WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Кожна байка чогось навчає - Урок

Кожна байка чогось навчає - Урок

вам бог одрадоньку
Щасливого життя.
Чому хмара пролила свій дощ не там, де було потрібно?
У чому виявилась мудрість гори?
3. Чи не єдиною жінкою-байкарем в українській літературі була Олена Пчілка.
(Повідомлення "біографів Олени Пчілки".)
"Діти - се наш дорогий скарб, се наша надія, се - молода Україна". Ці слова належать людині, яка все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім'я відродження української нації. Звати цю людину Ольга Петрівна Драгоманова (за чоловіком Косач). Псевдонім, який вона собі обрала й під яким найчастіше друкувалась, - Олена Пчілка.
Поетеса, автор прозових і драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка - це все вона, Олена Пчілка. А ще - вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.
(Інсценізація байок Олени Пчілки: "Котик та Кухар", "Снігир та Щиглик".)
КОТИК ТА КУХАР
Якось-то кухар знакомитий,
Обід зваривши смаковитий,
Побіг близенько у крамничку,
Либонь купить якусь дрібничку.
А може, й чарочку смикнуть
(Любив часами він черкнуть!).
А при своїй всілякій справі
Покинув котика на лаві, -
Либонь на теє, щоб стеріг.
А котик зараз і побіг
Та плиг на діл,
Після на стільчик та на стіл;
Сюди-туди він там метнувсь,
Аж поки м'ясива дочувсь…
Вернувся кухар за хвилину -
І бачить він таку картину:
Котусь коханий примостивсь,
Голівкою на бік схиливсь
І гарненько курча вминає
(Крильця одного вже немає!)…
Тут кухар наш почав гукать,
Котові дорікать:
- А, харцизяко ти, злодюго!
Ах, капосний же ти котюго!
Ну як же можна так робить,
Так по-злодійському чинить?
Та я ж на тебе так звірявсь, -
А ти мерщій на стіл забравсь,
Потяг курчатко щонайкраще!
Ах, безсоромцю, ах, ледащо! -
Тож кухар наш так дорікає,
А котик слуха та вминає…
Поки ж то кухар все довів,
То котик геть курчатко з'їв!..
Гай-гай! Було ж не тратить слова, -
Потрібна тут була не мова!
Узяв би котика за хвіст
Та й скинув швидше на поміст!
(Знайти мораль і відповідний вислів на дошці.)
СНІГИР ТА ЩИГЛИК
Снігирчик бідний у сильце попався,
А щиглик-молодець,
Той жвавий джигунець,
Дививсь на нього та сміявся:
- Оце так мудрагель з тебе!
Ну як-таки не вгледіти себе,
Біди не встерегтись!
Щоб так в лиху попасти штучку,
Як в ятір ловлять ту дурную щучку!
Се бачив я колись,
Такого цілий вік боявся, -
Ось бач, і не попався! -
Так щиглик промовляє
Та все собі стрибає.
Аж гульк!.. Ох, лишенько тяжке!
Се що таке?!
В якусь-то сіточку Щиголь ускочив
(Немов собі наврочив!).
Тепера сіпає і сяк і так,
Не вирве ніжки вже ніяк!
Хоч борсався й мотався,
Та в сіточці остався.
Ото тобі, козаче:
Із лишенька чужого,
Із горенька тяжкого
Не смійся, небораче!
З якою байкою перекликається ця байка?
Поясніть значення виділених слів (сильце, джигунець, мудрагель, борсався, небораче).
Чому щиглик був байдужим до чужого горя?
А якби через деякий час у сильце потрапив щиглик, а снігур побачив це, то чи допоміг би він йому?
Пограймось у гру "Найбільше":
Знайдіть слово, в якому найбільше звуків. (Промовляє.)
В якому рядку найбільше слів?
Ми опрацювали твори вивчених авторів, але ж байки писали й інші поети. Давайте повернемо наш кубик.
Третя грань - інші автори
- "Стрекоза и муравей" (Крилов).
- "Хмара і сонце" (Гребінка).
- "Ворон і лис" (Руданський).
- "Господар і віл" (Самійленко).
(Учні читають байки та в кожній визначають мораль.)
Четверта грань - майбутні байкарі
Ми познайомилися з авторами, які жили та творили в різні часи. А можливо, серед вас теж ростуть майбутні байкарі? Давайте спробуємо скласти власні байки за початком і кінцівкою. (Робота у групах.)
Ви, мабуть, звернули увагу, що байки найчастіше написані у формі діалогу. А ще у формі діалогу пишуться п'єси.
