WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Краса, велич і трагедія в образах шевченкового «Кобзаря» - Сценарій

Краса, велич і трагедія в образах шевченкового «Кобзаря» - Сценарій


Сценарій уроку
Краса, велич і трагедія в образах шевченкового "Кобзаря"
(10-й клас)
Мета: узагальнити уявлення про творчість Т. Шевченка, сформувати цілісне уявлення про красу, велич і трагедію образів у творах Кобзаря. Закріпити раніше вивчене про художній образ. Прищепити любов і повагу до свого краю, розбудити національну самосвідомість старшокласників.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, "Кобзар", тлумачний словник української мови, робочі місця для трьох груп.
ХІД УРОКУ
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. "Він був сином мужика, а став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказав нові світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла; та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей у ненависть і погорду, а віри в бога у зневіру й песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу та всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори" (І. Франко).
Ми завершуємо вивчення творчості Т. Шевченка, українського поета, прозаїка, драматурга, етнографа, історика, філософа, скульптора, художника.
Вивчаючи його літературні твори, ви познайомилися з великою кількістю яскравих, майстерно вимальованих художніх образів. Вони збуджували уяву та змушували разом із ними плакати та сміятися, злітати в нестримних почуттях кохання та щастя, а ще змушували відчути нестерпний біль і щемний смуток у серці за долю українців. І всі ці образи в Шевченка об'єднуються в один прекрасний, величний і водночас трагічний образ - це Україна.
Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів
Учитель (фронтальна бесіда).
Дати визначення художнього образу.
З'ясувати значення слів "краса", "велич", "трагедія".
Робота у групах
Умовно поділити клас на три групи. Кожна з груп протягом уроку має дослідити наявність ознак краси, величі та трагедії у творах Т. Шевченка.
Надання необхідної інформації
Учитель. Подивіться уважно у вікно. Що ви бачите? (Весну.)
Так відповість звичайна, пересічна людина. А тепер знову подивіться у вікно та послухайте, як про це явище природи говорить поет.
Встала й весна,
Чорну землю сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаю
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Майстерність поета й полягає в тому, щоб у звичайному, буденному помітити незвичайне та зобразити все бачене органічно. Природно, шевченкові пейзажі є саме такими. Прочитайте кілька поезій.
Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
(Учні читають вірші: "Світає, край неба палає", "Тече вода з-під явора", "Садок вишневий коло хати".)
Учитель. Де й навіщо використовує Шевченко пейзаж? (На початку, іноді в середині великого поетичного твору.)
Найчастіше пейзаж використовується як тло, на якому відбуваються події твору. Пейзаж може бути контрастним або змінюватись у відповідності з подіями.
А зараз послухайте мелодію пісні, написаної на слова Тараса Григоровича.
(Учні виконують на флейтах мелодію пісні "Реве та стогне Дніпр широкий".)
Яка назва цієї пісні?
Що ви знаєте про історію її написання?
Яким у ній зображено Дніпро?
В іншій поезії Шевченко зазначає:
Здається - кращого немає
Нічого в бога,
Як Дніпро
Та наша славная країна...
Звичайно, не лише мальовнича природа була та певною мірою залишається окрасою рідного краю, насамперед - це люди.
Назвіть твори Шевченка, які мають назви рослин чи тварин. ("Лілея", "Тополя", "Сова".)
Хто головні герої цих поем?
Назвіть інші твори Т. Шевченка, присвячені темі жінки, жінки-матері.
М. Рильський писав: "Такого полум'яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т. Шевченко найвищу та найчистішу красу бачив у жінці, у матері."
І, напевно, любив їх усією своєю чутливою, зболілою душею, як люблять найрідніших людей на землі. Недаремно він називає дівчат сестроньками та щиро зізнається у своїх почуттях.
Серце не заснуло, я вас не забув.
Люблю вас і досі, як діточок мати,
Буду вам співати, поки не засну.
Дівчата в його творах справжні красуні: "білолиці, кароокі, чорноброві". Мар'яну-черницю поет зображує так:
Кароока, висока,
Хоч за пана гетьмана.
Нажаль, дівоча врода не завжди дарувала щастя взаємної любові.
Вміла мати брови дати,
Карі оченята,
Та не вміла на сім світі
Щастя, долі дати.
А без долі біле личко -
Як квітка на полі:
Пече сонце, гойда вітер,
Рве всякий по волі.
Пропонуємо вашій увазі уривок із поеми Т. Шевченка у виконанні учнів 10-го класу.
(Учні показують інсценізацію уривка прощання Катерини з батьками з поеми Т. Шевченка "Катерина".)
Як називається поема, уривок з якої ви побачили?
Чим стало для Катерини її кохання?
Значно відрізняється від Катерини образ іншої жінки, яка опинилась у подібній ситуації. Кого я маю на увазі? (Ганна з поеми "Наймичка".)
У цій поемі Шевченко показав, на які жертви здатна піти мати заради щастя своєї дитини.
І. Франко писав: "Наймичка - натура безмірно глибока, чуття в неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини".
Кобзареві напрочуд тонко вдалося вихопити з життя притаманні тільки матерям порухи душі стосовно дитини.
Сама не з'їсть і не доп'є,
Його нагодує.
Не зна Марко, як в колисці
Часом серед ночі
Прокинеться, ворухнеться -
То вона вже скочить,
І укриє й перехрестить,
Тихо заколише, -
Вона чує з тії хати,
Як дитина дише.
І. Марко "невсипущою мамою Ганну називає".
Чому Ганна
Loading...

 
 

Цікаве