WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Воєнно-політичні події 1650-1653 р.р. - Сценарій

Воєнно-політичні події 1650-1653 р.р. - Сценарій

(2).
2. Як Б.Хмельницький здійснював свою політику щодо Молдавії? (2).
3. Що вам відомо про військові дії козаків з полякам навесні 1651 року? (1).
4. Коли відбулася Берестецька битва, які її наслідки ? (2).
ІІ група
1. Чим закінчився другий молдавський похід? (1).
2. Що вам відомо про умови Білоцерківської угоди (2).
3. Чомубитва під Жванцем закінчилася невдало для козацької армії? (2).
4. Коли було підписано таємну угоду між колоем і ханом? Які умови цієї угоди ви знаєте? (2).
ІУ. Підбиття підсумків уроку, оцінюванння результатів уроку.
( Виставлення оцінок, відзначення найбільш активних учнів).
У.Завдання додому.
1.Підготуватися до повторювально-узагальнюючого уроку.
2.Опрацювати параграфи по темі.
3.Виконати тестові завдання.
Джерела 1
Документ "Легенда про битву під Берестечком"
... Залишився один із трьохсот. Він дістав човен і, не маючи змоги врятуватися, стояв у ньому. Багато стрільців цілилися у воїна, та навіть уражений чотирнадцятьма кулями з мушкетів, він вимахував косою, силкуючись сягнути кожного, хто до нього наближався, щоб узяти його живцем у полон. За наказом Яна-Казимира один жовнір ступив у воду й сповістив героєві, що король є свідком його подвигу й дарує йому життя. "Хочу загинути як справжній козак",- вигукнув присмертний селянин, а жовнір із жахом відступив від нього. Нарешті до човна підступили два німецькі рейтари й проткнули його піками".
Документ 2
Проспер Меріме про стан польського війська після битви під Жванцем
"Ще жодного разу не вистріливши з гармати, Хмельницький бачивщо ворог більш як наполовину переможений... Військовий табір (поляків) перетворювався на ціле місто, і шляхтичеві так само важко було покинути свій намет, як городянину залишити свою оселю. Незабаром довкола табору не стало паші, коні падали тисячами й щоразу важче й важче було здійснити якийсь маневр, а тут ще й недалекоглядність командирів, відсутність дисципліни в жовнірів, брак патріотизму, звичка грабувати. Якось Хмельницький сказав польському послові: "Якби хтось з моїх козаків привіз з собою віз пожитків, я наказав би скарати його на горло. Він добре знав: для того, щоб знищити шляхетське військо, досить отаборитися й уникати бою".
Документ 3
"Спогади мандрівника Павла Алеппського про мужність і героїзм гетьманича"
"Тимофій, син Хмеля, щоденно робив вилазки на ворогів...Ніхто не мав сили протистояти йому, ураховуючи його хоробрість... То він стріляв з лука правою рукою, потім колов мечем, стріляв з рушниці..., ніхто не міг попасти в нього з рушниці чи іншої зброї: таким він був чудовим вершником і так блискуче крутився на спині коня".
Документ 4
"Проспер Меріме про Б.Хмельницького над тілом сина Тимоша"
" Не зронивши сльози, глянув на тіло сина й мовив: Дякувати Богу, що мій иміш загинув як справжній козак, не дістався воргові в руки".
Документ 5
"Різні погляди про діяльниість Б.Хмельницького"
Богдан Хмельницький -творець Української козацької держави. Досягнення Богдана Хмельницького історики часто порівнюють зі здобутками керівника Англійської революції Олівера Кромвеля.
Відомий український історик, філософ і публіцист В.Липинський писав про Б.Хмельницького: "Ми забули вже, що з нації нації вийшов один з найбільш геніальних державних мужів Східної Європи, який для України зробив більше, ніж слушно прозваний "Великим" Петро зробив п'ятдесять літ пізніше для Московщини. Бо Петро Великий тільки реформував готову вже державу, тільки європеїзував готовий татарський поміст, який покривав пасивне, стояче й омертвіле в своєму поневолені московське море. А Богдан Хмельницький творив нову європейську державу і відбудував націю серед гуркоту падаючих румовищ старої, ним же роваленої Речі Посполитої. Він усував ті румовища й одночасно укріплював західну культуру в Україні в обличчю постійної татарської та московської небезпеки зі Сходу - і серед української громади, яка вся від верху до низу носила шаблі при боці, яку ділили глибокі різниці протилежних цивілізаційних впливів і яка кожної хвилини готова була кинутись до оружної боротьби сама поміж собою.
У той же час є й інші оцінки. Наприклад, письменник і громадський діяч ХІХ ст. Пантелеймон Куліш гадав, що діяльність Б.Хмельницького -це "один руїнницький вибух темних соціальних сил, викликаний купкою егоїстів- авантюристів, котрим народні маси послужили тільки знаряддям, "гарматним м'ясом", обдуреним свободолюбними гаслами, а в результаті- руїна України, занепад культурного життя...".
На думку П.Куліша, "наш квітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну квітками наших предків" .
Суперечливу оцінку діяльності Б.Хмельницького дав у своїх поетичних творах і видатний поет Т.Шевченко. Він дорікав Б.Хмельницького за те,що той віддав Україну під зверхність російського самодержавця:
....Ой, богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колисаючи, співала
Про свою недолю,
Що співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Проте в інших рядках Кобзар віддав шану талантові Б. Хмельницького:
Згадайте праведних гетьманів,
Де їх могили? Де лежить
Останок славного Богдана?
Про роль гетьмана Б.Хмельницького в українській історії найкраще написав видатний філософ Г. Сковорода:
Будь славен вовік, о муже ізбранне,
Вольности отче, герою Богдане!
Документ 6
"Лист Б.Хмельницького до шведського короля Карла Х про дружбу 16 листопада 1656 року "
… Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Для того щоб приязнь могла зміцнюватися й перетворитися в тривалі зв'язки, немає засобу кращого,ніж той, щоб з обох сторін визначала її безсумнівна вірність і непорушна сталість. Хоч в останні роки з боку найяснішої Кристіанії ми мали в різних її листах багато прикладів прихильності, але якби ваша найясніша величність не розвивала її дбайливо далі, прихильність могла б легко ослабнути і піти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповіщаємо цим (листом), що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам всевишній Бог помститься за насильство і знущання з нас... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з'єднані й пов'язані з вашою найяснішою величністю не не іншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід.
Loading...

 
 

Цікаве