Закрийте очі й уявіть, що зараз не зима, а тепле сонячне зеленокосе літо. Усе навколо зеленіє, цвіте й виспівує на різні голоси. Але що це? Я чую чиюсь розмову. Давайте прислухаємось, раптом ми почуємо казку. Можливо, саме казка допоможе вам створити свою першу в житті байку-діалог.
Варіант 1
В одному далекому-далекому лісі жив собі їжак. Якось із ним сталась така пригода. Зустрівся він по дорозі до лісового базару з білочкою. Ішли вони, йшли, побачила білочка лисицю, раз - і на дерево. Побачив її й їжачок, але тікати було вже пізно. То згорнувся він у клубок і на лапу лисиці закотився. Білочці стало соромно, що залишила друга. А черепаха за цим усім спостерігала, подумала і сказала: "Справжніх друзів пізнають у біді".
Варіант 2
Негарний учинок
В одному далекому-далекому лісі жив собі їжачок Голочка. Якось він пішов у ліс по гриби та всяку смакоту. Назустріч йому біг зайчик Вухань. Він теж захотів чогось з'їсти й пішов з їжачком. По дорозі вони не замовкали: говорили й говорили. Усе це чула черепаха, яка за ними плила тому, що вони йшли берегом річки. Тут звідки не візьмись лисиця. Заєць побачив її та й утік, а їжачку тікати було вже пізно, тому він скрутився у клубочок. Лисиця підбігла до нього, але тільки наколола носа. Голочка помітив, що Вуханя немає, і дуже образився на зайця тому, що ледь не загинув.
А черепаха подумала і сказала: "Справжніх друзів пізнають у біді".
Хто ще хоче прочитатисвою байку? (Діти читають власні твори.)
П'ята грань - Інсценізація
(Презентація групи "Міміка та пантоміма".)
Зозуля й півень
З. Як ти співаєш, Півню, веселенько…
П. А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,
Виводиш гарно так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я…
Як тільки що почнеш співати,
Не хочеться й пшениченьки клювати, -
Біжиш в садок мерщій…
З. Тебе я слухала б довіку, куме мій,
Аби б хотів співати…
П. А ти, голубонько, ти, кралечко моя,
Поки співаєш на калині,
То й весело мені, і забуваю я
Свою недоленьку, своє життя погане
Та безталанне…
А тільки замовчиш
Або куди летиш, -
Заниє серденько, неначе на чужині…
І їстоньки - не їм, і питоньки - не п'ю
Та виглядаю все Зозуленьку мою.
Як гляну на тебе - така ти невеличка,
Моя перепеличко,
А голосочок-то який!..
Тонесенький, милесенький такий…
Куди той соловей годиться?
З. Спасибі, братику, за добреє слівце.
Як не кохать тебе за це?..
І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;
І далебі, що так, - пошлюся я на всіх. -
Де взявся горобець, підслухав трохи їх
Та й каже.
Г. Годі вам брехати
Та одно другого знічев'я вихваляти! -
Пурхнув - та й був такий.
За що, - хто-небудь попитає, -
Зозуля півня вихваляє?
За те, що півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.
Наш урок закінчується. Ми з вами багато говорили про те, чого навчає й від чого застерігає байка, як байкарі, сміючись, указували нам на наші недоліки. А от чи зуміли ви почути й відчути головне, виділити ці зернинки правди, добра та справедливості? Давайте ще раз прочитаємо вислови й подумаємо, чи з усіма з них ми згодні. З якими твердженнями ви не погоджуєтесь? Чому?
1. Якщо не можеш чогось досягти, не посилайся на обставини, а потрудись. ("Лисиця і виноград".)
2. Хто сильніший, той і правий. ("Вовк і ягня".)
3. Роби те, що вмієш, а якщо не вмієш, то вчись. ("Музики".)
4. Не хвались, якщо не можеш здійснити задумане. ("Синиця".)
5. Не витрачай зайвих слів, краще зроби діло.("Котик та кухар".)
6. Ніколи не смійся з чужого лиха. ("Снігур та щиглик".)
7. Тебе хвалять - хвали й ти, хоча й нізащо. ("Зозуля й півень".)
8. Не думай про майбутнє, а роби те, що подобається. ("Стрекоза и муравей".)
Підсумок
Дякую вам, діти, за активну роботу й маю надію, що у вашому серці залишиться добрий слід від цього уроку, що ви станете добрішими, чеснішими, упевненішими в собі. Адже цього хотіли всі поети-байкарі, для цього вони й писали свої твори.
Loading...

 
 

Цікаве