WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Логіка - Урок

Логіка - Урок


Програма курсу для 2-4-х класів загальноосвітньої школи
"Логіка"
ВСТУП
Сьогодні, коли ведуться роботи з удосконалення навчальних програм, скорочення часу на вивчення ряду предметів в умовах значного збільшення потоку наукової, технічної, політичної інформації, усе більше зростають вимоги до вчителя й учня в питанні оптимізації навчального процесу.
Пропонуємо вивчення даної дисципліни з другого класу (після завершення періоду навчання грамоти) і по шостий клас включно. Другокласники вже можуть аналізувати предмет, не застосовуючи практичних дій з ним. Діти семирічного віку здатні вичленяти різні ознаки вже в мовній формі. Вони здатні від аналізу окремого предмета, явища переходити до аналізу зв'язків і відношень між предметами та явищами. З уведенням курсу "Логіка" з другого класу можна в кожного школяра сформувати достатньо високий рівень узагальнення й абстракції. Успішне оволодіння даним курсом протягом п'яти років допоможе кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін.
Мета курсу: ознайомити учнів із законами та формами правильного мислення.
ЗАВДАННЯ
Ознайомити учнів: зі змістом основних логічних понять, законів логіки, логічних дій та операцій; із логічними прийомами отримання знань; з основними видами та принципами розв'язання логічних задач.
Логічними прийомами отримання знань виступають:
- розгляд об'єкта, що вивчається, з різних сторін та виділення найбільшої кількості властивих йому ознак, рис, якостей тощо (на основі операцій аналізу та синтезу);
- порівняння виділених рис, якостей, властивостей з метою вибору найбільш вагомих, головних (на основі логічних операцій порівняння й абстрагування);
- установлення причинно-наслідкових зв'язків і залежностей;
- формування нових положень (на основі операції узагальнення);
- обґрунтування (доведення) їх правильності.
Розвивати в учнів уміння застосовувати правила та закони логіки до аналізу подій, явищ, до аналізу й оцінки своїх і чужих думок, формулювати та приймати обґрунтовані рішення, знаходити раціональний вихід зі скрутного становища; логічне мислення, просторові уявлення, винахідливість, кмітливість, зосередженість під час розв'язування практичних завдань.
ФУНКЦIЇ КУРСУ "ЛОГIКА"
Освітня (пізнавальна) - дозволяє учням самостійно отримувати нові знання на основі тих, які вони вже мають, оволодівати логічними прийомами та способами діяльності, розширює світогляд.
Виховна - сприяє формуванню вміння раціонально організовувати мислительну діяльність, самостійності у процесі отримання знань.
Розвивальна - розвиває логічне мислення, уміння розмірковувати, робити висновки, доводити; розвиває інтерес і потребу в нових знаннях.
Евристична - можливість самостійно "відкривати" нові знання, оволодівати новими прийомами діяльності.
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Пропонована програма охоплює основні поняття сучасної логіки та представляє собою таку модель вивчення курсу: поняття - судження - умовиводи - основні закони логічного мислення - дискусія та полеміка.
Програма складається з таких розділів: "Поняття", "Судження", "Умовиводи", "Планування дій", "Основні закони логічного мислення. Доведення і спростування". У кожному із цих розділів розглядаються певні види логічних задач.
Курс побудований за принципом поступового ускладнення матеріалу, циклічної побудови змісту навчання.
Курс починається розділом "Поняття". Основна мета цього розділу - дати учням систематичні відомості про поняття як форму мислення, сформувати в учнів знання про одну з найважливіших логічних дій - означення поняття. Розкривається зміст прийомів, що доповнюють означення "порівняння", "опис", "характеристика". Розглядаються логічні операції над поняттями "обмеження", "узагальнення", "поділ". Практичні завдання цього розділу спрямовані на навчання дітей порівнювати предмети за кольором, розміром, формою, матеріалом, а людей - за віком, зростом, розміщувати їх у певному порядку; знаходити спільне й відмінне, виділяти родові та видові ознаки, відшуковувати закономірності; усвідомлювати та виділяти структуру предмета.
Основна мета розділу "Судження" - розкрити зміст логічної форми мислення-судження; виробити в учнів уміння аналізувати судження та класифікувати їх. Дається поняття істини. Розглядаються істинні та хибні судження на матеріалі з різних освітніх галузей: математики, мови, природознавства; на прикладах з повсякденного життя. Розглядається логічний зміст сполучників "і", "або", "якщо..., то", частки "не". Дається означення логічних дій, відпрацьовується алгоритм побудови таблиць істинності для складних суджень. Розглядається предикат як мовне вираження властивості предмета чи відношень між предметами, а також як логічна функція, відповідно вводячи область визначення, область значень та область істинності предиката. На конкретних прикладах вводяться поняття квантора існування та квантора загальності.
Основна мета розділу "Умовиводи" - сформувати в учнів систематичні знання про умовивід та його види; виробити вміння користуватися готовими правилами виведення, аналізувати міркування, відрізняти правильні міркування від неправильних, знаходити в неправильних міркуваннях помилки та виправляти їх. Центральне місце відводиться простому категоричному силогізму. Розглядається його логічна структура, виділяються чотири фігури та схеми їх запису. Особлива увага звертається на загальні правила термінів і засновків. Виробляються практичні вміння побудови правильних міркувань, використовуючи як терміни поняття з різних освітніх галузей (перш за все математики та мови). Розглядаються скорочені та складні силогізми, ентимеми та полісилогізми, що часто зустрічаються у практичній діяльності людини; умовно-категоричні, суто умовні, розділово-категоричні, умовно-розділові умовиводи.
Основна мета розділу "Основні закони логічного мислення" - розкрити зміст законів: тотожності, суперечності, виключення третього, достатньої підстави; виробити в учнів уміння керуватися законами логіки у процесі пізнання та в повсякденному спілкуванні. Дається поняття про три типи законів: природні, нормативні та логічні. На прикладах показується, що логічне мислення має відрізнятися визначеністю, несуперечливістю, послідовністю, обґрунтованістю.
Основна мета розділу "Доведення і спростування" - систематизувати знання учнів про доведення та спростування. Розкриваються логічний зміст доведення, форми та способи доведення. Уводяться дія спростування та його види. Подаються правила та
Loading...

 
 

Цікаве