WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Активні форми те методи навчання на уроках ТКМ (метод.розробка) - Реферат

Активні форми те методи навчання на уроках ТКМ (метод.розробка) - Реферат

лабораторно-практичні заняття з предмету ТКМ, відпрацювання яких поглиблює знання учнів. Так, при відробці лабораторних по визначенню матеріалів для заданої деталі учні користуються довідниковою літературою, спеціальною технічною, що розвиває їхні знання. Такі теми учні відробляють фронтальним методом, решта лабораторно-практичних робіт учні виконують ланковим методом згідно графіка переміщення. Слід відмітити, що проведення лабораторно-практичних занять належним чином утруднено через недостатню, а можна сказати слабку матеріально-технічну базу.
Для кращого засвоєння тем "Метали і їх сплави", "Неметалічні матеріали", "Металокерамічні сплави" і для урізноман6ітнювання уроків застосовую ігровий метод-гру в "доміно". Суть гри полягає в тому, що на спеціальних картах, розбитих на дві частини, позначена марка якогось сплаву сталі, мінералу чи металокерамічного сплаву, а на другій половині назва будь-якого сплаву чи мінералу. Учні повинні прикласти назву даного сплаву до марки ідентичного сплаву чи мінералу. Хто з учнів це вправніше зробить, той і виграє. Гра може проводитись як індивідуально так і командно (2Х2 учні). За правильністю гри призначаю одногоучня-арбітра. Гра проводиться до певної кількості очок, виграють ті учні, які набрали найменшу кількість очок. Така гра вносить загальне пожвавлення, розрядку, проявляється в учнів зацікавленість, азарт, відстаючі по знаннях учні намагаються правильно прикласти картку (я не заперечую користуватися конспектом). Особливий інтерес в учнів є тоді, коли арбітрами є самі учні.
Окрім гри в "доміно" я використовую на уроках ТКМ інші ігрові моменти, зокрема розгадування кросвордів, чайнвордів, криптограм на технічні теми. Я практикую змагання, конкурси по кращому розв'язуванню вищезгаданих завдань. На мою думку такі форми навчання сприяють розвитку кмітливості, ерудиції, кращих знань саме предмету ТКМ (або матеріалознавства). Інколи я залучаю і самих учнів до складання кросвордів, чайнвордів, шарад.
При вивченні тем "Сталі", "Чавуни", "Неметалічні матеріали" з групами першого курсу я проводжу тематичні конференції, зокрема "Чудодійні властивості металів". Матеріалом для конференції служить те, що не увійшло в програмований матеріал, зокрема, благородні метали (золото, срібло, платина, магній тощо), рідкоземельні метали і т.д. Для цього залучаються з кожної групи по 2-4 учні, які пишуть реферати, опрацьовані в училищній бібліотеці, спеціальних анналах літератури. Цінним є те, що учні знайомляться з непередбаченими властивостями незнайомих їм металів, розвивають свою ерудицію, збагачують свій учнівський багаж знань.
Проводячи уроки з ТКМ (матеріалознавству) я маю необмежене поле діяльності, тому що цей предмет є профілюючим у всіх групах машинобудівних професій і він тісно пов'язаний з іншими предметами профтехциклу. Тому, користуючись обізнаністю інших програм (слюсарів-ремонтиків, електрогазозварювальників, слюсарів-інструментальників і інших) я проводжу елементи ділової гри диспути, ув'язуючи програму ТКМ з іншими програмами. (Для програми тільки з тим такі форми навчання є надто утруднені, тут обов'язково потрібно ув'язати курс технології конструкційних матеріалів чи матеріалознавства з курсом по спецтехнології для згаданих професій).
Придаючи велике значення застосуванню наочності в навчанні, в той же час я не намагаюсь її переоцінити, тому що чутливе сприйняття являє собою тільки початкову ступінь пізнання. Наступний етап пізнання - абстрактне мислення. Ще видатний педагог Я. Коменський попереджував, що якщо вони будуть доставляти пустий матеріал: "...Замість зерна і муки - м'якину, солому, пісок, опилки і що попало."
При використанні наочності, застосуванні роздаткового і наочного матеріалу при проведенні уроків я намагаюся дотримуватися методичних вимог: відбір тих чи інших видів наглядних посібників повинен вестися з врахуванням мети уроку; при роботі з наглядними посібниками я керую процесом сприйняття їх учнями, направляю їх (учнів) увагу на найбільш суттєві сторони вивчаючого предмета, створюючи умови для прояву максимальної активності і самостійності; не перевантажую урок наглядними посібниками, використовую їх в кількості, необхідній для досягнення учбової мети; якщо на уроці потрібно показати декілька посібників. то демонструю їх по мірі необхідності, але не всі зараз. Якщо вважаю за доцільне - демонструю діафільм (використанням ТСМ не захоплююся, тому що вважаю, що жива мова, показ експонатів, контакт між вчителем і учнем безпосередньо дає більше користі, а відповідно і знань, чим зображення в затемненому кабінеті, де контроль за учнями є більш утрудненим. Хоч ця думка моя може бути і хибна).
Заключним акордом використання форм та методів навчання я вважаю є гра-конкурс по мотивам популярних телевізійних передач "Щасливий випадок", "Що? Де? Коли?", "Брейн-ринг", "Поле чудес". Як правило цей конкурс проводимо як підсумок тижня спецпредметів. Намагаюся до участі в цьому конкурсі залучити якнайбільше учнів з усіх груп. Заздалегідь підготовляються питання, визначаються учасники, залучаються інженерно-педагогічні працівники, розробляється сценарій і проводиться вечір-конкурс. Ці змагання є досить емоційними, участь приймають всі присутні і саме головне, це дає гарні результати.
З метою свідомого і активного засвоєння учнями знань, навичок і умінь я підтримую постійний зв'язок з майстрами виробничого навчання. Вважаю, що вищою формою свідомості і активності учнів є їх творча активність, яка проявляється при оволодінні теоретичним матеріалом, виконанню завдань і творчих робіт в майстерні, у виробничих умовах.
Учні училища приймають участь одночасно в двох видах діяльності - теоретично пізнавальній і виробничо-практичній, при цьому пред'являються особливі вимоги до характеру і способах реалізації дидактичних принципів і вимог.
Loading...

 
 

Цікаве