти.
До побачення!
Діти виконують пісню "Молитва", слова К. Перелісної, музика М. Ведмедері.
Loading...

 
 

Цікаве