WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика гуманітаризації навчального процесу як проблема пед. майстерності - Реферат

Методика гуманітаризації навчального процесу як проблема пед. майстерності - Реферат


Реферат на тему:
МЕТОДИКА ГУМАНІТАРИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Як відомо, кінцева мета освіти - це виховання не тільки спеціаліста, а насамперед, виховання особистості.
Університетська освіта - це універсальне оволодіння спеціальністю, світовими загальнокультурними цінностями і придбання знань національної історії, культури і економічної думки. Відомо - і це видатне відкриття, відмічене Нобелівською премією, - що дві напівкулі людського мозку ви-конують неідентичні функції. Ліва нанівкуля забезпечує раціонально-логічну функцію, права - образне сприйняття світу, інтуїцію. Для справжнього педагога не викликає сумнівів необхідність засвоїти істину, зрозуміти, що однобічна спрямованість освіти, особливо ігнорування її гуманітаризації, не дає можливості молодій людині, у даному випадку студентові, повністю реалізуватись, обмежує його розвиток і у кінцевому підсумку впливає на якість підготовки будь-якого спеціаліста.
Дефіцит гуманістичного виховання і тісно пов'язаної з ним гу-манітарної освіти у вузах все більш відчувається у зв'язку з орієнтацією студентів на підготовку до вузькоспеціалізованої діяльності.
У США давно б'ють тривогу, доводячи, що сьогодні необхідно формувати духовні якості особистості, розвивати у молодих людей влас-тивість цілісного бачення світу, здібність сприймати серйозні соціальні проблеми і наповнювати довкілля загальнозначущим ціннісним змістом.
Для розуміння єдності сучасної культури необхідно усвідомити той факт, що гуманітарне і природно-наукове знання дають різні картини однієї і тієї самої реальності. Природно-наукове знання має предметом об'єктивну частину цієї реальності, яку можна описати фінітними засобами за допомогою формальної логіки. Гуманітарне знання має предметом сам процес формування об'єктивної реальності, тобто суб'єктивну діяльність. У кінцевому підсумку предметом є одне й те саме, лише у різних зрізах. Картини виявляються доповнюючими, але не взаємовиключаючими.
Необхідно нагадати, що про необхідність гуманітаризації суспільства і освітньої сфери заговорили у весь голос у середині XX ст. після гуманістичного маніфесту Б.Рассела, О.Какслі, Дж.Ньюн і ін., у якому вони застерігали від виключно раціоналістичного і технократичного погляду на світ.
На Заході гуманізація освіти, з огляду на зарубіжну літературу,, ба-зується на "трьох китах": моральність, індивідуалізація навчання і орієнтація освіти на швидкозмінюваний світ. Але це гуманізація у вузькому розумінні слова. У широкому розумінні слова - гуманізація націлена на формування гуманістичних відносин, де все базується на культурі взаємовідносин і культурі мислення; уміння користуватись свободою і підкорятись правилам і законам; активність, мотивація вчинків, відповідальність, ініціативність, пошук і творчістю.
У США, наприклад, гуманітарна підготовка спеціаліста будь-якого профілю є важливішою частиною загальної політики вищої освіти.
У кінці 60-х років у знаменитій лекції "Дві культури" Чарльз Сноу показав, що ворожість гуманітарної і технократичної культур може при-звести до загибелі цивілізації (у нас дискусія фізиків і ліриків). У результаті у зарубіжній педагогіці склалось чітке уявлення про суть принципу гу-манітаризації, його змісту, мети і завдань.
Гуманітаризація освіти - це спосіб розвитку особистості, а не накачу-вання її інформацією. Гуманітаризація освіти передбачає гуманітарне орієнтоване вивчення усіх без винятку навчальних предметів. Гуманітари-зація освіти означає деполітизацію і деідеологізацію, право на особисту думку.
Що таке гуманізація вищої освіти? Це такий світоглядний і діяльний підхід до освіти, який не тільки визнає, але і стверджує цінність студента як особистості, його право на якісну освіту, на свободу вибору, на розвиток і виявлення своїх здібностей, на визнання єдиним критерієм оцінки діяльності викладача - якість особистості спеціаліста.
