WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мій рідний край у думах та піснях - Урок

Мій рідний край у думах та піснях - Урок


Урок літератури рідного краю
"Мій рідний край у думах та піснях"
(7-й клас)
Мета: ознайомити учнів з думою "Смерть козака на Кодині-долині", "Отаман Матяш Старий", "Смерть козака-бандуриста"; виховувати усвідомлення учнями причетності нашого краю до історичної долі народу, наш край - як арена бойових дій, місце, скроплене кров'ю козаків-звитяжців; розвивати художню спостережливість, смак, потяг до вивчення історії рідного краю.
Тип уроку: інтегрований (історія, література, музика).
Обладнання: портрети кобзарів, магнітофонні записи, карта Одещини, тексті творів.
Епіграф уроку:
Горе тому народу, який не любить своїх співців.
Адам Міцкевич, польський поет.
Українська мова дуже багата на казки та пісні, але найхарактернішими для творчості цього народу є дума, епічна поема.
В. Морфілл (англійський учений, філолог)
Шлях кобзарів - це шлях народу.
Михайло Стельмах
Хід уроку
Звучить пісня у супроводі бандури.
Кобзар
Випалили козакові очі,
Залишились чорні вирви сліз.
І пішов він через дні і ночі,
Пісню Україною поніс.
Пальцями торкаючи епохи,
Пута часу й простору рвучи,
Він іде, спираючись на посох,
З кобзою старою на плечі.
І над чим він тяжко в пісні плаче?
Що він знає, а не знаєм ми?..
Чи над тим. що наш народ незрячий?
Чи над тим, що вколо стільки тьми?
Валентин Мороз, одеський письменник
Слово вчителя
Кожна національна література виростала з фольклору. Фольклорні твори можна розглядати не тільки як джерела вивчення історії літератури, але і як чисто історичні пам'ятки. Історики Микола Костомаров, наприклад, історію України вивчав за народними піснями та думами.
Що ж можуть розповісти дослідникові Одещини українські народні пісні та думки? Багато - аби ми хотіли в ті пісні вслухатися або вчитатися.
Після навали татаро-монголів, утворення Кримського ханства, падіння Константинополя політична картина на наших землях різко змінилася. Степи між річками Дунаєм на півдні і Савранкою та Кодимою (Кодиною) на півночі стали ареною затятої боротьби між українськими козаками та турками. Ця боротьба відбита в українських думах та піснях. То реальні події козацької доби середини XVI ст., коли козаки-запорожці робили щорічні походи на міста Очаків, Білгород, на дунайські фортеці Кілію та Ізмаїл, у яких сиділи турецькі залоги.
Десятки, сотні козацьких кобзарів співали про морські походи запорозьких отаманів Феська Покотила, Самійла Кішки, Івана Підкови, який мав прізвище Серп'яга, розповідали про поневіряння полонених козаків на турецьких галерах-каторгах, про постійні герці представників козацького прикордоння з ординцями та яничарами.
Один з таких герців відбувся поблизу Кілії і став сюжетом "Думи про козака Голоту". Козак виходить з бою переможцем. А от його побратимові не пощастило, про це розповідає дума, про яку ми сьогодні з вами будемо говорити - "Смерть козака на Кодині-долині".
Робота над текстом думи "Смерть козака на Кодині-долині"
1. Чому козак проклинає Кодину-долину?
2. Які птахи і чому постають у думі? Що вони символізують?
3. Чому козак згадує отця й матір споминає?
4. Як молоді козаки-молодці вшанували пам'ять померлого козака?
5. Яка будова думи? (Заспів, епічна розповідь, кінцівка-"славославіє".)
Робота над текстом думи "Отаман Матяш Старий"
1. У чому виявляється мудрість старого козака Матяша?
2. У чому сила козаків-запорожців?
Історична довідка
Кобза була невід'ємною частиною козацького побуту. Козаки носили її разом зі списом і шаблею, не розлучалися з нею ні в курені, ні в походах, ні в бою. Кобза була розважливою "дружиною вірною" запорожців.
Звучить "Запорозький марш".
Була на Запорізькій Січі і своя своєрідна школа, де навчали грати на кобзі та інших народних інструментах. Після закінчення цієї школи кобзарів-бандуристи, вивчивши також одну-дві іноземні мови (польську, турецьку чи татарську), ставали розвідниками у козаків, проникаючи у сусідні держави з кобзою, розвідували укріплення противників, місце перебування бранців.
Запорізькі кобзарі виконували також місії посланців-вістунів та часто супроводжували козацьких посланців. Найдавнішим кобзарем, який діяв у козацькому війську на Запорозькій Січі, Антон Головатий (1744-1797).
Ще малим хлопчиною потрапив він на Запорізьку Січ. Спершу був "молодиком при боку кошового", а згодом, швидко освоївши козацьку науку, навчився грати на бандурі та вибратися в старшини. Був відомий своєю хоробрістю, розумом, виділявся серед інших своєю грамотністю. Він закінчив Київську академію. Про справи козацького товариства склав кілька пісень, які вдало виконував, співаючи під акомпанемент кобзи. Автор пісень "Ой Боже наш, Боже милостивий", "Ой годі нам журитися", які дійшли до наших днів. 1771 року обраний товариством військовим писарем у Самарську паланку.
Враховуючи його дипломатичні здібності, козацьке товариство неодноразово посилало його "з паперами" в Петербург або в Москву до цариці чи Потьомкіна.
Без перебільшення можна сказати, що першим кобзарем, який ступив на Кубанську землю, був вихованець Київської Академії, генеральний писар Війська вірних чорноморських козаків, генеральний суддя Чорноморського Кубанського війська Антон Головатий. Він був не тільки героєм російсько-турецької війни, але й затяжної війни дипломатії українського козацтва з царицею Катериною ІІ за кубанські степи. І сьогодні на Кубані знають і співають пісні Антона Головатого про те, як "вражого черкеса як того зайця по скалах ганяли" і про те, як обживали цю землю - "кавказьку Україну". Звучить іноді і така: "Бувай же здорова, Дніпро - ріка мутная, підемо в Кубань, чистої напиться".
Мало хто сьогодні знає, що в посланні "До Основ'яненка" (1839) та двох перших виданнях "Кобзаря" Т. Шевченка стояло:
Наш завзятий Головатий
Не вмре, не загине
От де, люди, наша слава,
Слава України.
І тільки у 1846 році на вимоги царської цензури Т. Шевченко замінив ці рядки на:
Наша пісня, наша дума
Не вмре не загине...
Виявляється цікавим той факт, що
Loading...

 
 

Цікаве