WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою І. А. Кочерги "Ярослав Мудрий") - Сценарій

Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою І. А. Кочерги "Ярослав Мудрий") - Сценарій

свого народу, мужні, красиві душею люди.
ІІІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу
1. Дається дослідникам.
У п'єсі "Ярослав Мудрий" є деякі неточності:
а) на 1032 рік автор відніс шлюб Ярославової доньки Єлизавети з Гаральдом норвезьким, хоч насправді ця подія відбулася пізніше - 1044 року;
б) за даними літописів Ярослав був у Новгороді і вже потім прийняв бій з печенігами. А в драмі Ярослав довідується про рух печенігів на Київ, перебуваючи саме в Києві.
Але ж це є художній твір, в якому мають право на існування і історична достовірність, і художній вимисел.
2. Лист учениці 11-Б класу Назарук Надії до Ярослава Мудрого (додаток 1).
3. Вікторина "Чиї ці слова?" (Додаток 2).
4. Прослуховування арії Ярослава перед битвою з печенігами з однойменної опери Мейтуса.
5. Заключне слово вчителя.
Наші предки вміли любити і ненавидіти, прощати і ставити на перший план загальнодержавні інтереси. Автор возвеличує ідеал вірності: рідній землі, коханій, князю.
Отже, ми маємо змогу простежити моральні висоти наших предків: безкорисливу любов до батьківщини і ненависть до її ворогів, працьовитість, доброзичливість, щирість, вірність у коханні,уболівання за рідними і друзями.
Поема Івана Кочерги вчить нас любити свою історію, своє славне минуле, і в цьому велике патріотичне значення його твору.
П'єса своїм патріотичним пафосом залишається актуальною і в наш час.
IV. Домашнє завдання
Уміти аналізувати драму та образи героїв. Виписати п'ять цитат до персонажа, який найбільше сподобався учням (за власним вибором).
Додаток 1
Лист до Ярослава Мудрого.
Вельмишановний великий княже Ярославе!
Звертаюся до тебе з далекого ХХ століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги "Ярослав Мудрий", де розповідається про важкий період твого життя і правління. Твій образ змальовано з великою повагою, любов'ю, так що він не може не схвилювати душу читача.
Я була вражена від твоєї розважливості та мудрості. Адже скільки сил тобі довелося покласти, щоб зберегти єдність країни та злагоду серед народу. Був ти, княже, і жорстким, і добрим, і терплячим.
Мені у серце запали такі твої слова:
"Людей учу я страхом і книжками,
Але і сам я у людей учусь.
Бо мудр народ, і житиме віками,
В трудах і битвах вихована Русь".
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними до самопожертви ради Батьківщини: "І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!"
А як ти говорив про книжки?!
"І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі".
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами.
Я бачу, що наші предки понад усе цінували в людині не її гаманець, а високі моральні якості. Я думаю, що кожна людина повинна виховувати в собі ці найкращі риси. Упевнена, що для нашої країни ще настануть добрі часи. Ми, твої нащадки, дуже вдячні за цей мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках історичних романів.
З великою повагою до тебе, Ярославе,
учениця 11-Б класу
Назарук Надія
Додаток 2
ВІКТОРИНА
Чиї ці слова?
"Щоб меч важкий поклавши і шолом,
Палати білі й храми будувати…
В істини золотоверхий храм
Ввійти собі і двер відкрити вам".
(Ярослав не хоче воювати, а бажає будувати прекрасні храми.)
"Потщитесь, браття, треба поспішати,
Щоб книги всі переписати нам".
(Сильвестр.)
"Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру".
(Ярослав.)
"Побіда, княже, Господа прослав!
Побито вщент поганих супостатів".
(Журейко.)
"Де я знайду чудових стільки книг,
Такі пісні, як в Києві у тата,
Що королів мудріший всіх земних.
А Київ наш - зелений і прозорий!
Дніпро широкий… кучеряві гори,
Палати білі, бані золоті…
Де ще красу подібную знайти?
І це все кинуть…"
(Єлизавета.)
"Людей учу я страхом і книжками,
Але і сам я у людей учусь".
(Ярослав.)
"Тому, хто руську правду поважає,
Завжди у нас і шана, і хвала".
(Ярослав.)
"Хто вип'є раз дніпрової води,
Тому ніколи Київ не забути…"
(Сильвестр.)
"О Господи великий, милосердний,
Злих ворогів на Русь не допусти!
І Ярослава в битві захисти!
(Інгігерда.)
"Я в Новгород помчав перед ордою
І перстень твій громаді показав".
(Журейко.)
"Бо дивний світ, що бачила ти в чащі,
І є, княжна, мистецтва дивний світ -
Воно завжди підносить душу нашу…"
(Микита.)
"З того часу я Київ полюбила,
Не там, а тут моя вітчизна мила.
Прости, тобі я болю завдала".
(Єлизавета.)
"Бо мудр народ і житиме віками
В трудах і битвах вихована Русь".
(Ярослав.)
"Раніш ніж храми будувать святі,
Годиться правду ствердити в житті".
(Журейко.)
"Раніш закон, а потім благодать…"
(Ярослав.)
"З усіх небесних благ
Найвищим благом кров я цю вважаю,
Що є з народом вірний мій зв'язок.
Мені не треба пишних тих казок,
Що предків нам шукають десь за морем.
Народ мій тут, на рідних цих просторах,
Від Києва до Ладоги живе,
І не заброд Ісландії суворих, -
Мене своїм він предком назове!"
(Ярослав.)
Loading...

 
 

Цікаве