WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дякую тобі, любове!" Творчість Анни Ахматової та Лесі Українки - Урок

Дякую тобі, любове!" Творчість Анни Ахматової та Лесі Українки - Урок


Урок на тему:
"Дякую тобі, любове!" Творчість Анни Ахматової та Лесі Українки"
Мета школи ХХІ століття - виховувати порядку людину, громадянина України, який житиме і працюватиме на користь суспільству, родині, собі. Проблема виховання готовності та здатності до сприйняття культури, створення Homo kulturus є найскладнішою.
Формування культури учнів - обов'язок школи. Цьому сприяє розвиток полікутортурної освіти, яка передбачає формування поваги до звичаїв, традицій колажного народу (зокрема й українського), його історії; формування загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до культур і традицій інших народів. Формування полі культурної компетентності більшою мірою відбувається на уроках мови і літератури. Саме тому об'єктом своєї творчої роботи ми обрали бінарні уроки, що відрізняються глибиною, високою інформативністю, фундаментальністю.
Темою нашої роботи є інтегровані уроки української та зарубіжної літератури з теми "Любовна лірика світових митців" (Ліна Костенко, Анна Ахматова, Борис Пастернак, поети Сходу). Вважаємо, що саме любов на сьогоднішній день є найбільш значущою потребою суспільства, без якої неможливо виховувати самодостатню успішну особистість, здатну налагоджувати соціальні зв'язки і взаємовідносини.
Однією з рис нашої цивілізації є невідповідність рівнів науково-технічного, морального та духовного розвитку. З одного боку, ми спостерігаємо міцний науково-технічний прогрес, з другого - моральну кризу, відчуження та дегуманізацію стосунків. Змінюються, стають більш жорстокими цінності настанови. Усе частіше основою ставлення до іншої людини, суспільства, природи, світу в цілому стає споживчий принцип. Любов, добро, краса, гармонія, істина вважаються застарілими цінностями. Їм на зміну приходять секс, влада, матеріальна користь, прагнення до престижу та розкоші.
Сучасне суспільство все частіше вдається до насильства, розв'язує проблеми з позиції сили. Воно переповнене заздрістю, озлобленістю, агресією. Жага влади та матеріального доброту, відмова від традиційних сімейних цінностей спричиняє кризу інституту шлюбу, сім'ї, що не може не впливати на формування особистістного світогляду дитини.
Сього дми ми спостерігаємо загальний дефіцит любові. Очевидно, що якою б високою не була сексуальна активність, вона не зможе замінити самореалізацію в любові. Проблеми, що постають перед сучасною людиною в сфері стосунків, в основному, носять екзистенційний характер - самотність, відчуження, дисгармонійність, тривога, нудьга.
В умовах глобалізації, інтеграції різноманітних суспільств та їх культур у єдиний полі культурний простір актуалізується проблема порозуміння та співіснування. Людина повинна усвідомлювати, що "інший" не є "чужим". Надзвичайному ідеалізму, націоналізму і расизму, нетерпимості по відношенню до інших форм самовираження необхідно протипоставити право на визнання унікальності, неповторності кожної людини, народу, культури. Людина, суспільство, в якому вона живе, повинні прагнути до толерантного ставлення, діалогу, мирного співіснування та взаємодії. Очевидно, що споживче ставлення до власної персони та оточуючого світу не є адекватним і ефективним шляхом розвитку. На наш погляд, подолання антропологічної кризи можливе лише в межах традиційних загальнолюдських цінностей, у першу чергу, любові.
Любов - це фундаментальна потреба, цінність людини, від якої залежить її повноцінний розвиток, реалізація оосбистісного та творчого потенціалу. Вона конституює людину, особистість у цій якості. Любляча людина культивує толерантність, повагу, доброту, співчуття, що сприяє гуманізації суспільних відносин, зняттю соціальної напруги. Формує позитивне ставлення до природного середовища, стимулює творчі тенденції в усіх сферах діяльності. Любов - основа діалогу, діалогічних відношень між людиною та навколишнім світом. Завдяки їй кожен відчуває повноту, змістовність, гармонійність життя. Поза любов'ю не є можливою ні адекватна самореалізація людини, особистості, ні ефективна взаємодія з навколишнім світом.
Виходячи з цього, тема любові - це актуальний та перспективний напрямок як у класній, так позакласній роботі. Він не тільки актуалізує проблеми глобального, соціального й екзистенціального характеру, але й пропонує спосіб їх ефективного розв'язання. Комплексне дослідження феномену любові яке фундаментальної цінності набуває особливого значення в умовах розвитку сучасного суспільства, у тому числі й українського.
Метою нашої роботи є аналіз проблеми любові на матеріалі творів східної, російської та української лірики. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:
o здійснення порівняльного історико-літературного аналізу проблеми любові у творчості світових митців;
o виявити структуру любові, здійснити аналіз її складових компонентів;
o систематизувати матеріал щодо проблеми любові в українській, російській літературі та літературі Сходу;
o диференціювати пріоритетність потреб і цінностей, визначити їхню роль у процесі розвитку людини та становлення особистості.
У процесі роботи було застосовано наступні методи:
o системний підхід, у межах якого здійснено комплексний аналіз теми любові в цілому, її невід'ємних складових;
o герменевтичний метод, що дозволяє охопити значне коло різнопланових літературних джерел, запропонувати своє розуміння, інтерпретацію поданих джерел і, як наслідок, виробити власну позицію;
Інтервальний метод, що дає можливість досліджувати багатомірність любові.
Теоретичне та практичне значення розробки даної теми
Постановка проблеми любові як однієї з центральних філософських проблем сприяє і моральному самовдосконаленню, і досягненню гармонійних взаємовідносин з оточуючим світом. Ми розглядаємо проблему ціннісного вибору людини, особистості. Процес пізнання себе й оточуючого світу, самовизначення й самореалізації передбачає формування та ствердження певної ціннісної системи, оформлення ціннісно-смислового змісту. Фундаментальною системою утворюючою цінністю виступає любов. Саме вона конституює людину, особистість у цій якості, є показником власне людського, особистісного рівня розвитку.
На наш погляд, повноцінна особистість - це цілісна, гармонійна, унікальна, вільна, любляча особистість. Виключно любов забезпечує таку повноцінність. Вона дозволяє поєднатися з іншою людиною, суспільством, світом, не порушуючи власної цілісності.
Loading...

 
 

Цікаве