WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Логіка - Урок

Логіка - Урок

можливі помилки щодо тези, щодо аргументів і щодо демонстрації.
Основна мета розділу "Планування дій" - розкрити зміст алгоритмічних та евристичних прийомів інтелектуальної діяльності, що дозволить розвинути дивергентне мислення з притаманними для нього інтуїтивними процесами. На уроках математики учні переважно використовують тільки алгоритмічні прийоми інтелектуальної діяльності, бо точне слідуваннярозпорядженням, алгоритмам дій забезпечує безпомилковий розв'язок певного виду математичних задач. На відміну від прийомів алгоритмічного типу евристичні прийоми орієнтуються не на формально-логічний, а на змістовний аналіз проблеми. Володіння логікою дій, яка містить прийоми як алгоритмічного, так і евристичного типу інтелектуальної діяльності, дає можливість учням включати в пошук розв'язання дотепні міркування й певне розмірковування, цілісно та синтетично уявити і завдяки цьому глибоко вникнути в ситуацію, спланувати свої дії на три-чотири кроки вперед, передбачити результат (навіть і негативний) і на основі цих умінь вибрати ланцюжок дій, який найбільш швидко та економно приведе до очікуваного результату. Про логіку дій як стратегію у вигляді психічного утворення, яке забезпечує "інтеграцію основних операцій у складні форми мислення", зазначав D. Dorner; як "мислительну стратегію пошуку аналогів, комбінування, реконструювання", а також як універсальну стратегію розумової діяльності - вітчизняний психолог В. А. Моляко. У даному розділі розглядається поняття "алгоритм".
Логічні задачі, які розглядаються в кожному розділі програми, розроблені на основі даних з різних галузей наук, узяті з практики людини, повсякденного життя. Деякі з них запозичені з різних джерел: Я. І. Перельман "Живая математика", Б. А. Кордемський "Математическая смекалка", Є. І. Ігнатьєв "В царстве смекалки", інші - складені автором. Вивчаючи задачі, які розв'язуються методом припущення та методом вилучення, учні поглиблюють знання з розділів "Поняття" та "Судження", розширюють свої інтелектуальні здібності, пізнаючи такі необхідні для освіченої людини логічні дії, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. Учні вчаться з логічної точки зору оцінювати зв'язки між поняттями в судженні. Розв'язування зазначених видів задач сприяє формуванню вмінь виражати свої думки визначено, несуперечливо, послідовно та обґрунтовано. У розділі "Планування дій" ми розглядаємо такі задачі: "задачі, які розв'язуються з кінця", "задачі на знаходження доданків при відомому значенні суми", "задачі на планування найгіршого варіанта". Зазначені задачі пов'язані з арифметичним матеріалом. Для їх розв'язання діти повинні володіти певними обчислювальними навичками, виконувати всі арифметичні дії, розв'язувати рівняння, тому ознайомлення з ними ми пропонуємо розпочати з третього класу. У даному розділі є також блок дослідницьких задач, куди входять: "задачі на розрізання", "креслення графів одним розчерком". Це задачі на моделювання, на пошук нового конструкторського вирішення, на винахід нових конструкцій, нових засобів діяльності. Розв'язування задач даного блоку сприяє розвиткові просторових уявлень дітей, пошуково-перетворюючого стилю мислення. У даному розділі ми розглядаємо ігрові логічні задачі, куди входять різноманітні числові ребуси, ребуси, пов'язані зі словами, задачі "як обіграти супротивника". У кожному розділі курсу є ряд проблемно-пошукових завдань, для розв'язання більшості з яких не потрібні ніякі спеціальні знання, вони не мають певних загальних способів, прийомів розв'язання. Це завдання на розвиток пізнавальних (психічних) процесів: пам'яті, уваги, уяви, швидкості реакції, асоціативності мислення.
ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Пізнання учнями об'єктивного світу на уроках логіки має здійснюватися через конструктивну взаємодію між учителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах "учитель- клас", "учитель-учень" полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять під час конструктивної взаємодії з учителем не стільки укорінюється у свідомість кожного учня, скільки узгоджується зі змістом, що притаманний учневі в момент засвоєння. Його суб'єктивний зміст може збігатися, а може й розходитись із заданим, але він завжди в центрі уваги вчителя. Здійснення конструктивної взаємодії в підсистемах "учитель- клас", "учитель-учень" відбувається так: спочатку вчитель виявляє різні індивідуальні семантики розуміння учнем змісту поняття, яке він засвоює, потім колективне обговорення їх, вибір найточніших з точки зору науки, підкріплення власними міркуваннями.
У процесі колективно-розподільної діяльності в підсистемах "учитель-клас", "учитель-учень", "учень-учень", "учень-клас", спрямованої на пошук істини, відбувається рівномірний розвиток обох півкуль мозку учня, поєднання "лівопівкульного" раціоналізму та цілісного асоціативного інтуїтивного мислення. Надбання учнем нової інформації через мислення-спілкування з учителем та однокласниками, де істина постає як суперечка про істину, як діалог, постійний обмін знаннями, переживаннями між учасниками навчально-виховного процесу, породжує інверсію: учитель стає "учнем", а учень - "учителем".
Програма курсу "Логіка" розрахована на одну годину на тиждень з другого по шостий клас і пропонується як предмет варіативної частини навчального плану.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ПРОГРАМОЮ
Реалізація програми здійснюється за навчальними посібниками, які заплановані окремо на кожний рік навчання. Уже вийшли друком у видавництві "Початкова школа" експериментальні навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України: "Логіка. 2 клас", "Логіка. 3 клас", "Логіка. 4 клас". У проекті програма та навчальні посібники "Логіка. 5 клас" і "Логіка. 6 клас". Увесь матеріал у посібниках подається за темами. Завдання, які вміщено до кожної теми, це: приклади для докладного аналізу на уроках, що допомагають усвідомити (закріпити) теоретичний матеріал; індивідуальні завдання учням для самостійної роботи у класі та вдома. Усі завдання з тем "Завдання на повторення" (узагальнення та систематизація вивченого) поділено умовно на блоки-уроки (до восьми завдань у кожному). У кожному такому блоці подаються різні види завдань. Завдання "Перевір себе" учитель може використати як підготовчі перед контрольною роботою. Після контрольного уроку запланований урок - аналіз контрольної роботи. На таких уроках учитель може використовувати завдання з додаткових, які вміщено наприкінці кожного
Loading...

 
 

Цікаве