WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Лицар в іржавих обладунках - Урок

Лицар в іржавих обладунках - Урок

віслюків, або рецепт чудодійного бальзаму тощо. Після кожного подвигу Лицаря Сумного Образу Санчо вишукує собі трофеї на полі битви.
Головна особливість образу Санчо - його твереза розсудливість. На противагу Дон Кіхоту він увесь - на землі, у реальному світі, живе сьогоденними проблемами. І на свою службу зброєносця спочатку дивиться тільки з точки зору матеріальної користі.
Але згодом Санчо сам підпадає під вплив Дон Кіхота і починає вірити в його ідеали.Поступово зброєносець внутрішньо просвітлюється, стає безкорисливою та гуманною людиною, носієм народної мудрості. Санчо Панса починає розуміти, що Дон Кіхот - божевільний, проте вже не може залишити його і всюди слідує за ним, забуваючи колишню корисливість і прозаїзм. Проста, темна, неграмотна людина виявилася здатною зрозуміти піднесеність, природну доброту та високі ідеали Дон Кіхота. Про те, що Санчо Панса не залишає свого пана й завжди знаходиться поряд, свідчить його духовна і моральна стійкість.
Місце Санчо Панси в цьому світі - особливе. Герой одночасно знаходиться у двох світах: казковому, фантастичному світі Дон Кіхота та прозовому, реальному житті сучасної йому Іспанії. Поєднання цих двох світів у свідомості зброєносця відбувається досить гармонійно, тому герой не відчуває дискомфорту. Розумом Санчо оцінює всі поразки й приниження Дон Кіхота, але його серце схиляється перед змістом величних і чесних подвигів Лицаря Сумного Образу, якому він відданий усією душею. Зрештою Санчо Пансу приваблює вже не стільки губернаторство, скільки висока натура, ентузіазм і духовна енергія його пана. Санчо починає підтримувати Дон Кіхота у його фантазіях і безумствах.
Автобіографія образу Дон Кіхота
Художній образ мандрівного лицаря з Ламанчі створювався у в'язниці. Отже, біографія Сервантеса в даному випадку особливо важлива: вона дає ключ до розуміння його роману. У "Передньому слові" письменник заявляє, що він "не здолів таки переступити закону природи, що, який, мовляв, батько, такий і син. І справді, що іншого міг спородити мій недійшлий та недолугий розум, як не повість про худого, хирного і химерного сина, повного розмаїтих думок та гадок, що зроду ніякій душі живій і в сні не приверзеться?"
Багато літературознавців проводять паралель між Сервантесом та його героєм, вважаючи, що в образі Дон Кіхота письменник висміяв самого себе, свій героїзм та свою гордість. Тому роман про "премудрого гідальго" можна в якійсь мірі вважати "авторською сповіддю", завуальованою автобіографією. І це ствердження легко довести.
Сервантес і його герой - однолітки: їм обом близько п'ятидесяти років. Вони обидва - збіднілі гідальго. Та головне, що їх поєднує, - це гуманістичні ідеали та трагічна доля. Саме з простосердості й доброти письменника народився Лицар Сумного Образу. Той, кого пізніше персонажі роману стали називати Алонсо Кіхано Добрий.
Три чи чотири зуби, вибиті спереду і збоку внаслідок сутички Дон Кіхота з пастухами, нагадують беззубий рот автора "Премудрого гідальго Дон Кіхота з Ламанчі".
Так само, як інший герой його роману - Санчо Панса, Сервантес мріяв дістати одного дня якесь прибуткове губернаторство, і з цим проханням він 1590 року звернувся до Верховного Радника з питань Індії. На це прохання ніхто так і не зважив.
У книзі Сервантеса його сучасники впізнавали в рисах персонажів постаті реальних людей, насамперед письменників, драматургів і поетів Лопе де Вегу, Тірсо де Моліну, Хуана де ла Куеву, Суареса де Фігероа.
Читач кілька разів зустрічає у творі згадки імені самого автора, що було новаторським художнім засобом. У розділі VI, наприклад, Перо Перес, сусід Дон Кіхота, пропонує не спалювати роман "Галатея" Сервантеса, його давнього друга. Знаходимо згадку і про сервантесівську "Повість про Рінконета й Кортаділья" (розділ XLVII). Не забуває письменник згадати і про свою п'єсу "Нумансія" (розділ XLVIII).
Про життя Сервантеса в алжирській неволі дізнаємося з вуст персонажа-невільника: "Один лише бранець безпечне собі мався - гишпанський вояк на прізвище Сааведра.
Добре він дався туркам узнаки всякими своїми штуками, щоб то якось на волю вирватись, отже не чіпав його наш пан - і сам не бив, і другим не велів, ба навіть слова гнилого йому не сказав, хоч ми боялись, що й за найменшу витівку не минути йому палі, та й сам він часом було потерпав. Шкода, що часу не маю, а то б розказав вам дещо про подвиги цього вояка - цікавіше й дивніше воно б вам іздалося, аніж моя вбога історія" (розділ XL).
Таким чином, знання біографії Сервантеса допомагає зрозуміти поведінку, поривання, пристрасті та думки героя його роману.
Конфлікт роману
Ознайомившись з головним героєм роману Сервантеса, восьмикласники намагаються визначити конфлікт твору. Вчитель креслить на дошці схему.
уявний світ дійсність
ілюзія К реальність
благородні наміри неможливість їхнього
втілення
Розтлумачуючи написане на дошці, учні доходять висновку, що дійсність не відповідає уявленням про неї Дон Кіхота, але це його не непокоїть. Він живе не в реальному світі, а у вигаданому, ілюзорному. Саме цей ілюзорний світ і слугує йому грунтом, на якому він здійснює свої "подвиги". Реальна дійсність чинить жорсткий опір шляхетним намірам лицаря з Ламанчі, і, хоча герой роману часто страждає від свого ілюзіонізму, це не гасить його активності і бажання творити добро.
У романі виведено дві реальності:
1) реальність, що народжена хворобливою уявою мандрівного лицаря з Ламанчі. Ця реальність перетворює дійсність у чудовий, поетичний, чарівний світ, де панують закони "лицарського кодексу честі";
2) справжня реальність, що складається з області Ламанчі та її бідного простору, вбогих заїжджих дворів, вбогого населення.
Відношення Дон Кіхота з навколишнім світом достатньо суперечливі. Свої високі ідеали лицар з Ламанчі втілює в життя без урахування реального стану речей. Конфлікт зіткнення Дон Кіхота з дійсністю обертається для героя трагедією, бо він безсилий усунути антагонізм ображених і тих, хто ображає.
Світ уявний здається Дон Кіхотові більш гідним, аніж світ реальний. Жодні випробування долі не можуть змінити його поглядів. Ця особливість героя викликає повагу до нього автора й читача.
Конфлікт роману Сервантес вивів з іспанського життя XVI - початку XVII століття. Іспанія була величезною імперією з багатими заокеанськими колоніями. На перший погляд, країна створювала уявлення безмежної стійкості. Та незабаром виявилося, що її велич і міць ілюзорні.
Герой роману - людина, ідейно піднесена, духовно непереможна. Але в реальному світі на її долю випадає багато страждань. Не кожен може узгоджувати між собою високу ідею і реальність, уявний світ і дійсність, але прагнути до цього потрібно, щоб не загубитися десь посередині, як загубився Дон Кіхот.
Loading...

 
 

Цікаве