Отже, гуманітаризація освіти - це повернення усіх наук до людини, на формування духовного світу спеціаліста, орієнтованого на загальнолюдські цінності.
Великим недоліком нашої системи вищої освіти була орієнтація її, на-самперед, на підготовку спеціаліста, а не культурної людини, яка не дозво-лить собі бути поганим спеціалістом.
Цей недолік рано чи пізно має бути ліквідовано, бо хронічний дефіцит культурних людей сьогодні вже очевидний.
Перші кроки гуманітаризації вищої школи були здійснені ще у 20-х роках XX ст. українським математиком Т.О.Грузннцевим. Свій досвід він узагальнив у творах "Елементи теорії множин" і "Нариси з теорії науки". Ідеї Грузинцева відносно інтеграції точних і гуманітарних знань випереджали час, і до них повернулися лише у 90-х роках XX ст. Зараз говорять про це всі, але все це лише у зародковому стані.
Причини:
1) низький стартовий рівень розвитку студентів - наслідки шкільної освіти і культури суспільства в цілому;
2) обособленість зусиль викладання гуманітарних наук вирішити цю проблему самостійно без синтезу природознавчих і гуманітарних знань.
Особистість - це перш за все громадянин держави і патріот, це людина, яка володіє універсальною спеціальною підготовкою (спеціаліст), це людина з широким світоглядом, високим рівнем загальної і політичної культури.
Виховання такої особистості, створення для цього відповідних умов і має складати головну мету гуманізації вищої освіти.
Гуманізація має два аспекти: психологічний аспект, який передбачає активізацію ролі людини, індивідуалізацію навчання (тестування, самостійна робота); загальнокультурний аспект, під яким розуміється гуманітарна культура через зміни певною мірою змісту викладання інших дисциплін.
Великі вчені, яким належать найбільші відкриття у природознавстві, А.Ейнштейн,Н.Бор, І.Павлов, А.Фрідман, II. Вавілов - завжди у центрі відкриттів ставили людину і її становище в оточуючому світі. І у цьому була найвища гуманістична спрямованість їх відкриттів, що ріднило їх з такими титанами гуманітарної науки, як А.Чехов, Н.Бердяєв, П.Флоренський, О.Блок, Т.Манн, Н.Сартр та ін.
Формула педагогіки співтворчості
Людина (педагог) - творчість - Людина (студент) = співробітництво Це означає, що не тільки викладач у процесі своєї праці готує компетентного спеціаліста, але і студент, зацікавлений в реалізації цієї мети, виступає суб'єктом цієї співпраці. І тільки узгодження цих дій, за висловом Л.М.Толстого, призведе до очікуваного результату. Це знаходить свій вираз у педагогічному принципі активності студента та у підході до організації навчально-виховного процесу з позицій особистості.
Як відомо, кафедра є центром навчальної , наукової та виховної ро-боти. А тому освітнянський процес, де студент і викладач виступають суб'єктами діяльності, реалізується, перш за все, через кафедру і на кафедрі.
Для того, щоб відшукати зовсім не прості шляхи справжньої гу-манітаризації вищої освіти, необхідно, насамперед, глибоко осмислити її зміст, зрозуміти її значенняяк важливішої складової частини не тільки освітньої реформи, але і перебудови суспільства у цілому. Гуманітаризація означає корінний перегляд уявлень про місце культури у суспільстві, про зміст духовних цінностей, про взаємовідносини людини і суспільства, словом, йдеться про зміни світоглядних позицій.
Гуманізація особистості потребує гуманітаризації освіти, яка має охопити всю природознавчу, математичну і технічну підготовку. Техно-логічна і екологічна картина світу мас включати естетичні аспекти, а історія науки і техніки - супроводжуватись осмисленням основних етапів історії матеріальної і духовної культури...
Отже, гуманітарний характер навчально-виховного процесу базується на принципі формування у студентів загальнолюдських соціальних, професіональних, моральних, стичних, естетичних та
Loading...

 
 

Цікаве